Справа № 761/45061/24
Провадження № 2-п/761/67/2025
10 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Романишеної І.П.,
за участі секретаря: Арсененко І.П.,
розглянувши заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 06.02.2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення від 06.02.2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2025 року було передано судді Романишеній І.П.
Необхідність перегляду заочного рішення представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі, що позбавило його можливості скористатись своїм законним правом на подання відзиву по справі, тобто реалізувати законні права.
Що стосується заперечень проти позовних вимог, представник акцентує увагу суду, що відповідач не погоджується з розміром заборгованості. Вважає, що АТ КБ "Приватбанк" безпідставно збільшив відсоткову ставку до 36%, внаслідок чого нарахував заборгованість, яка немає під собою правової підстави.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором 25.04.2019 в розмірі 192624, 09 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 07.03.2025 року вказану заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, повідомлялися про розгляд заяви належним чином.
Дослідивши заяву та матеріали справи приходжу висновку заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
06 лютого 2025 року Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 761/45061/24 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором 25.04.2019 в розмірі 192624, 09 грн., та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Відповіднодо ч.ч. 2, 4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву відповідачу направлено рекомендованим листом за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Рішення суду також повернулось до суду з ідентичною відміткою.
Доказів зміни зареєстрованого місця проживання матеріали справи не містять та представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не додано.
Суд вважає, що відповідач повідомлявся про розгляд вказаної справи у встановленому законом порядку, але у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача судом було ухвалено заочне рішення.
Відповідний висновок щодо належного повідомлення відповідача щодо розгляду цивільної справи узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 13.05.2024 року у справі №755/4829/23, в якій зазначено зокрема про те, що апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо його неповідомлення, зробив правильний висновок, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (судові засідання на 15 травня 2023 року та 10 липня 2023 року) та «адресат відсутній за вказаною адресою» (судові засідання на 21 червня 2023 року, 08 серпня 2023 року) (а. с. 30, 31, 44, 45), що є належним повідомленням учасника справи (див.: постанову Верховного Суду від 10 травня 2023 року в справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23). При цьому ОСОБА_2, звертаючись з апеляційною скаргою, вказує ту саму адресу, за якою повідомляв його суд першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, або неподання відзиву, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.
Суд зауважує, що по суті заявником не представлено відповідні твердження та докази, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду та можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи по суті (контррозрахунок, докази не отримання платіжної карти, докази неможливості використання грошових коштів тощо).
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення відсутні, а тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 06.02.2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА