П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24820/24
Перша інстанція суддя Бжассо Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, розміром 422 642,50 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не надано правової оцінки тому факту, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник спірний податковий борг, прийнято податковим органом протиправно, внаслідок допущеної помилки при реєстрації права власності на належне апелянту нерухоме майно.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 22 квітня 2024 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, розміром 422 624,50 грн.
Вказана сума заборгованості виникла за наслідком нарахування позивачу податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 1712684-2408-1529 від 12 квітня 2023 року.
При цьому, у зв'язку із несплатою ОСОБА_1 податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 1712684-2408-1529 від 12 квітня 2023 року, 10 листопада 2023 року ГУ ДПС в Одеській області виставлено податкову вимогу № 0023316-1306-1532, яка направлену на адресу відповідача.
В свою чергу, зазначена податкова вимога не вручена позивачу, так як на поштовому відправленні зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» та проставлено дату 24 листопада 2023 року.
Між тим, з метою стягнення наявного податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, так як узгоджений, проте добровільно не сплачений податковий борг, підлягає стягненню у судовому порядку, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 14.1.175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Крім того, згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Колегією суддів встановлено, що Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю у останньої непогашених податкових зобов'язань.
Між тим, з вищезазначених норм податкового законодавства вбачається, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги.
В даному випадку, податковим органом 10 листопада 2023 року сформовано та направлено відповідачу поштою податкову вимогу № 0023316-1306-1532, яка вважається отриманою останнім 24 листопада 2023 року.
В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, податковий борг з моменту отримання відповідної вимоги до моменту звернення податкового органу до суду не погашався (не переривався) у повному обсязі.
Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів справі, спірні податкові зобов'язання, з яких складається визначений податковим органом борг, виникли за наслідком отримання позивачем податкового повідомлення-рішення № 1712684-2408-1529 від 12 квітня 2023 року.
В свою чергу, згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, відповідачем оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до Одеського окружного адміністративного суду та ухвалою від 05 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 420/37133/24.
В свою чергу, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, що постановлена у справа № 420/37133/24, закрито провадження у справі, так як Головним управлінням ДПС в Одеській області скасовано податкове повідомлення-рішення № 1712684-2408-1529 від 12 квітня 2023 року.
Аналогічна інформація вбачається з наданого до суду листа Головного управління ДПС в Одеській області № 498/6/15-32-24-08-06 від 07 січня 2025 року та облікової картки платника податків.
Враховуючи викладене, спірний податковий борг наразі відсутній, а як наслідок не може бути стягнутим у судовому порядку, а як наслідок наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Між тим, згідно абз. 1 ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 27 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, згідно пп. 1-1 п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках.
Згідно абз. 6 п. 18 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, компенсація судового збору відповідно до підпункту 1-1 пункту 16 цього Порядку здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований.
В даному випадку, понесені відповідачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають компенсації за рахунок спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, розміром 9509 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'ять) гривень 50 копійок, що сплачений 31 грудня 2024 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян