Справа № 442/2711/25
Провадження №3/442/903/2025
Іменем України
14 квітня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановила:
09.04.2025 в провадження суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №393 від 01.04.2025, ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», являючись суб?єктом відповідальності, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до наказу начальника державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» №55-ос від 14.11.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» з 18.11.2022.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов?язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення) до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), лише 26.02.2025 о 10:43 год., тобто несвоєчасно.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
У частині 1 статті 172-6 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "'" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до пункту 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб?єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з копії декларації особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (після звільнення), ОСОБА_1 подав декларацію 26.02.2025 о 10:43 год., тобто, подав несвоєчасно.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи вищенаведене, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України.
При визначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, а також враховуючи обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, приходжу до висновку про необхідність застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. в дохід держави.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., який також підлягає стягненню з порушника на користь держави.
Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Павлів З.С.