Справа № 420/2750/25
14 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (проспект Свободи, 2Б, селище Доброслав, Одеська область, 67500) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (далі ТОВ «ЛІО ТРАСТ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09, №56092/15-32-09-02-09.
Представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі ППР) прийняті за результатами фактичної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ», яка проводилась на підставі наказу ГУ ДПС від 13.11.2024 №11658-п. Проте у вказаному наказі взагалі не міститься посилань на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених п.п. 80.2.5 п.80.5 ст.80 ПК України.
Отже в даному випадку відповідачем не дотримано вимог п.81.1 ст.81 ПК України, відповідно до якого його посадові особи мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення або надіслання, зокрема, копії наказу про проведення перевірки із зазначенням у ньому підстав проведення перевірки, визначених ПК України.
Щодо суті встановленого порушення представник зазначив, що на думку контролюючого органу ТОВ «ЛІО ТРАСТ», маючи ліцензію з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202100355 від 27.07.2021 року та ліцензію з зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15540414202200301 від 26.08.2022 року, здійснювало отримання та відпуск нафтопродуктів за адресою м. Одеса вул. Хуторська 70/А, без реєстрації місця оптової торгівлі пальним (акцизного складу).
Однак з даним порушенням ТОВ «ЛІО ТРАСТ» не погоджується, вважає його безпідставним, оскільки отримання та відпуск пального відбувалось на підставі ліцензії з оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202100355 від 27.07.2021 року, з одного транспортного засобу до іншого, про що безпосередньо заначено в акцизних накладних та ТТН.
Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник ГУ ДПС подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що підставою для прийняття наказу від 13.11.2024 №11658-п про проведення перевірки слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва та обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, які свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального, який відповідає вимогам податкового законодавства та приписам ч.2 ст.2 КАС України, що висуваються до рішень суб'єкта владних повноважень.
Так здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У цьому випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Щодо висновків фактичної перевірки представник зазначив, що посадовими особами ГУ ДПС встановлено допущене ТОВ «ЛІО ТРАСТ» порушення п.«б» абз.6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, оскільки не зареєстровано акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Також за період з 01.01.2024 по 07.11.2024 згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних та Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем отримано обсяг пального, що перевищує встановлений законом обсяг у 1000 кубічних метрів, що обумовлює необхідність суб'єкта господарювання зареєструвати акцизні склади.
Представник зазначає, що наведені у позовній заяві доводи не спростовують порушення, встановлене перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних ППР.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «ЛІО ТРАСТ» 19.06.2020 року зареєстроване юридичною особою за видами діяльності: основний 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; інші: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
13.11.2024 року ГУ ДПС з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), на підставі п.п. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України прийнято наказ №11658 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ» за адресою вул. Хуторська, 70/А, м. Одеса.
За результатом перевірки акт перевірки від 25.11.2024 №51837/15-32-09-02/43672556, згідно якого встановлено паливно-заправний комплекс для заправки транспортних засобів, а саме паливо-роздавальна колонка у кількості 1 шт. та ємність для зберігання палива у кількості 1 шт. Вищезазначену територію та паливно-заправний комплекс ТОВ «ЛІО ТРАСТ» використовує на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.08.2022 КФ-0822/1 з ПП «Карго фліт» відповідно.
Під час перевірки встановлено залишки дизельного пального у кількості 9700 літрів.
Однак платником не зареєстровано акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, чим порушено вимоги пункту «б» абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.
Також в акті перевірки зазначено про порушення платником п.85.2 ст.85 ПК України, оскільки платником станом на 22.11.2024 (останній день перевірки) не надано в повному обсязі договори, транспортні накладні, виписки з банківських рахунків.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС прийнято ППР від 10.04.2023 року від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 за порушення п.82.5 ст.82 ПК України штраф у розмірі 1020,00 грн та від 24.12.2024 року №56092/15-32-09-02-09 за порушення п. «б» абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України штраф у розмірі 1 000 000 грн.
Вважаючи прийняті ГУ ДПС ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «ЛІО ТРАСТ» звернулося до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини виникли з питань дотримання валютного законодавства між суб'єктом господарювання ТОВ «ЛІО ТРАСТ» та суб'єктом владних повноважень - ГУ ДПС, який є контролюючим органом (п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПКУ) та згідно з п.п. 19-1.1.14 - 19-1.1.17 п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ здійснює контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводить роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Таким чином, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Згідно з п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №360/4140/20, досліджуючи питання застосування п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, сформував правовий висновок, згідно якого ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду та вважає, що, оскільки п.80.2.5 ст.80 ПК України передбачає дві автономні підстави для проведення фактичної перевірки (отримання інформації про порушення та здійснення визначених законом функцій) відображення в наказі хоча б однієї з таких підстав є достатнім.
Судом встановлено, що наказ №11658 від 13.11.2024 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ» прийнято на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального.
Отже наказ №11658 від 13.11.2024 року містить посилання на самостійну підставу проведення фактичної перевірки - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері за результатом попереднього аналізу податкової інформації.
Таким чином, прийняття наказу про проведення перевірки з підстави здійснення контрольним органом відповідних функцій відповідає вимогам п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач дотримався вимог п.81.1 ст.81 ПК України, відповідно до якого його посадові особи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, серед іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Враховуючи встановлені обставини суд не приймає доводи представника позивача щодо протиправності прийнятих ППР, у зв'язку з неправомірно прийнятим наказом про проведення перевірки.
Щодо суті встановленого порушення ТОВ «ЛІО ТРАСТ» п.«б» абз.6 п.п. 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме, що за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 70/А, ТОВ «ЛІО ТРАСТ» не зареєстровано акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 14.1 ст.14 ПК України передбачено два види акцизного складу: акцизний склад та акцизний склад пересувний.
Так згідно з п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний склад: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного скраду провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення, (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне а обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам (п.п. «б» п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України).
Водночас, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу (п.п.14.1.6-1 п.14.1 ст.14 ПК України).
Судом встановлено, що зберігання ТОВ «ЛІО ТРАСТ» пального за вказаною адресою відбувалось на підставі ліцензії на зберігання пального №15540414202200310 від 26.08.2022 року строком дії до 26.08.2027 року.
Постачання пального за цією адресою здійснювалося відповідно до ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним без визначення місць оптової торгівлі №990614202100355 від 27.07.2021 року шляхом доставки у транспортні засоби підприємства. Зокрема, переміщення пального здійснювалось у наступні транспортні засоби:
НОМЕР_1 відповідно до акцизної накладної №20 від 05.01.2024 та товарно-транспортної накладної №20 від 29.12.2023;
ВН6745ХF згідно з акцизними накладними №56 від 16.01.2024, №1000011725 від 09.07.2024, №156 від 18.07.2024, та товарно-транспортними накладними №56 від 12.01.2024, №Р16978 від 09.07.2024, №ЄКС00002115 від 18.07.2024;
НОМЕР_2 відповідно до акцизних накладних №75 від 20.01.2024, №1000011726 від 09.07.2024 та товарно-транспортних накладних №75 від 18.01.2024, №Р16979 від 09.07.2024;
АА6650ХG за акцизною накладною №567 від 23.05.2024 і ТТН №567 від 21.05.2024;
ВН3062ХF згідно з акцизними накладними №73, №963 від 04.07.2024, №1420 від 07.07.2024 і ТТН №УТГ00000457 від 04.07.2024, №963 від 03.07.2024, №ДК07/07-027 від 07.07.2024;
АХ6707ХF за акцизною накладною №66 і ТТН №УТГ00000458 від 04.07.2024;
При цьому пальне реалізовувалось ТОВ «ЛІО ТРАСТ» з цих же транспортних засобів НОМЕР_1 , ВН6745ХF, НОМЕР_2 , АА6650ХG, ВН3062ХF, АХ6707ХF, про що заначено в акцизних накладних №1 від 05.01.2024, №2 від 16.01.2024, №4 від 20.01.2024, №31 від 23.05.2024, №45 від 07.07.2024, №40 від 04.07.2024, №39 від 04.07.2024, №52 від 09.07.2024, №51 від 10.07.2024, №47 від 09.07.2024, №91 від 19.07.2024.
Таким чином, діяльність ТОВ «ЛІО ТРАСТ» полягала в отриманні пального безпосередньо до транспортних засобів, які надалі використовувались як пересувні акцизні склади, про що свідчать первинні документи.
Разом з тим, відповідно п.п. «б» абз.6 п.п. 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Оскільки пунктом 14.1 ст.14 ПК України передбачено два види акцизного складу: «акцизний склад» та «акцизний склад пересувний», суд вважає, що використання законодавцем у п.п. «б» абз.6 п.п. 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України формулювання «усі акцизні склади» без розмежування між їх видами - створює підстави для різного тлумачення обов'язку платника реєстрації пересувних акцизних складів.
Згідно з п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи те, що норма п.п. «б» абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України не містить чіткої вказівки на обов'язковість реєстрації саме пересувних акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, суд, керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податків (п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку реєструвати пересувні акцизні склади в зазначеній системі.
Суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення позивачем абз.6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування ППР від 24.12.2024 року №56092/15-32-09-02-09 про накладення на ТОВ «ЛІО ТРАСТ» штрафу у розмірі 1 000 000 грн.
При цьому, суд не приймає доводи відповідача щодо обов'язковості реєстрації пересувних акцизних складів у разі отримання пального обсягом понад 1000 кубічних метрів, оскільки згідно з п.п. «б» п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України така вимога висувається до іншого виду акцизного складу (не пересувного).
Досліджуючи правомірність іншого ППР від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 та накладення на ТОВ «ЛІО ТРАСТ» штрафу у розмірі 1020 грн, суд дійшов наступного висновку.
В розділі 3 акту перевірки від 25.11.2024 №51837/15-32-09-02/43672556 зазначено про порушення платником п.85.2 ст.85 ПК України, а саме - ненадання в повному обсязі документів щодо обігу підакцизних товарів, які належать до предмета перевірки.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує закріплене п.85.4 ст.85 ПК України право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
14.11.2024 року представнику позивача вручено письмовий запит ГУ ДПС від 13.11.2024, яким повідомлено про необхідність надання 19.11.2024 року до приміщення ГУ ДПС документів згідно переліку (у разі наявності/ведення/заповнення/оформлення; у разі відсутності, письмово повідомити про ці обставини за підписом уповноваженої посадової службової особи).
В той же час, в акті перевірки від 25.11.2024 №51837/15-32-09-02/43672556 не зазначено факт відмови платника від надання документів, та не встановлено, які саме документи не надані при здійсненні податкового контролю.
Оскільки ГУ ДПС не встановлено та не досліджено які саме документи не надано платником на вимогу контролюючого органу, суд вважає, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «ЛІО ТРАСТ» п.85.2. ст.85 ПК України.
Крім того, ППР від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 прийнято з підстави порушення платником іншої норми закону п.82.5 ст.82 ПК України (Строки проведення виїзних перевірок), замість п.85.2. ст.85 ПК України (Надання платниками податків документів).
Таке посилання на різні норми податкового законодавства в акті перевірки та в ППР свідчить про юридичну невизначеність підстав притягнення платника до відповідальності, що є порушенням принципів правової визначеності та законності, закріплених, зокрема, в статті 19 Конституції України.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів порушення позивачем вимог п.85.2. ст.85 ПК України, а також з огляду на невідповідність зазначених у ППР правових підстав обставинам перевірки, суд дійшов висновку, що ППР від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних ППР.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ППР від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 про накладення штрафу у розмірі 1020 грн та від 24.12.2024 року №56092/15-32-09-02-09 про накладення штрафу у розмірі 1 000 000 грн є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).
Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються з 15015,30 грн судового збору та 40 000 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно матеріалів справи позивачем за подання даного позову судовий збір у розмірі 15015,30 грн.
Суд дійшов висновку, що витрати на сплату судового збору у розмірі 15015,30 грн підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У той же час відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем подано до суду акт виконаних робіт від 24.01.2025 року за надання правничої допомоги адвокатом Григор'євим В.В. на суму 20 000 грн, який підписано лише директором ТОВ «ЛІО ТРАСТ» Лупан С.О. Оскільки акт виконаних робіт не підписано адвокатом Григор'євим В.В., він не може вважатись погоджений сторонами (адвокатом та замовником).
При цьому інших доказів детального опису виконаних адвокатом робіт за час розгляду справи до суду не надано. Також не надано договір про надання правничої допомоги, складений адвокатом та замовником на підтвердження визначених сторонами умов оплати гонорару адвоката.
Оскільки станом на час прийняття рішення по справі позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), який виконаний адвокатом за час розгляду справи, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є умовою відповідно до вимог ч.4 ст.134 КАС України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, станом на час розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 139, 241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (проспект Свободи, 2Б, селище Доброслав, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 43672556) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 24.12.2024 року №56102/15-32-09-02-09 про накладення штрафу у розмірі 1020 грн та від 24.12.2024 року №56092/15-32-09-02-09 про накладення штрафу у розмірі 1 000 000 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лакофарбова компанія «ЛІО ТРАСТ» сплачений судовий збір в сумі 15015,30 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва