Справа №127/10763/25
Провадження №1-кс/127/4582/25
05 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 22025020000000071 від 03.04.2025, за підозрою ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ).
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000071 від 03.04.2025, за підозрою ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.04.2025, о 17 год. 17 хв, перебуваючи поблизу м. Калинівка Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1 - Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до ВП «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «ПЗЗ» АТ «Укрзалізниця» громадянин Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), знаючи обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, діючи умисно, на шкоду Україні, з метою ослаблення Української держави, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану на території України, усвідомлюючи, що залізницею, у тому числі переміщається особовий склад, військова техніка та озброєння, які необхідні Збройним Силам України, що здійснюють відсіч збройної агресії Російської Федерації, вчинив підпал залізничної релейної шафи за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Республіки Молдова, у 2025 році, але не пізніше 02.04.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, отримав завдання від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка користувалась акаунтом в месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_10 » із ідентифікатором (ім'я користувача) - « ОСОБА_11 », з прихованим номером мобільного телефону від інших користувачів, пропозицію щодо вчинення за грошову винагороду підпалів об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури стратегічного призначення, з метою ослаблення Української держави на території Вінницької області, а саме: релейних шаф та інших засобів управління рухомим складом залізничної дороги.
На вказану пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи, які використовувала акаунт в месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_10 » із ідентифікатором (ім'я користувача) - « ОСОБА_11 », ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що в Україні триває широкомасштабна війна, введено воєнний стан, діючи з метою ослаблення Української держави та керуючись корисливим мотивом, добровільно погодився та 02.04.2025 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення №2 митного поста «Дністер» Вінницької митниці» у напрямку «В'їзд в Україну».
В подальшому, прибувши на територію України, ОСОБА_6 , вирушив з м. Могилів - Подільський до м. Вінниці та винайняв номер у готелі «VIP Хостел», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 42А.
Для безпосереднього виконання свого злочинного задуму, спрямованого на ослаблення держави в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 за невстановлених слідством обставин придбав на території Вінницької області компоненти для запальної суміші, а саме: скляні пляшки розчинника для розпалювання, сірники, які помістив у власний рюкзак з яким пересувався по місцевості.
Надалі, 03.04.2025, ОСОБА_6 , рухаючись залізничним транспортом, прибув на станцію Калинівка-1 та в подальшому пересуваючись пішим ходом віднайшов поблизу залізничних колій релейну шафу сигнальної установки №?2 перегону «Калинівка 1- Варшиця», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до ВП «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «ПЗЗ» АТ «Укрзалізниця» та, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що могли б виявити його протиправну діяльність, облив її зовнішню поверхню наведеною вище горючої рідиною та за допомогою сірників здійснив її підпал.
При цьому, ОСОБА_6 у період часу безпосереднього вчинення кримінального правопорушення отримував відповідні інструкції від особи, яка використовувала акаунт в месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_10 » із ідентифікатором (ім'я користувача) - « ОСОБА_11 » для координації власних дій, зокрема щодо пошуку релейної шафи на місцевості, порядку вчинення підпалу з метою завдання якомога більших пошкоджень, фіксації його наслідків, в тому числі шляхом демонстрації аркушу паперу з рукописним текстом з кодовим словом «Украина против 03.04.2025».
Завершуючи свої протиправні дії по вчиненню диверсії в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту України з Російською Федерацією, ОСОБА_6 для підтвердження виконання протиправних дій за допомогою камери власного мобільного телефону здійснив фотофіксацію факту вчинення підпалу, відправив підтверджуючі фотознімки невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка користувалася акаунтом у зазначеному месенджері під нікнеймом « ОСОБА_10 » із ідентифікатором (ім'я користувача) - « ОСОБА_11 » та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Після підпалу релейної шафи, ОСОБА_6 , з метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності, залишив місце вчинення злочину, а фотоматеріал описаного підпалу релейної шафи, завершуючи реалізуючи кримінально протиправного умислу, з метою отримання матеріальної винагороди, переслав невстановленому «замовнику», який користувалася акаунтом у зазначеному месенджері під нікнеймом « ОСОБА_10 » із ідентифікатором (ім'я користувача) - « ОСОБА_11 ».
Того ж дня, під час виконання працівниками правоохоронного органу заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 був затриманий поблизу залізничних колій, на відстані, орієнтовно 700-800 метрів, під час свого руху з місця безпосереднього вчинення кримінального правопорушення.
Вчинення диверсійних дій у відношенні вище вказаної релейної шафи, які є елементом регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях та мають важливе народногосподарське і оборонне значення (робота світлофорів, переведення стрілочних переводів, контролю зайнятості залізничної колії та ін.) могло б призвести до збоїв у русі рухомого складу та виникненню значних затримок руху пасажирських та вантажних поїздів, що у свою чергу б призвело до порушення логістики перевезень, в першу чергу вантажів оборонного значення в умовах воєнного стану та виникненню надзвичайних подій на залізниці, в т.ч. створення транспортної аварії та небезпеки для життя людей.
Таким чином, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, тобто, вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану.
03.04.2025 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 04.04.2025 йому у відповідності до вимог КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, тобто, вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану.
Вина підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.04.2024, протоколом затримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) від 03.04.2024, протоколом огляду мобільного терміналу, вилученого в останнього, протоколами огляду відеозаписів, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкцією ч. 2 ст. 113 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Наразі, у вказаному кримінальному провадженні існують наступні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, в якому підозрюється громадянин Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) має високу суспільну небезпечність та останній усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на тривалий строк, а також у нього наявні можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема в Республіці Молдова, громадянином якої він є та де фактично проживає. У нього відсутні соціальні зв'язки на території України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни);
- незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, підозрюваний, матиме можливість незаконного впливу свідків, з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування для зміни показань.
- вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, враховуючи обставини вчинення ним інкримінованого злочину, в яких він підозрюється, що вказують на схильність до вчинення дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (диверсійна діяльність) чи особам , які знаходяться під їхнім впливом та діють на виконанні їх вказівок.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), будь-яких інших запобіжних заходів, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , який входить в групу слідчих в рамках вказаного кримінального провадження, в судовому засіданні клопотання підтримали, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважали за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділом УСБ України у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000071 від 03.04.2025, за підозрою ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
В рамках вказаного провадження 04.04.2025 ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, тобто, вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором та слідчим при розгляді даного клопотання.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), являється громадянином Республіки Молдови, розуміючи наслідки вчиненого кримінального правопорушення та відповідальність у вигляді тривалого позбавлення волі, останній у разі необрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може безперешкодно покинути територію України з метою уникнення відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання органом досудового розслідування не встановлено всіх обставин вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема, необхідно провести ряд слідчих дій з метою встановлення особи координатора та можливих спільників, а також причетності самого підозрюваного до аналогічних злочинів на території України, крім того необхідно встановити де та яким чином підозрюваний ОСОБА_6 придбав компоненти для виготовлення запальної суміші.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 заявив, що він раніше не судимий, проте з матеріалів клопотання вбачається, що останній є раніше судимим, що свідчить про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, особу підозрюваного, який міцних соціальних зв'язків не має, співпрацює зі слідством, стан його здоров'я, який не виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Крім того, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підставі для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-3, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 в умовах воєнного стану, особу підозрюваного, який міцних соціальних зв'язків не має, відомості про його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 03.04.2025 по 01.06.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя