Справа №757/3827/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1831/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
20 березня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2ст. 332 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 рокузадоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу організації та криміналістичного супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зміненозастосований до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначено строк тримання під вартою обраховувати з 28.01.2025 року та до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято під варту в залі суду.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- прибувати до слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків визначено до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_40 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління з розслідування злочинів вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу організації та кримінального супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з домашнього арешту на тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник посилався на те, що зазначену ухвалу вважає незаконною і необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що 17.01.2025 року відповідно до ст. 290 КПК України завершено досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні та відкрито матеріали стороною обвинувачення з наданням доступу до матеріалів досудового розслідування.
Зазначає, що КПК України не передбачає можливості повернення з етапу завершення досудового розслідування на попередній етап «звичайного» досудового розслідування.
Так, КПК України надає можливість після завершення досудового розслідування на єдину процесуальну дію (за клопотанням сторони кримінального провадження) встановити строк для ознайомлення з матеріалами, тобто подати відповідне клопотання до слідчого судді з всього обсягу можливих слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, з чого випливає, що на досудовому розслідуванні під час виконання ст. 290 КПК України неможливе проведення інших слідчих (розшукових) дій та проведення інших процесуальних дій.
Таким чином, направивши 27.01.2025 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , під час виконання вимог ст. 290 КПК України, слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погодивши з прокурором відділу організації та кримінального супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з домашнього арешту на тримання під вартою слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 та прокурор відділу організації та кримінального супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 вийшли за межі своїх повноважень, позаяк ними було грубо порушено вимоги ст. ст. 8, 9 КПК України та ст.19 Конституції України, якими передбачено застосування до сторони обвинувачення принципу «дозволено лише те, що передбачено законом».
На думку захисника, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при розгляді даного клопотання взагалі не врахувала думку сторони захисту та приписи ст. 290 КПК України і прийняла до розгляду дане клопотання, не врахувавши що на досудовому розслідуванні під час виконання ст. 290 КПК України неможливе проведення інших слідчих (розшукових) дій та проведення інших процесуальних дій, а саме подання клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000853 від 01.10.2024 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000853 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 виділено 19.11.2024 року із кримінального провадження № 62022000000000158 від 02.04.2022 року, яке розслідується слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 332, ч. 3 і ч. 4 ст. 358 КК України.
16.10.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в тому, що він, обіймаючи посаду заступника начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській обл., 17.03.2024, перебуваючи у с. Косонь Берегівського р-ну Закарпатської обл., діючи умисно, за попередньою змовою із іншим заступником начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській обл. ОСОБА_10 та невстановленою особою, в умовах воєнного стану, прийняв участь в організації та безпосередньому вчиненні незаконного переправлення військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_29 через державний кордон України, а саме через прикордонний пункт пропуску «Косино», що знаходиться поряд із с. Косонь Берегівського р-ну Закарпатської обл., а також особисто сприяв такому незаконному переправленню через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів (автомобіля) та усуненням перешкод, пов'язаних із здійсненням їх митного та прикордонного контролю.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, які вказані у клопотанні та долучені до нього.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2024 року№757/48013/24-к підозрюваному ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 год. до 06:00 год., та покладено ряд обов'язків. Строк вказаного запобіжного заходу визначено до 02.12.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2024 року № 757/56082/24-к підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, до 28.01.2025 року, включно.
28.01.2025 року (клопотання датоване 27.01.2025 року) слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу організації та криміналістичного супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами 2 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ., з домашнього арешту на тримання під вартою.
Одночасно слідчий просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., та в разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що під час досудового розслідування виникли об'єктивні обставини, які зумовлюють необхідність у зміні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою у зв'язку із неналежною процесуальною поведінкою та порушенням визначених обов'язків, виходячи з наступного.
Слідчий у клопотанні зазначив, що 17.01.2025 року у кримінальному провадженні №62024000000000853 від 01.10.2024 року досудове розслідування завершене та стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження, про що повідомлено сторону захисту, у тому числі підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника.
Водночас, по теперішній час ні підозрюваний ОСОБА_7 , ні його захисник до органу досудового розслідування не прибули та з матеріалами кримінального провадження не знайомляться.
Крім того, слідчий 21 та 22 січня 2025 року намагався викликати підозрюваного ОСОБА_7 за наданим ним під час досудового розслідування номером телефону до Державного бюро розслідувань для проведення процесуальних дій, у тому числі для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та клопотаннями про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відстрочення від посади.
У вказані дні та у подальшому телефон підозрюваного ОСОБА_7 знаходився у виключеному стані. Згідно повідомлення його захисника - адвоката ОСОБА_6 , телефон ОСОБА_7 втратив.
При цьому, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 не повідомили слідчого та/або прокурора про будь-які інші засоби зв'язку із підозрюваним ОСОБА_7 , тим більше, що поновлення номеру мобільного телефону не є складним та тривалим по часу. За таких обставин підозрюваний ОСОБА_7 умисно вживає заходи щодо перешкоджання кримінальному провадженню, тобто створює умови, за яких стає відсутній будь-який зв'язок слідчого, прокурора та слідчого судді із підозрюваним.
23.01.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 за місцем проживання вручено дві повістки про невідкладний виклик до Державного бюро розслідувань на 24.01.2025 року та на 25.01.2025 року для проведення процесуальних дій за його участі, однак він, маючи достатній час для підготовки та прибуття за викликом, до слідчого не з'явився без поважних причин.
Також, 23.01.2025 року слідчому судді подано клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсторонення його від посади. Вказані клопотання та додані до них матеріали в електронному вигляді направлено на відомі засоби зв'язку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 .
У подальшому підозрюваний ОСОБА_7 викликався в судове засідання на 11 год. 24.01.2025 року за допомогою SMS-повідомлення за номером його телефону, однак абонент був недоступний.
Про дату, час та місце судового засідання захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття ОСОБА_7 у зв'язку із хворобою, долучивши медичну довідку від 23.01.2024 року.
Поряд із цим, вказана медична довідка є неналежної якості та не містить ПІБ пацієнта, а також даних, що наявна у нього хвороба об'єктивно перешкоджає (унеможливлює) з'явлення останнього на виклик.
Ухвалою слідчого судді від 24.01.2025 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 ухиляється від слідчого судді та прийнято рішення про здійснення його приводу в судове засідання до Печерського районного суду м. Києва.
За вказаних обставин встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 умисно та без поважних причин ухиляється від прибуття за викликами до органу досудового розслідування та слідчого судді, що перешкоджає кримінальному провадженню та вчиненню процесуальних дій в установлені КПК строки, а таким чином застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає, що єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та унеможливить настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є тримання його під вартою.
Слідчий зазначав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були предметом дослідження раніше під час застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, не втратили свою актуальність та навіть збільшилися.
Зауважував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти недоторканості державних кордонів, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння цьому, шляхом надання засобів і усунення перешкод, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків та вжиття ним заходів для уникнення від кримінальної відповідальності.
Докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також ризики порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, є вагомими, що виправдовує потребу у зміні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
Без зміни запобіжного заходу на тримання під вартою запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо. При цьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має убезпечити настання вказаних ризиків.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 рокузадоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу організації та криміналістичного супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зміненозастосований до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначено строк тримання під вартою обраховувати з 28.01.2025 року та до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято під варту в залі суду.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- прибувати до слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків визначено до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується не в повній мірі, з огляду на наступне.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Змінюючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що станом на день розгляду клопотання матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Зокрема, слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, обґрунтовано зазначив, що обґрунтованість підозри підтверджується доказами, які містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколах допиту свідків ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_17 (том 1 а.м. 82-92, 93-117, 118-154, 160-176, 177-199, 209-244, том 2 а.м. 1-28), протоколах огляду від 27.09.2022, 12.04.2022, 19.04.2022, 05.07.2022, 04.04.2022, 08.04.2022, 09.04.2022 /том 1 а.м. 200-208, том 2 а.м. 65-69, 70-72, 73-79, 112-198, 199-208, 209-210, 211-217, 218-239), висновком службового розслідування за фактом незаконного перетину кордону ОСОБА_27 (том 2 а.м. 46-64), відповіді директора Департаменту оперативно-розшукової діяльності ОСОБА_44 на доручення прокурора ОСОБА_45 (том 2 а.м. 82-91), інформацією, наданої з Головного центру обробки спеціальної інформації від 23.10.2023 (том 2 а.м. 95-103), відповіді на запит ДБР (том 2 а.м. 105-111).
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , їх наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчим суддею зазначено, що зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків, а саме того, що він має сім'ю, постійне місце проживання, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається з огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінуються дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, та останній з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, співучасників вчинення злочину, може особисто вчинити дії чи схиляти останніх до вчинення дій, спрямованих на примушення свідків до надання неправдивих показань, здійснювати на них тиск та залякування, в тому числі підкуп. Вказаний ризик залишається актуальним до безпосереднього допиту свідків судом. Також в ході виконання вимог ст. 290 КПК України підозрюваний ОСОБА_7 матиме доступ до матеріалів кримінального провадження, зокрема володітиме інформацією стосовно даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Окрім того, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважав реалізованим підозрюваним ОСОБА_7 ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, зокрема, дії, що виразились у неприбутті підозрюваним на виклик слідчого та слідчого судді без поважних причин, мають ознаки зловживання ОСОБА_7 своїми процесуальними правами, що перешкоджало здійсненню кримінального провадження, тим самим вказане свідчить про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, слідчим суддею враховано, що наразі досудове розслідування завершене, триває виконання вимог ст. 290 КПК України, проте вказані обставини не спростовують встановлених ризиків.
Колегія суддів зауважує, що слідчим суддею перевірено і наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 200 КПК України, та обґрунтовано встановлено, що обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та стала підставою для ініціювання питання щодо зміни запобіжного заходу у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 200 КПК України є неналежна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_7 та порушення ним визначених ухвалою слідчого судді обов?язків.
Відповідно до встановлених слідчим суддею обставин, та вбачається із долучених до клопотання матеріалів, ОСОБА_7 користується мобільним телефоном НОМЕР_1 .
З огляду на матеріали справи та пояснення прокурора у судовому засіданні на вказаний номер телефону через додаток «WhatsApp» 21.01.2025 рокуо 17-40 ОСОБА_7 направлена повістка про необхідність прибути до слідчого на 23.01.2025 року. В свою чергу, з відмітки у додатку «WhatsApp» вбачається, що ОСОБА_7 у той день був у мережі, що свідчить про можливість підозрюваного ознайомитись із вказаним повідомленням (том 3 а.м. 10-15).
В подальшому, працівниками Департаменту внутрішньої безпеки НП України 23.01.2025 о 23-20 год. та 23-30 год особисто вручено повістки ОСОБА_7 про необхідність прибуття до слідчого 24.01.2025 та 25.01.2025 для участі у проведенні невідкладних процесуальних дій у кримінальному провадженні /том 3 а.м. 16-19/.
Окрім іншого, як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 24.01.2025 не прибули на виклик слідчого судді для участі в судовому засіданні з розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу. З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 рокуу справі № 757/2798/25-к вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 викликався в судове засідання на 24.01.2025 року за допомогою SMS-повідомлення на наявний в матеріалах справи його номер телефону НОМЕР_1 . Проте, вказане повідомлення не було доставлене одержувачу, оскільки абонент тимчасово недоступний.
Про дату, час та місце судового засідання захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття ОСОБА_7 у зв?язку із хворобою, долучивши медичну довідку від 23.01.2024року.
Поряд з тим, вказана медична довідка є неналежної якості та не містить ПІБ пацієнта, а також даних, що наявна у нього хвороба об'єктивно перешкоджає (унеможливлює) з'явлення останнього на виклик.
Як встановлено з наданих прокурором матеріалів, 23.01.2025року о 23-10 год. підозрюваному ОСОБА_7 працівниками поліції вручено повістку про виклик до слідчого на 09-00 год. 24.01.2025 рокудля проведення невідкладних процесуальних дій в якості підозрюваного.
Поряд з тим, останній у письмових зауваженнях не зазначав про свою хворобу, натомість 23.01.2025року перебував за місцем свого проживання (де йому і вручено дану повістку), тобто не був госпіталізованим до медичного закладу.
З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_7 ухиляється від суду, на що вказує поведінка останнього, зокрема, останній будучи обізнаним про дату, час та місце судового засідання (з огляду на належне повідомлення його захисника, вжиття всіх необхідних та належних дій для повідомлення безпосередньо підозрюваного), не з'явився в судове засідання, перебуваючи за місцем свого проживання, не заявив клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, незважаючи на таку можливість.
Таким чином, підозрюваний свідомо уникає прибуття у судове засідання, тим самим перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період добина тримання під вартою із визначенням застави, оскільки встановлені судом обставини свідчать, що запобіжний захід у виді домашнього арештуу певний період добине забезпечує виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Колегія суддів погоджується і з висновком слідчого судді про те, що за встановлених обставин жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим підозрюваному ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим. При цьому, підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про помилковість висновків слідчого судді щодо порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є необґрунтованими, спростовуються матеріалами кримінального провадження та встановленими в ході розгляду клопотання слідчого обставинами.
Доводи захисника про недоведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає безпідставними.
Так, апелянтом не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи характер, тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , та дані про особу підозрюваного у їх сукупності, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що слідчий та прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, вийшли за межі своїх повноважень, оскільки ці доводи не являються передбаченою законом підставою для відмови у задоволенні клопотання органу досудового розсліджування про зміну запобіжного заходу. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що правомірність здійснення повноважень при зверненні органу досудового слідства з клопотанням про обрання запобіжного заходу чи його зміну, не являються тією обставиною, яка входить до предмету оцінки слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу на стадії розгляду такого клопотання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу з домашнього арешту на винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді щодо наявності підстав для зміни відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що, прийнявши обґрунтоване рішення про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України та практику Європейського суду з прав людини при визначенні йому застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 151 400 гривень.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.).
Після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
З плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для обґрунтування тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, отриманню показань («Клоот проти Бельгії» (Clooth v. Belgium), § 44).
Той факт, що затриманий залишається під вартою після прийняття рішення про можливість звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не виявили необхідної ретельності при встановленні належного розміру застави («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 73; «Колакович проти Мальти» (Kolakovic v. Malta), § 72).
За таких обставин, колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави ОСОБА_7 у виді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 151 400 гривень, та вважає що на даному етапі досудового розслідування наведених у клопотанні слідчого доводів є недостатньо для визначення застави у вищевказаному розмірі, а відтак визначений ОСОБА_7 розмір застави підлягає зменшенню.
Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, майновий та сімейний стан, його вік та стан здоров'я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень у національній грошовій одиниці.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень у національній грошовій одиниці та з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу організації та криміналістичного супроводження процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Данилово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - задовольнити частково.
Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обраховувати з 28.01.2025 рокута до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України).
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України,у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 121 120(сто двадцятьодна тисяча сто двадцять) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
З урахуванням внесеної ОСОБА_7 застави у розмірі 151 400 грн., згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року, повернути йому різницю між внесеною ним сумою - 151 400 грн. та визначеною цією ухвалою сумою застави - 121 120 грн.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків визначити до 28.03.2025 року (але в межах строків досудового розслідування з урахуванням виконанням вимог ст. 290 КПК України).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4