Справа № 161/6966/25
Провадження № 2/161/2936/25
14 квітня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши заяву Приватного малого підприємства «Євро-В» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного малого підприємства «Євро-В» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна,-
встановив:
11.04.2025 адвокат Богачук Я.О. в інтересах ПМП «Євро-В» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Одночасно з позовною заявою адвокат Богачук Я.О. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в 2023 році ПМП «Євро-В» виявило що з його банківського рахунку з травня 2022 року по лютий 2023 року було безпідставно (за відсутності реальних господарських відносин) сплачено ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 017 094 грн. З огляду на це ПМП «Євро-В» звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення цих грошових коштів (ухвалою господарського суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі №903/989/23).
07.05.2025 було укладено два договори купівлі-продажу, за якими ОСОБА_1 відчужив належні йому квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відчуживши нерухоме майно на користь близьких осіб, ОСОБА_1 став неплатоспроможним. Ці договори є фраудаторними і спрямовані на невиконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання перед позивачем в сумі 1 017 094 грн., стягнутих на підставі постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №903/898/23.
Той факт, що ОСОБА_1 , аби унеможливити стягнення з нього коштів, уклав фраудаторні договори, свідчить про намір відповідачів ухилятися від виконання рішення суду. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити реальне виконання рішення суду.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього та у нього та інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Суд встановив такі обставини.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.10.2023 (а.с. 24-25) відкрито провадження у справі №903/989/23 за позовом ПМП «Євро-В» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 1 017 094 грн.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №903/898/23 (а.с. 109-116) стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПМП «Євро-В» 1 017 094 грн. безпідставно набутих коштів, 15 256,41 грн. судового збору за подання позовної заяви та 22 884,62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Додатковою постановою від 18.09.2024 у справі №903/898/23 (а.с. 117-120) стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПМП «Євро-В» 106 019,20 грн. витрат за проведення експертизи у справі.
07.05.2025 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 відчужив належну йому квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (а.с. 39-43).
07.05.2025 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 відчужив належну йому квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 (а.с. 44-47).
Вважаючи ці договори купівлі-продажу фраудаторними, ПМП «Євро-В» звернулося до суду з позовом про визнання їх недійсними.
Отже, між сторонами виник реальний спір щодо правомірності оскаржуваних правочинів. Врахувавши характер спору, суд погоджується з аргументами представника позивача, що відповідачі можуть вчиняти дії щодо подальшого відчуження нерухомого майна (квартир) або ж обтяження його борговими чи іншими зобов'язаннями. Це може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки він буде змушений докаладати для цього додаткових зусиль (звертатися до суду з новим позовом до нових власників тощо).
Отже, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову (накладення арешту) є співмірними та адекватними по відношенню до заявлених позовних вимог, а між інтересами позивача та відповідача дотримана розумна пропорційність.
Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів, оскільки нерухоме майно, на які накладений арешт, залишається в їх володінні та користуванні.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідачі будуть діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач у заяві, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Отже, заяву про забезпечення позову слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1211264407101) та квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2321756107228).
Копію ухвали направити Відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Винниченка, 27-А, м. Луцьк) для забезпечення її виконання та вжиття заходів, передбачених нею.
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено - 14.04.2025.
Стягувач: Приватне мале підприємство «Євро-В», місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Запорізька, 37, код в ЄДРПОУ 31102036.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін