Справа № 761/14132/25
Провадження № 1-кс/761/9911/2025
09 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024100000000812 від 09.07.2024, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000812 від 09.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.2 ст. 317 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
07.04.2025 о 11 год. 18 хв. (фактичний час затримання) на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Цього ж дня, 07.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор долучив до клопотання копію висновку експерта від 08.04.2025 № СЕ-19/111-25/21214-НЗПРАП, на підставі якого ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та подав клопотання про зміну поданого клопотання про застосування запобіжного заходу, в якому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та вказав, що хворіє цукровим діабетом, а відтак в умовах слідчого ізолятор є великий ризик на погіршення його стану здоров'я.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000812 від 09.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.2 ст. 317 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
07.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
При цьому, 09.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 311, ч.2 ст. 317 КК України, а саме: незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах, незаконного придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин та організації та утримання місця для незаконного виготовлення психотропних речовин, з корисливих мотивів, підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- проведеним обшуком за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого в ОСОБА_4 , крім іншого вилучено психотропну речовину амфетамін у великому розмірі, прекурсори, та обладнання рідини, що можуть бути використанні при виготовленні психотропних речовин
- затриманням 07.04.2025 ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, на місці вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, при незаконному зберіганні психотропної речовини у великому розмірі.
- висновком експерта;
- матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з комунікаційних систем за абонентським номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 та НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є постійним «покупцем» у ОСОБА_4 психотропної речовини амфетамін;
іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 09.04.2025, вчинив зазначені кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення, зокрема, тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може виїхати за межі території України та переховуватися від органів досудового слідства та суду.
На наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що на даний час здійснюється досудове розслідування, заплановано проведення низки слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, та низки інших злочинів, досудове розслідування по яким здійснюється у даному кримінальному провадженні, а тому перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі та документи щодо його кримінально-протиправної діяльності, по яким проводяться заходи щодо встановлення їх місця перебування.
Також, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що у рамках кримінального провадження допитано свідків, відомості про місце проживання яких стане відомо ОСОБА_4 під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, а тому перебуваючи на волі він може на них впливати з метою зміни ними своїх показань.+
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обставини вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину у сфері наркотичних засобів дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів або інші корисливі злочини.
Отже, судом встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв'язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та враховує те, що згідно повідомлення про підозру від 07.04.2025 ОСОБА_7 інкриміновано вчинення тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів (ч. 1 ст. 307 КК України), та вважає, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування ОСОБА_4 під вартою.
У зв'язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.
Сукупність встановлених обставин дають слідчому судді підстави вважати, що ступінь існуючих ризиків є надзвичайно високою, а відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_4 розмір застави.
При цьому, у відповідності до ст. 206 КПК України, оскільки підозрюваний повідомив суд про наявність у нього захворювання, суд вважає за необхідне доручити уповноваженим особам за місцем утримання ОСОБА_4 забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 11 год. 18 хв. 07.04.2025, тобто по 05 червня 2025 року.
Зобов'язати начальника філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, начальника державної установи «Київський слідчий ізолятор», або іншої установи попереднього ув'язнення за місцем утримання підозрюваного ОСОБА_4 , забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - по 05.06.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1