Справа № 936/830/24
Провадження № 1-кп/936/35/2025
15.04.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Воловець кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024071090000095 від 17.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабина, Самбірського району, Львівської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого електромонтером ТОВ "Топсітісервіс" м.Львів, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.337 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов?язаним, був належним чином повідомлений, шляхом надання йому 17.05.2024 повістки та озвучення її змісту в голос, про те, що він повинен 17.05.2024 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, для подальшого прийняття рішення щод його придатності чи непридатності до проходження служби за призовом під час мобілізації, визначеної Указом Президента України N?65/2022 від 24.02.2022.
Надалі, 17.05.2024, ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 був попереджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (шляхом оголошення данного попередження за дорученням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 ) про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, а саме за дії, які полягали у недотриманні правил військового обліку та не проходження військово-лікарськоїкомісії.
Проте ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, у повній мірі усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання свого військового обов'язку, ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. п. 2, 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, п. п. 1, 4 Правил військового обліку призовників, військово зобов'язаних та резервістів, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, 17.05.2024, відмовився від проходження військово-лікарської комісії, хоча мав для цього об'єктивну можливість.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним, скоїв ухилення від військового обліку після попередження зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України- ухилення військово зобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Стаття 337 КК України - ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки:
карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.
Твердження сторін.
Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_6 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що передбачено ст. 337 КК України.
Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, показаннях свідків, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.
Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
В судових дебатах прокурор просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 337 КК України, й призначити йому покарання у виді 1 року виправних робіт.
Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим ОСОБА_6 покази щодо пред'явленого йому обвинувачення за ст.337 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 337 КК України не визнав та показав, що умислу ухилитись від військового обліку та мети порушувати військовий облік у нього не було, він знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2021 року, проживає за адресою, вказаною у військових документах і на даний час. Батько, з 2022 року перебуває на військовій службі. Також, обвинувачений зазначив, що постійно працює і неодноразово направлявся у відрядження і неодноразово його документи перевірялись працівниками поліції і у працівників поліції не було зауважень до останніх. Також, в суді показав, що 16.05.2024 він повертався з відрядження з м.Ужгорода та працівниками поліції був зупинений на блок-пості Нижні Ворота, де йому було запропоновано проїхати у ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних. Приблизно об 17.00 год його працівники поліції доставили до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де працівники відділу перевірили надані ним документи, що засвідчують особу, пропонували пройти ВЛК, відібрали телефон і провели у казарму, оскільки працівники відділу повідомили його, що на наступний день йому треба буде пройти ВЛК. 17.05.2024 об 09.00 год його знову провели у відділ і пропонували підписати, з його слів, різні документи та якийсь документ про проходження ВЛК, які він відмовився отримувати і підписувати та пропонували знову пройти ВЛК, для цього його доставили, як він зазначив, у медичну установу, в якій ОСОБА_6 в чергове відмовився від проходження ВЛК та зазначив, що має право і намір проходити ВЛК по місцю обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що станом на 17.05.2024 у нього не було підстав для відстрочки та доказів, які б підтверджували наявність будь-яких захворювань. Надалі, йому у відділенні РТЦК та СП оголосили попередження, у Воловецькому відділенні Мукачівської окружної прокуратури обвинувачений розмовляв з прокурором відділення та по телефону з юристом підприємства, в якому він працює. Пізніше, десь об 17.00 год його відвезли у відділок поліції, приїхав адвокат, йому повідомили про кримінальну відповідальність і відпустили.
В судових дебатах захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_8 просили суд ухвалити виправдувальний вирок у зв'язку з відсутністю в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченогоч.1 ст.337 КК України.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд встановив, що пред'явлене обвинувачення доведено в повному обсязі.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 337 КК України за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку.
Допитані в суді свідки про обставини обвинувачення повідомили наступне.
Свідок ОСОБА_7 показав в судовому засіданні про те, що він працює начальником відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідок зазначив, що ОСОБА_6 , у зв'язку із тим, що у нього не було при собі військовооблікових документів та він перебував у картотеці вільних залишків, працівниками поліції Воловецького ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатської області було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно витягу з реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_6 перебував у картотеці вільних залишків, не мав відстрочки та бронювання, та підлягав призову на військову службу під час мобілізації, та згідно постанови №318 КМ України від 07.04.2023 підлягав мобілізації, в зв'язку із чим РТЦК та СП зобов'язані проводити заходи мобілізації, незалежно від того де військовозобов'язаний перебуває на обліку та проживає, а саме, спрямувати його на військово-лікарську комісію для з'ясування ступеня придатності до проходження військової служби та, в подальшому, спрямування в навчальний центр чи інший військовий підрозділ. Свідок стверджує, що ОСОБА_6 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, про що було складено адмінпротокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено за ч.2 ст.210 КУпАП, від підпису якого він відмовився. Також, свідок зазначає, що ОСОБА_6 відмовився підписуватись у спрямуванні на військово-лікарську комісіюта повістці, що зафіксовано у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 та ст.337 КК України, протоколі та постанові, про що складались акти, також ОСОБА_6 було попереджено щодо необхідності виконання вимог законодавства щодо військового обліку. Всі документи були надані обвинуваченому для ознайомлення та підписання. Також, свідок підтвердив, що повістка від 17.05.2024 виписувалась та складалась ним особисто у відповідності до вимог постанови КМ України від 31.12.2022 та підписана керівником центру. Також, свідком стверджено, що в акті про відмову від підпису в отриманні повістки від 17.05.2024 зроблено технічні неточності щодо дати зазначеної у повістці від 17.05.2024 та помилково зазначено, що ОСОБА_6 має з'явитись о 18.00 год 14.05.2024 замість о 13.00 год 17.05.2024.
Свідок ОСОБА_10 показав в судовому засіданні про те, що він станом на 17.05.2024 тимчасово виконував обов'язки ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний момент проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 на посаді офіцера відділу зв'язку та кібербезпеки. Свідок зазначив, що ОСОБА_6 , був запрошений в ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки, перевіривши через реєстр «Оберіг» встановлено, що ОСОБА_6 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , мав статус військовозобов'язаний в картотеці вільних залишків, та є особою, яка підлягає призову. Також свідок зазначив, що при ОСОБА_6 не було військовооблікових документів. З початку оголошення загальної мобілізації 24.02.2022 в РТЦК не з'явився і дані не оновлював. Отже ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виписав повістку ОСОБА_6 для уточнення облікових даних, від отримання якої він відмовився, також свідок зазначив, що у повістці помилково зазначено його посаду як начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 замість ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі ОСОБА_6 відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, зазначивши, що він має намір пройти ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_7 , складено відповідний акт, свідок попередив про те, що ОСОБА_6 буде нести кримінальну відповідальність за свої дії. Свідок також зазначив, що на ОСОБА_6 складено адмінпротокол за порушення військового обліку на підставі ст.210-1 КУпАП.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала про те, що вона працює головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідок зазначила, що вона не пам'ятає деталей подій, які відбувались 17.05.2024, та особи ОСОБА_6 , однак, стверджує, що вона була свідком як ОСОБА_6 пропонували отримати повістку для уточнення облікових даних від 17.05.2024, останній відмовився від підпису у повістці, акті про відмову від підпису в отриманні повістки від 17.05.2024 та акті по відмову від проходження військо-лікарської комісії та підтверджує накладення свого підпису в актах відмови.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він разом з ОСОБА_6 16.05.2024 приблизно о 17.00 год повертались з роботи зм.Ужгород автомобілем. На блок-посту працівники поліції їх зупинили для перевірки документів і повідомили ОСОБА_6 , нібито, що він перебуває у розшуку, у зв'язку із чим працівники поліції запропонували проїхати ОСОБА_6 у відділення ТЦК для уточнення даних. Вони приїхали до ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_6 забрали в приміщення відділення, пізніше до свідка підійшов військовий, він вважає, що це був працівник ТЦК, і запропонував йому поїхати назад на блок-пост, щоб працівники поліції забрали заяву про те, що ОСОБА_6 знаходиться у розшуку, оскільки вона складена помилково. Ці події відбувались приблизно о 20.00 год чи 21.00 год 16.05.2024. Пізніше свідок дізнався, що ОСОБА_6 помістили в казарму і відібрали його телефон, в зв'язку із чим він не мав можливості з ним зв'язатися. Пізніше, свідок зміг поговорити з обвинуваченим, залишив йому речі і свідок повідомив йому, що їде додому і приїде на наступний день. Надалі, 17.05.2024 приблизно об 11.00год свідок приїхав до ТЦК, чекав там обвинуваченого і приблизно о 16.00год ОСОБА_6 вийшов на зв'язок, потім він зустрівся з обвинуваченим біля поліцейського відділку і приблизно о 18.00 год вони поїхали додому. При зустрічі ОСОБА_6 розказував свідку, що йому пропонували підписати якісь документи, погрожували і він нічого не підписував.
Прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_6 надано наступні докази.
Повістку №005412 від 17.05.2024, видану начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_13 на ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої останьому згідно із ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 наказано з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення облікових даних, а також розписку про отримання повістки, з якої вбачається, що ОСОБА_6 від підпису відмовився.
Суд, дослідивши надану стороною обвинувачення повістку про виклик ОСОБА_6 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дійшов висновку про її допустимість як доказу, оскільки вона містить необхідні реквізити: прізвище, ім'я, по батькові викликаного, дата, час та місце явки, підпис уповноваженої особи ТЦК та СП, гербову печатку установи; на розписці про отримання повістки зазначено, що військовозобов'язаний від підпису відмовився.
Незважаючи на те, що форма повістки не відповідає зразку, затвердженому Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затв постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, на що покликається сторона захисту, відсутність уніфікованої форми не є підставою для визнання її недопустимою, оскільки така невідповідність не впливає на зміст, достовірність та можливість використання документа як доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, суд визнає повістку належним та допустимим доказом, що підтверджує факт повідомлення ОСОБА_6 про обов'язок з'явитися до ТЦК та СП.
Акт відмови від підпису в отриманні повістки від 17.05.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_10 в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , яким ОСОБА_6 повідомлено, що він відповідно до ст.22 Закону України ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на підставі повістки, виданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_13 повинен з'явитись 14 травня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного обстеження та роз'яснено ст.ст.335-337 КК України про кримінальну відповідальність за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В акті зазначено, що громадянин відмовився від підпису в отриманні повістки.
Акт підписано ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_11 .
В судовому засіданні з'ясовано та надано пояснення прокурором,свідком ОСОБА_7 ,свідком ОСОБА_10 , що в акті зроблено описку щодо дати зазначеної у повістці 18.00 год 14 травня 2024 року для проходження медичного обстеження, замість 13.00 год 17.05.2024.
Акт відмови від проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.05.2024 складний майором ОСОБА_7 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи у першого відділу Мукачівського РТЦК в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , про те, що громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовозобов?язаному, було повідомлено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та попереджено начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність проходження військово - лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_9 для отримання рішення щодо придатності чи непридатності до проходження служби у Збройних Силах України за призовом під час загальної мобілізації визначеною Указом Президента України N? 65/2022 від 24.02.2022. Повідомлено, що відповідно до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента N? 65/2022 від 24.02.2022 громадяни повинні прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік та проходження військово - лікарської комісії. Громадянину ОСОБА_6 було роз?яснено зміст статей 336 та 337 КК України.
В акті зазначено, що громадянин відмовився від підпису в отриманні повістки. Однак, своїми показами ОСОБА_6 підтвердив, що будучи у лікарні він черговий раз, у присутності лікарів, відмовився від проходження ВЛК.
Попередження щодо необхідності виконання вимог законодавства щодо військового обліку від 17.05.2024, затв. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_10 , яким попереджено громадянина ОСОБА_6 про необхідність дотримання законодавства щодо військового обліку, а саме: проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією, від підпису якого ОСОБА_6 відмовився.
Повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 та 337 КК України №1162 від 17.05.2024, відповідно до якого начальник ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення ОСОБА_6 від військового обліку та проходження військово-лікарської комісії після попередження, зробленого відповідним військовим комісаром (ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 та ст.337 КК України.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію проступків, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Враховуючи наведене, вищевказані докази надані стороною обвинувачення та досліджені судом в ході судового розгляду кримінального провадження, суд, в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України визнає належними та допустимими доказами по даному кримінальному провадженню, в зв'язку із чим відмовляє у задоволенні клопотання захисника про визнання доказів неналежними та недопустимими.
Стороною захисту суду надано такі докази в обгрунтування своєї позиції.
Військовий квиток ОСОБА_6 серії АВ №257853.
Наказ ТОВ «Топсітісервіс» №76 від 13.05.2024 «Про відрядження ОСОБА_6 для виконання робіт у м.Ужгород Закарпатської області.
Витяг №292344-08062024 з ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформований 08.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Долина), не заброньований та не перебуває в розшуку.
Довідка ТОВ «Топсітісервіс» вих. №81 від 13.06.2024, що ОСОБА_6 перебував у відрядженні з 13.05.2024 по 17.05.2024ту м.Ужгород.
Відповіді на адвокатський запити №1696 від 18.06.2024 та №1833 від 02.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідно до якої ОСОБА_6 перебуває на військовому обліку військовозобов'язних в ІНФОРМАЦІЯ_11 , як такий, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Звернення до органів поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_16 до ТЦК та СП не направлялося, заходів оповіщення з метою уточнення даних, проходження ВЛК не здійснювалися.
Відповідь на адвокатський запит №5681/106/26-3/03/5-24 від 19.06.2024 відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області, що працівниками відділення №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області адміністративне затримання громадянина ОСОБА_6 не здійснювалося, протокол про адмінзатримання не складався. Громадянин ОСОБА_6 був запрошений 17.06.2024 до відділення поліції №2 про що є відповідна відмітка в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених.
Довідку Резерву+ від 31.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_6 знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Долина), відповідно до постанови ВЛК від 28.10.2024 є придатним, має відстрочку до 08.05.2025.
Витяг з Реєстру територіальної громади №2025/004305360 від 01.04.2025, отриманий від Вигодської територіальної громади про те, що ОСОБА_6 з 29.10.2018 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, зазначені докази не спростовують обставини кримінального правопорушення, окрім того, обставини, зазначені у довідці Резерву+ від 31.03.2025 станом на 17.05.2024 були відстуні.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази в судовому засідання, здійснивши їх оцінку та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно дост. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Разом з цим, Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який надалі Указами Президента продовжено, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, та востаннє із 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Також, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 передбачено, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, на території України оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться протягом 90 діб, та яку продовженоУказом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 26.07.2023 № 452/2023, з 18 серпня 2023 року на 90 діб, та востаннє - з 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає, у тому числі виконання військового обов'язку в запасі.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов'язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Вiдповiдно до ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Згідно статті 34 цього Закону персонально-якісний облік військовозобов'язаних передбачає облік відомостей узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Вiдповiдно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Згідно з п. 18 вказаної постанови взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил та особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктів 1, 4, 10, 10-1 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до вищезазначеного Порядку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку; прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів,проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.4 Правил громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Згідно із п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затв. КМУ від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
ОСОБА_6 перебуває на військовому обліку військовозобов?язаних у ІНФОРМАЦІЯ_11 з 12.04.2021 та підлягає призову на військову службу під час мобілізації згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «Оберіг», як військовозобов?язаний, що підлягає призову.
ОСОБА_6 порушив Правила військового обліку під час дії режиму воєнного стану, а саме вчасно не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_12 для уточнення військово-облікових даних під час загальної мобілізації визначеною Указом Президента України N?65/2022 від 24.02.2022 та протягом тривалого часу не поновлював свої облікові дані.
ОСОБА_6 , будучи військовозобов?язаним був належним чином повідомлений, шляхом надання йому 17.05.2024 повістки та озвучення її змісту в голос, про те, що він повинен 17.05.2024 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військово-лікарської комісії, для подальшого прийняття рішення щодо його придатності чи непридатності до проходження служби за призовом під час мобілізації, визначеної Указом Президента України N?65/2022 від 24.02.2022.
Надалі, 17.05.2024, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , був попереджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 (шляхом оголошення даного попередження за дорученням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 ) про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, а саме за дії, які полягали у недотриманні правил військового обліку та не проходження військово-лікарської комісії.
Проте ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, у повній мірі усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання свого військового обов?язку, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, 17.05.2024, відмовився від проходження військово-лікарської комісії, хоча мав для цього об?єктивну можливість.
З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що це діяння містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 винен у його вчиненні і він підлягає покаранню за вчинений кримінальний проступок.
Згідно із ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Обставин, відповідно до ст.66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, добре характеризується по місцю праці, має джерело доходу, раніше не судимий.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, а також принципи законності, справедливості й індивідуалізації покарання, мету застосування загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, виходячи з принципів необхідності та достатності призначеного покарання, попередження вчинення нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе за умови призначення покарання у межах санкції ч.1 ст.337 КК України у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 6 800 гривень, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 337 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_17