14 квітня 2025 рокуСправа №160/4123/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), з вимогами:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) протиправною, що полягає у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року, мені ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 );
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів А сімей» від 20.12.1991 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) всупереч нормам чинного законодавства не було проведено остаточного розрахунку при звільненні виходячи з усіх належних до виплати сум. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку протиправною та такою, що порушує його право на належне грошове забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, справу №160/4123/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову було направлено на електронну адресу військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
04.04.2022 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду Акціонерним товариством «Укрпошта» повернуто конверт без вручення адресату, яким на адресу відповідача у справі - військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) направлялась копія ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) строк для надання відзиву у справі та розгляд адміністративної справи № 160/4123/22 зупинено до закінчення воєнного стану на території України.
Копії ухвали від 04 квітня 2022 року про продовження строку та зупинення провадження у справі направлялось військовій частині НОМЕР_1 засобами електронної пошти, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.
15 квітня 2022 року на адресу суду повернувся конверт, яким військовій частині НОМЕР_1 ( польова пошта НОМЕР_2 ) направлялась копія ухвали від 04.04.2022р. з відміктою АТ «Укрпошта» про невручення «призупинено».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року витребувано у Міністерства оборони України інформацію стосовно адреси для листування військової частини НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Міністерством оборони України не було надано на вимогу суду запитувану інформацію.
Згідно відповіді № 6121294 військова частина НОМЕР_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації - 20.11.2024.
Відповідно ч. 7 ст. 18 КАСУ особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 р. поновлено провадження у адміністративній справі № 160/4123/22.
Відповідачем відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями відповідач до суду не звертався.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що посвідчується посвідченням серії НОМЕР_5 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно довідки військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 27.06.2017р. № 1393 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 14 червня 2017 року по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Невельське, Донецької області.
Довідка видана на підставі розпорядження ГШ ЗСУ № 304/2/1839Т від 06.06.2017 року, розпорядження ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 61 від 06.06.2017 року, наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 167 від 18.06.2017р.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 31.01.2022 №31 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 3 гранатометного відділення пританкового взводу роти вогневої підтримки, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_6 ( по особовому складу) від 31 січня 2022 № 27-РС у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пунктом 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вислуга років станом на 31.01.2022: календарна 08 років 00 місяців 00 днів; пільгова 03 роки, 06 місяців 04 дні.
Цим же наказом призначено до виплати:
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавку за вислугу років, щомісячну премію у розмірі 100 відсотків посадового окладу за період часу з 01.01.2022 по 31.01.2022;
- грошову компенсацію за 5 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2020 рік, грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік, компенсацію за 3 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік;
- одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 11 723грн. 60коп.;
- грошову компенсацію за 28 діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, передбаченої ст. 162 Закону України «Про відпустки» за 2021, 2022 роки згідно п. 14 ст. 102 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та наказу МОУ № 260 від 07.06.2018.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначено відповідно до Конституції України Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом першим, шостим частини другої частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно до ч. 1 розділу XXXII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом МОУ №260 від 07.06.2018, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за закінченням контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
При вирішенні справи, суд враховує, що це питання вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 380/2427/20, де Судом наголошено, що застосовуючи інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Верховний Суд зауважив, що частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII Міністру оборони України надано повноваження визначати лише порядок виплати грошового забезпечення. Водночас, питання права військовослужбовців на отримання грошового забезпечення чи різного виду допомог можуть бути визначені лише законодавцем.
Правова позиція щодо застосування приписів частини другої статті 15 Закону №2011-XII неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2104/17, від 24 листопада 2020 року у справі № 822/3008/17, від 21 квітня 2021 року № 380/2427/20 .
Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду правова норма частини другої статті 15 Законі №2011-XII не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги. Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, Верховний Суд наголошував, що умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII є наявність «вислуги 10 років і більше».
Судовим розглядом встановлено, що на момент звільнення позивача вислуга років становить: календарна вислуга років складає 08 років 00 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 03 роки 06 місяців 04 дні, загальна вислуга 11 років 06 місяців 00 днів.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) від 31.01.2022 №31 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира 3 гранатометного відділення пританкового взводу роти вогневої підтримки, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 31 січня 2022 № 27-РС у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пунктом 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно витягу із наказу від 31.01.2022 № 31 відомості щодо отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в особовій справі відсутні
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, отже не нарахування та не виплата відповідачем позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби порушує право позивача на отримання такої одноразової допомоги, встановлене ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно, має місце протиправна бездіяльність як зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.
З огляду на встановлені обставини та з метою відновлення порушених прав позивача суд дійшов висновку, що право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) нарахувати та виплати позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) протиправною, що полягає у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук