Справа № 445/420/25
Провадження № 2-а/445/24/25
10 квітня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М.В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Львівської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 4095928 від 18.02.2025 р., винесену інспектором Панькевичем Михайлом Ігоровичем та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 18 лютого 2025 року інспектором батальйону патрульної поліції у м. Золочів УПП у Львівській області ДПП НП Панькевичем Михайлом Ігоровичем було винесено постанову серії ЕНА № 4095928 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). У зазначеній постанові стверджується, що ОСОБА_1 було порушено пункт 2.3 Правил дорожнього руху України. Зазначена постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав: у постанові вказано невірний номерний знак, марку та модель автомобіля, що унеможливлює ідентифікацію транспортного засобу як мого. Це свідчить про недбале оформлення постанови та ставить під сумнів її законність. Інспектор запитав у позивача, чому не користується пасками безпеки. Позивач відповів, що користується, проте він не надав жодного відеодоказу правопорушення і без ознайомлення з матеріалами справи одразу роздрукував постанову. Відповідно до ст. 251 КУпАП, докази повинні бути належними, достатніми та об'єктивними, що в даному випадку не було дотримано. Постанова була винесена без належного з'ясування всіх обставин справи, що суперечить вимогам ст. 251 КУпАП щодо оцінки доказів. Невідповідність висновків у постанові фактичним обставинам справи У постанові не міститься достатнього обґрунтування щодо наявності складу правопорушення, а отже, вона винесена безпідставно.
20 березня 2025 від представника ГУНП у Львівській області Стойко Ю.І. надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що у провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває справа № 445/420/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови, ГУНП у Львівській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_2 , вважає їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного: відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4095928 від 18.02.2025 позивач керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень: а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст. 121 КУпАП. Також зазначає, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» причиною зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 невиконання рішення уповноваженого органу державної влади про обмеження заборону руху. Крім цього, ОСОБА_1 отримав копію постанови про вчинення адміністративного правопорушення та здійснив оплату штрафу, передбаченого санкцією частини 5 статті 121 КУпАП у встановлений законом термін, що підтверджує факт згоди вчинення вищевказаного правопорушення ОСОБА_4 . Беручи до уваги вищенаведене, підстав вважати оскаржувану постанову незаконною немає.
Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М.В. від 04.03.2025 відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві зазначив прохання провести розгляд справи - без участі ГУНП у Львівській області, у задоволенні позову відмовити.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4095928 від 18.02.2025, ОСОБА_1 18.02.2025 о 00 год 35 хв в с. Єлиховичі керуючи транспортним засобом, не користувався засобами пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3 в) ПДР, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідност.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Частиною 1ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно дост.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 КпАП України,провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4095928 від 18.02.2025, ОСОБА_1 18.02.2025 о 00 год. 35 хв в с. Єлиховичі керуючи транспортним засобом, не користувався засобами пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3 в) ПДР, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Із змісту постанови слідує, що позивач керував автомобілем та був не пристебнутий ременем безпеки. Стосовно представленого відповідачем відеоматеріалу очевидним є факт вчинення правопорушення, що є беззаперечним доказом винуватості позивача у порушенні норм ч.5 ст.121 КУпАП України.
Відтак, на підставі наведеного, відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Додатково суд враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, а відтак заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.132-1,251,280 КУпАП, ст. ст.77,205,229,246,250,286 КАС України, суд
ухвалив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.04.2025 року.
Cуддя Бакаїм М.В.