441/429/25 2/441/479/2025
07.04.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Малець А.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ОСОБА_4 , 05.03.2025 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що з 03.02.2018 по 13.05.2022 перебували з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 26.04.2019 ухвалено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття, однак обставини, з часу видачі судового наказу змінились, до 23.06.2024 він проходив військову службу в лавах ЗСУ, отримував грошове забезпечення, а 24.06.2024 внаслідок бойових дій був пораненим у зв?язку з чим, перебуває на реабілітації та є непрацездатним, відповідно його матеріальне становище значно погіршилося. Просив про зменшення розміру аліментів і зокрема про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1 598 грн., щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 07.03.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 в суді заявлені вимоги підтримала з мотивів наведених у позові, пояснила, що у ОСОБА_4 значно погіршилося матеріальне становище, порівняно з тим, яке було на час ухвалення 26.04.2019 судового рішення, зокрема у травні 2024 року він мобілізований до лав ЗСУ, а 24.06.2024, внаслідок бойових дій, отримав вогнепальне осколкове поранення, з того часу амбулаторно лікується та проходить реабілітацію, грошового забезпечення, як і інших доходів, не отримує. Окрім цього, вважає незаконним нарахування заборгованості по аліментах за період фактичного спільного проживання сторін (2019-2022 роки), ведення ними спільного господарства, інше. Просить зменшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження.
Відповідачка у відзиві від 27.03.2025 та в суді позов заперечила, як безпідставний, пояснила, що позивач ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 згідно судового наказу від 26.04.2019, як наслідок утворилася заборгованість на яку нарахована пеня, що ОСОБА_4 не подано жодних доказів на підтвердження його непрацездатності, як і проходження ним реабілітації після отримання 24.06.2024 травми легкого ступеню, що стягнення аліментів, у розмірі якому він просить, обмежуватиме матеріальні інтереси їх спільної дитини, що вона та позивач мають рівний обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, окрім цього зазначила, що її матеріальний стан не покращився, вона не працює, підзаробляє тимчасовими заробітками, є особою з інвалідністю ІІІ групи, їй самій важко забезпечувати потреби сина, який є учнем та відвідує гуртки, інше, просила у позові відмовити (а.с. 26-29).
Представник відповідачки ОСОБА_3 у суді, покликаючись на відсутність доказів про погіршення матеріального становища позивача, його сімейного стану чи стану здоров'я, просить у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або ж, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 192 СК України та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Тобто, виходячи зі змісту наведених норм, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним; а зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Тобто, зміна (збільшення) розміру аліментів, стягнутих раніше рішенням суду, із одночасною зміною способу стягнення аліментів зважаючи на конкретні обставини справи є допустимою, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.
Із пояснень відповідачки в суді, із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , копії рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13.05.2022, інших матеріалів справи убачається, що сторони з 03.02.2018 по 13.05.2022 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3, 5-6).
Малолітній ОСОБА_5 значиться зареєстрованим та проживає на АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 , що стверджується витягом з реєстру територіальної громади №2023/008797391 від 30.10.2023 та відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №682 від 17.03.2025 (а.с. 32-33).
26.04.2019, Городоцьким районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4).
22.08.2022 Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі вищеозначеного виконавчого документа, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69688743 (а.с. 34-35).
Із розрахунку заборгованості державного виконавця Копитко М.І. від 12.03.2025 убачається, що заборгованість ОСОБА_4 перед ОСОБА_7 зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вересень 2024 року складає 78 902 грн. 93 коп., за четвертий квартал 2024 розрахунок суми заборгованості не проведено через відсутність у державного виконавця відомостей про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) боржника (а.с. 36).
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15.03.2024, позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 29.03.2019 по 30.11.2022 в розмірі 90 117 грн. (а.с. 37-41).
Із пояснень представника ОСОБА_3 в суді, із змісту рішення Яворівського районного суду Львівської області від 22.10.2024 убачається, що з підстав ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачка зверталася в Яворівський районний суд Львівської області з позовом про позбавлення його батьківських прав, що за результатами розгляду справи №944/5489/23, судом ухвалено рішення про відмову у позові (а.с. 42-47).
На момент ухвалення 26.04.2019 Городоцьким районним судом Львівської області рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання ОСОБА_5 , позивач працював швачкою у ТзОВ «Бадер Україна», мав регулярний дохід, а 09.06.2022 вдруге звільнений з роботи згідно ст. 38 КЗпП України, що стверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 15-16).
Згідно довідки командира ОСОБА_9 №460 від 17.07.2024, інших матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 з травня 2024 року призваний на військову службу за призовом під час воєнного стану та на 17.07.2024 перебував у складі військової частини НОМЕР_3 (а.с. 7).
Як убачається із виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 11306 від 27.06.2024 та №24П18222 від 04.07.2024, ОСОБА_4 з 26.06.2024 по 04.07.2024 стаціонарно лікувався з приводу мінно-вибухової травми (множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення правої клубової ділянки обох нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл - осколків), отриманої 24.06.2024 в результаті бойових дій поблизу н.п. Урожайне Донецької області (а.с. 8-9).
Згідно довідки військово-лікарської комісії №1154 від 04.07.2024, позивач ОСОБА_4 , у зв'язку з отриманням 24.06.2024 травми легкого ступеню, пов'язаної з проходженням військової служби, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів (а.с. 10).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 617073, відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю третьої групи, з дитинства, їй протипоказана важка фізична праця (а.с. 31).
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження незадовільного стану здоров'я ОСОБА_4 на 05.03.2025 (час звернення до суду із позовом) і зокрема, що він після закінчення 30-денної відпустки, потребує та продовжив лікування, в т.ч. амбулаторно, на що покликається представник ОСОБА_1 в суді, або ж проходить реабілітацію після поранення, до матеріалів справи не долучено.
Представником ОСОБА_1 також не надано доказів про погіршення матеріального становища платника аліментів з моменту постановлення рішення про стягнення аліментів, як і про наявність інших передбачених ст. 192 СК України обставин, що мають істотне значення для зміни (зменшення) розміру аліментів.
Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем та його представником не доведено обгрунтованість вимог пред'явленого позову і зокрема погіршення матеріального становища платника аліментів, його сімейного стану чи стану здоров'я, а також інші обставини, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження.
Ураховуючи вищенаведене, підстав для зменшення ОСОБА_4 розміру аліментів, визначеного судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 26.04.2019, шляхом зміни способу їх присудження, суд не убачає.
Крім того, розмір аліментів, який на даний час стягується з позивача на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно судового наказу Городоцького районного суду Львівської області від 26.04.2019, відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України та такий забезпечить єдиному сину ОСОБА_4 право на нормальний життєвий рівень, достатній для його фізичного, морального, культурного і соціального розвитку.
Покликання представника ОСОБА_1 про непрацездатність та неплатоспроможність ОСОБА_4 свого підтвердження, під час розгляду судом справи, не знайшли.
Доводи про незаконність, на думку представника ОСОБА_1 , стягнення аліментів з позивача за період його спільного проживання з відповідачкою, не грунтуються на нормах закону.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 180, 182, 192 СК України, суд -
у позові ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_1 ) про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.04.2025.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер