Справа № 643/3244/23 Головуючий суддя І інстанції Семенова Я. Ю.
Провадження № 22-ц/818/211/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
03 квітня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Маміної О.В., Савенко М.Є.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2024 року в складі судді Семенової Я.Ю. по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів фінансових послуг, зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Маринушкіна А.Г. звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №007-20555-270215 від 27.02.2015 у розмірі 200000,00 гривень.
Позов мотивовано тим, що 27.02.2015 між ОСОБА_1 (далі - вкладник/позивач) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях № 007-20555-270215, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити вкладний депозитний) рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до додаткової угоди №1, укладеної до договору №007-20555-270215 від 27.02.2015, сторони домовились про те, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банка в день укладення договору. На виконання умов договору №007-20555-270215 від 27.02.2015 разом із додатковою угодою, фізичною особою ОСОБА_2 перераховано на рахунок позивача 200 000 грн. Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51, згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду нарахування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «Дельта Банк». Рішенням від 03.08.2015 №147 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664, прийнято рішення від 02.10.2015 №181, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Кадирова Владислава Володимировича. Зазначив, що на час введення в банк тимчасової адміністрації (визнання банку неплатоспроможним) - 03 березня 2015 року, позивач на поточному рахунку в банку мав грошові кошти, які згідно з частиною 1 статті 26, пункту 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у граничному розмірі відшкодування коштів 200 000 гривень та підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок коштів Фонду. Посилався, що законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована сума коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру. На думку позивача, якщо він є вкладником ПАТ «Дельта Банк» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то його вимоги мають бути включені до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми. Посилався, що з моменту отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Уповноважена особа була зобов'язана сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача як вкладника ПАТ «Дельта Банк», та визначити суми, що підлягають відшкодування. Таким чином, як на це посилався позивач, законодавчо передбаченим способом відновлення його порушеного права на відшкодування коштів за вкладом є зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів в межах гарантованої суми.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12 червня 2024 року позов задоволено.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №007-20555-270215 від 27 лютого 2015 року у розмірі 200000 грн.
В апеляційній скарзі представник Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб категорично не погоджується з висновками суду першої інстанції, які стали підставою для задоволення позову та вважає, що оскаржуване рішення Московського районного суду міста Харкова прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні (з'ясуванні) обставин, які мають значення для справи, неправильному дослідженні і оцінки поданих доказів та визначення правовідносин відповідно до встановлених фактичних обставин справи, а також без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в аналогічних спірних правовідносинах щодо застосування норм права, що є підставою для скасування рішення у вказаній частині на підставі статті 376 ЦПК України з обґрунтувань, викладених нижче.
Звертає увагу на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що предмет, обставини, сторони та правовідносини у вказаній справі № 761/24881/16-ц є абсолютно і не релевантними нашій цивільній справі № 643/3244/23, оскільки у ній відповідачем визначено не банк, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який не є виконавцем фінансових послуг, а предметом є не вимоги про стягнення з інфляційних втрати, 3 % річних та відшкодування моральної шкоди, а вимоги щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних, що суттєво відрізняє дві ці справи і, в свою чергу, підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/15864/20.
Вказує, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).»
Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а тому немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в цій справі.
Під час звернення до Московського районного суду міста Харкова з даним позовом, Позивач не оплатив судовий збір, що є грубим порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 133, п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а також п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У зв'язку з цим, на підставі п. 8 ч. 1 статті 257 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 у даній цивільній справі мали бути залишена без розгляду.
Позивач, ще у червні - липні 2016 року був обізнаний про можливість реалізації свого права на судовий захист шляхом звернення з відповідним позовом (в тому числі й до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) в межах строків позовної давності (до липня 2019 року) до суду належної юрисдикції.
Проте, з позовними вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шапошник А.П. звернувся лише у квітні 2023 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності на 4 (чотири) року.
Звернуто увагу суду на необґрунтованість прийнятих судом першої інстанції доводів Позивача стосовно факту звернення ним у 2022 році до Московського районного суду міста Харкова з позовом до Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «Дельта Банк» про зобов'язання останньої подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях № 007-20555-270215 від 27.02.2015 року в розмірі 200000,00 грн., адже: по перше, з таким позовом до суду цивільної юрисдикції Позивач, з нову таки, звернувся з пропуском загального строку позовної давності; по друге, Рішення Московського районного суду міста Харкова від 17.02.2022р. у справі № 953/3808/20, яким Позивачеві відмовлено у задоволенні вказаного позову, Позивачем не оскаржувалося в апеляційному порядку, по третє, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був а ні відповідачем, а ні навіть учасником цієї справи у якості третьої особи, при цьому, питання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних у якості відповідача Позивачем не ініціювалося та Судом не розглядалось, як не розглядалось питання про юрисдикцію такого спору у разі залучення відповідачем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (про що безпосередньо відмітив Московський районний суд міста Харкова у вказаному рішенні від 17.02.2022р. по справі 953/3808/20.
На переконання Відповідача, Позивач звертаючись з даним позовом саме до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не є банком та фінансовою установою в розумінні чинного законодавства, про зобов'язання останнього внести додаткову інформацію щодо Позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту)» Найкращий від Миколая» у гривнях № 007-20555-270215 від 27.02.2015р. у розмірі 200 000,00 грн., пропустив загальний строк звернення з даним позовом до суду, а відтак, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив Заяву Фонду про застосування наслідків спливу строку позовної давності, передбачені частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.
Детальний порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб визначений Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14.
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Згідно з пунктом 2 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру вкладників; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру вкладників.
Тобто, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та передає такий перелік Фонду, а останній в свою чергу складає та затверджує загальний реєстр вкладників. При цьому, повний перелік вкладників, який формується та направляється до Фонду уповноваженою особою Фонду, є підставою для формування загального реєстру вкладників. В свою чергу, зміни до загального реєстру вкладників можуть вноситись Фондом на підставі додаткової інформації про вкладників, наданої уповноваженою особою Фонду.
Таким чином вимоги позивача про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити Позивача до загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними, оскільки такі дії мали бути вчинені Фондом лише після внесення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд першої інстанції вказані обставини залишив поза увагою, внаслідок чого дійшов необґрунтованого, на переконання Фонду висновку, про порушення прав та охоронюваних інтересів Позивача з боку Фонду.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року у справі № 947/4195/20 наведеним вище процесуальним стандартам законності та обґрунтованості не відповідає, оскільки є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні (з'ясуванні) обставин, які мають значення для справи, неправильному дослідженні і оцінки поданих доказів та визначення правовідносин відповідно до встановлених фактичних обставин справи, а також без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в аналогічних спірних правовідносинах щодо застосування норм права.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, що Матеріали справи містять платіжне доручення №46593145 від 27 лютого 2015 року, яким знаходить своє підтвердження факт внесення на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 200 000 гривень, а відтак позивач є вкладником банку.
Законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована суми коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру.
Беручи до уваги обставину того, що ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «Дельта Банк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то його вимоги мають бути включені до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми.
Ураховуючи наведене вище, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються пред'явлені ним вимоги, а відповідачем не доведено наявності правових підстав для невключення позивача до списку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому такі дії Уповноваженої особи суперечать приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відтак, відновлення порушеного права ОСОБА_1 на відшкодування коштів за вкладом можливе шляхом зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів в межах гарантованої суми.
Водночас, суд зважає на те, що дану справу суд вирішує у порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим ураховує останні за часом висновки щодо застосування норм права Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладені в постановах від 24.11.2021 року в справі № 640/16444/19 та від 24.02.2021 року в справі 758/10554/16-ц.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У справі, що переглядається: суди встановили, що між сторонами виник спір щодо включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк» та виплати йому коштів за договором банківського вкладу, що не перевищують граничну суму відшкодування; аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що: рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року в справі № 953/3808/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії з підстав, що позов пред'явлено до неналежного відповідача; ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року по справі № 820/11829/15 скасовано. Прийнято ухвалу, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрито з підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист.
Тому з огляду на наведену вище аргументацію КЦС ВС у постанові від 04 жовтня 2023 року у цій справі №643/3244/23 (провадження № 61-13431св23 ) висловила правовий висновок про те, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.
Судом встановлено, що 27 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №007-20555-270215, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 7).
На виконання умов договору №007-20555-270215 від 27.02.2015 фізичною особою ОСОБА_2 - резидентом ПАТ «Дельта Банк» перераховано на рахунок ОСОБА_1 200 000 грн.
Факт внесення грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням №46593145 від 27 лютого 2015 року на суму 200 000,00 грн (а.с. 8).
Судом установлено, що постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51, згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду нарахування вкладів фізичних особі на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року №71 та від 03 серпня 2015 року №147 було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк».
21 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 надіслав на ім'я Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» заяву про включення відомостей про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду коштів у розмірі 200 00,00 гривень, яка 09 листопада 2015 року отримана під розписку уповноваженою особою ФГВФО, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №61052 3132097 0 (а.с. 10-11).
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно із частиною 2 та частиною 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодування за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, закріплений у ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Розглядаючи питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку позивач позбавлений можливості в іншому судовому порядку захистити порушене право, а тому відповідно до принципів верховенства права та пропорційності, ст.ст. 10, 11 ЦПК України, з урахуванням обов'язкових при розгляді цієї скарги правових висновків, які були висловлені у даній справі у постанові КЦС ВС від 04 жовтня 2023 року (провадження № 61-13431св23) колегія суддів не вбачає визначених у п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі. Наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 11 квітня 2025 року.
Головуючий - В.Б. Яцина
Судді - О.В.Маміна
М.Є.Савенко