Справа №295/16136/24
Категорія 156
3/295/11/25
15.04.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда війни 3-ї групи, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 21.10.2024 о 23 год. 17 хв. в м. Житомирі, вул. І. Мазепи,96 ОСОБА_1 керував т/з Volvo д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'чяніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що отримав наказ командира в/ч про транспортування власним т/з БпАК до місця його випробування. У зв'язку з цим, не виконати наказ не мав права. Його було зупинено працівниками поліції, причиною зупинки не підсвічено номерний знак. Під час перевірки документів поліцейськими встановлено, що він позбавлений водійських прав, у зв'язку з цим складено постанову за ст. 126 ч.4 КУпАП. В послідуючому поліцейський висловив підозру, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння і запропоновував пройти огляд, на що погодився, повідомивши, що має виконати наказ командира. Незважаючи на його повідомлення поліцейські розцінили це як відмову від проходження огляду та склали протокол. Зазначив, що як військовослужбовець зобов'язаний виконовувати накази командира, що не виконання наказу у воєнний час є злочином.
Заслухавши учасників судового провадження, думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальністть за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута інши ми засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Указом Президента України 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжувався та діє на дани й час.
Як вбачається з дослідженого відеозапису ОСОБА_1 зупинено, у зв'язку з відсутністю освітлення номерного знаку, останній повідомив, що є військовослужбовцем, викиканий по бойовій тривозі і має невідкладно транспортувати БпАК. Однак поліцейські не взяли до уваги зазначені обставини, не перевірили, а натомість запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому. ОСОБА_1 повідомив, що він згоден пройти огляд, але першочергово має виконати бойовий наказ, у свою чергу поліцейські склали протокол та дали можливість водієві продовжити рух.
Згідно листа в/ч НОМЕР_3 від 14.04.2025 № 1428 ОСОБА_1 задіяно до виконання завдань та наказів, а саме в ніч з 21.01.2024 на 22.10.24 останній залучався до транспортування БпАК особистим автотранспортом до місця випробувань.
Отже досліджені в судовому засіданні докази доводять про те, що ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, виконуючи бойовий наказ, перебував у стані крайньої необхідності, оскількийого дії були спрямовані для усунення небезпеки, яка загрожувала державному порядку .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, останній перебував в стані крайньої необхідності, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 18, 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко