П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10445/24
Перша інстанція суддя Потоцька Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 березня 2024 року перерахованої на виконання постанови КМУ № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» пенсії максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації відповідно до постанови КМУ № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, позивачем 07 лютого 2025 року подано до суду першої інстанції заяву про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що допущена при виконанні рішення суду, так як позивач вважає, що рішення суду у даній справі перестало виконуватись належним чином з 01 січня 2025 року
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року перестало виконуватись пенсійним органом.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, що ухвалено у даній справі, задоволено позов ОСОБА_1 .
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року набрало законної сили 11 липня 2024 року.
При цьому, 17 липня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/10445/24, виданого Одеським окружним адміністративним судом 12 липня 2024 року.
В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 25 липня 2024 року № 1500-0405-5/115033 про виконання рішення суду, ухваленого у справі № 420/10445/24.
Розмір пенсії ОСОБА_1 (перерахованої на підставі рішення суду від 10 червня 2024 року, у справі № 420/10445/23) з 01 серпня 2024 року склав 43312,80 грн.
При цьому, в січні 2025 року ОСОБА_1 отримав пенсійну виплату, розмір якої склав 30 557,66 грн.
Тому, 15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся через особистий кабінет на Вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (номер звернення ВЕБ-15001- Ф-С-25-008837) до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням повернути ОСОБА_1 розмір пенсії перерахований на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, у справі № 420/10445/24, а також продовжувати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмежень максимальним розміром.
В свою чергу, 29 січня 2025 року Пенсійним фондом надано відповідь № 2377-1120/С-02/8-1500/25, якою повідомлено позивача про те, що 03 січня 2025 року ухвалено постанову КМУ № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявою у встановленому ст. 383 КАС України порядку.
За наслідком розгляду отриманої заяви позивача про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що допущена на виконання рішення суду, судом зроблено висновок про залишення її без задоволення, так як вимоги заяви позивача виходять за предмет спору у даній справі, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 370 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації відповідно до постанови КМУ № 185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, вважаючи, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року протиправно перестало виконуватись пенсійним органом з початку 2025 року, позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою у визначеному ст. 383 КАС України порядку.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні заяви позивача, судом першої інстанції встановлено, що позивачу обмежено максимальний розмір пенсії за наслідком набрання чинності постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року, а як наслідок таке обмеження виходить за межі предмету спору у даній справі.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви позивача, в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, з 03 січня 2025 року набрала чинності постанова КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року (далі - Постанова КМУ № 1).
Згідно п. 1 Постанови КМУ № 1, у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 3 Постанови КМУ № 1, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.
Таким чином, застосоване до пенсії позивача обмеження її максимального розміру з 01 січня 2025 року пов'язане зі зміною нормативного регулювання у сфері пенсійного забезпечення, а саме за наслідком набрання чинності Постанови КМУ № 1.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, протиправне обмеження максимального розміру пенсії, яке встановлено судовим рішення у даній справі, не пов'язано із зазначеними змінами у сфері пенсійного забезпечення.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що прийняття нових нормативно-правових актів, може бути окремою підставою для повторного накладення обмежень на максимальний розмір пенсій, призначених за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тому, колегія суддів, з урахуванням вищевикладених норм матеріального права та обставин справи, вважає, що припинення у січні 2025 року нарахування пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру виходить за межі предмету спору у даній справі та не може досліджуватися у межах здійснення судового контролю у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами у даній справі, після виконання судового рішення, виник новий спір, не пов'язаний з даним спором, а як наслідок відсутні підстави для задоволення заяви позивача, поданої у даній справі на підставі положень ст. 383 КАС України.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права не допустив, а як наслідок відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 383 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян