Справа № 638/3823/25
Провадження № 2-а/638/182/25
Іменем України
14 квітня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
28 лютого 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова як адміністративного з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 498 від 25 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що цією постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з тим, що він у період дії правового режиму воєнного стану, будучи військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 11 січня 2025 року об 14:00 годині, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 06.01.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повідомленням Укрпошти 10.01.2025 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
ОСОБА_1 з постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною з наступних підстав. По-перше, як зазначає позивач, він 20.05.2024 року оновив свої персональні дані через застосунок «Резерв+», зокрема зазначив електронну адресу та діючий контактний номер телефону. У витязі із застосунку «Резерв+» відсутня інформація про те, що відомості потребують уточнення. Однак, відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови ця обставина не була врахована. По-друге, повістка із зобов'язанням з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 11 січня 2025 року об 14:00 годині для уточнення даних йому в установленому законом порядку та спосіб не вручалася. Відповідачем при направленні повістки, всупереч п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1147 від 08.10.2024) на конверті та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не було зазначено телефону позивача, за яким працівник пошти міг повідомити йому про наявність на поштового відправлення, що позбавило позивача можливості бути повідомленим належним чином. По-третє, позивач проходив ВЛК, що підтверджується Довідкою ВЛК від 10.09.2024 року №4/13/1, з якої вбачається, що він є солдатом, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ця довідка видана вже після оновлення даних через застосунок «Резерв+», що підтверджує факт того, що після оновлення даних позивач неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема з метою отримання направлення на ВЛК. Будь-яких питань з боку працівників ТЦК щодо необхідності додаткового уточнення моїх даних не виникало. По-четверте, відповідачем не вказано, які саме дані не були оновлені позивачем та які саме дані необхідні для звірки і не могли бути одержані відповідачем самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії. По-п'яте, відповідачем не вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей щодо позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Оскільки відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких позивач міг бути притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 просив суд постанову №498 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 25 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою мене, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, - скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що 31.12.2024 року засобами поштового зв'язку гр. ОСОБА_1 за адресою проживання ( АДРЕСА_1 ) була направлена повістка №1615348, з вимогою прибуття на 11.01.2025 року о 14:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини повернення Ф20) Повідомлення з вимогою отримати рекомендований лист було опущене в поштову скриньку 06.01.2025 року, але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою, та повернута за місцем обслуговування 10.01.2025 року. Поважних причин неприбуття по повістці гр. ОСОБА_1 не надав, тому був поданий у розшук до ХРУП №3 ГУНП в Харківскій області. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (вищевказані норми), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. 25.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 в присутності гр. ОСОБА_1 була винесена Постанова № 498 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Копію Постанови №498 гр. ОСОБА_1 отримав на руки особисто 25.02.2025 року.
Ухвалою суду від 04 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.
В судове засідання сторони не з'явилися, були належним чином повідомлені про судове засідання. Відповідач надав заяву про розгляду справи за його відсутністю. Позивач причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Враховуючи визначений ст. 286 КАС України строк розгляду справ зазначеної категорії, суд дійшов висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову № 498 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Фактичною підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці 11 січня 2025 року о 14:00 годині, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 06.01.2025 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 10.01.2025 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата. Таким чином, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений час і дату не з'явився, причини не прибуття не повідомив. Правопорушення вчинене під час дії особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як вбачається з долучених відповідачем до позовної заяви доказів, 31.12.2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 за адресою проживання ( АДРЕСА_1 ) була направлена повістка №1615348, з вимогою прибуття на 11.01.2025 року о 14:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Довідки про причини повернення Ф20, Повістка була доставлена 06 січня 2025 року, про що листоноша зробив запис на конверті власноруч, але не була вручена адресу з причини: «адресат відсутній за вказаною адресою», та 10 січня 2025 року повернута за місцем обслуговування.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції закону від 18 травня 2024 року) в Україні запрацював застосунок «Резерв+», який дозволяє військовозобов'язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК.
В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоні - і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі - еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов?язаний/резервіст/не військовозобов?язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності)
Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг.
Електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.
З наданого позивачем витягу з застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_2 . 20 травня 2024 року ОСОБА_1 було оновлено дані, а саме: вказаний витяг містить прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку. Також витяг з Резерв+ містить адресу проживання, номер телефону НОМЕР_1 . Номер в системі Оберіг 310320231455578400059.
У вказаному витязі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, виявлено порушення правил військового обліку. Проте, враховуючи дату формування витягу, а саме 26 лютого 2025 року, тобто після притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що порушення правил військового обліку є наслідком винесення оскаржуваної постанови, а не її причиною. Доказів того, що станом на 11 січня 2025 року, тобто на день зазначений у повістці, ОСОБА_1 було порушено правила військового обліку та його дані потребували уточнення або звірки, відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не надано. Відповідачем не надано інших доказів порушення правил військового обліку позивачем станом на грудень 2024 року - січень 2025 року.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 у вересні 2024 року пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується Довідкою ВЛК від 10.09.2024 року №4/13/1, з якої вбачається, що позивач є солдатом та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначена довідка видана вже після оновлення даних через застосунок «Резерв+», що свідчить про відсутність необхідності додаткового уточнення даних позивача станом на вересень 2024 року.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 5, ст. 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Крім того, судом враховано, що відповідно до абз. 2 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Аналіз цитованої норми свідчить про те, що у разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, в першу чергу адресат повинен бути поінформованим про поштове відправлення за наявним номером телефону, у разі відсутності номеру телефону - шляхом вкладення працівником об'єкта поштового зв'язку до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Судом встановлено, що при оновленні військово-облікових даних в застосунку Резерв+ ОСОБА_1 повідомив відповідачу номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Проте, у повістці № 1615348 та на поштовому відправленні відповідальний працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 , володіючи номером ОСОБА_1 , з невідомих причин не зазначив його номер телефону, що, на переконання суду, зумовило неналежне сповіщення ОСОБА_1 про надходження повістки про необхідність з'явитися до ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 498 від 25 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя І.П. Латка