Справа №461/32/25
07 квітня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання Курилюк А.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про відшкодування завданої шкоди,-
Позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.01.2024 року на перехресті вул. Городоцька - просп. Чорновола у м. Львові відбулась ДТП, за участю автомобілів «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та «Peugeot 301», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
Відповідно до постанови Галицького районного суду від 08.02.2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правові відповідальність останнього була застрахована в АТ «СК «Інго» відповідно до полісу загальнообов'язкового страхування.
Позивач вказує, що вартість відновлювального ремонту належного йому пошкодженого автомобіля, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, склала 217829,91 грн., а вартість матеріальної шкоди - 94638.20 грн.
Разом з тим, він здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля у СТО «Юнге Мерседес» - ФОП ОСОБА_5 за 178300 грн.
В подальшому, страховик винуватця ДТП - АТ «СК «Інго» перерахувало на рахунок позивача 94638,20 грн. страхового відшкодування.
Позивач зазначає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. А тому із відповідача на його користь підлягає стягненню така різниця в сумі 83661,80 грн.
Останній у позовній також наголошує, що відмова відповідача від повного відшкодування завданої ним майнової шкоди призвела до проблем із оплатою ремонту належного йому автомобіля, що відобразилося на його звичайному укладі та спричинило труднощі у повсякденному житті. Наведені обставини завдали та продовжують завдавати йому сильних душевних переживань. Вказує, що він постійно перебуває у стресовому стані, через що у нього погіршилось самопочуття, пропав сон і апетит.
З урахуванням вищевикладеного, просив стягнути з відповідача матеріальну компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 20000.00 грн. та судові витрати.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.01.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 07.04.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки останнім не було доведено, що така справа (в тому числі ціна позову) для останнього є значною. Окрім того, клопотань про призначення у справі експертизи до суду не надходила, а стороною відповідача у судовому засіданні було зазначено, що намірів заявляти таке клопотання немає.
Позиція сторін по справі.
В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві. Подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив. що власник, пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, в тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку. Тому, незважаючи на ліміт відповідальності страхової компанії у розмірі 160000.00 грн., положеннями статей 22.1. та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено обмеження виплати страхового відшкодування за майновою вимогою, а саме відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, який нараховується на вузли та деталі, що підлягають заміні під час проведення ремонтних робіт.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Подав до суду відзив, у якому зазначив, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована на суму 160 000 гривень, страховою компанією не було відшкодовано матеріальний збиток в повному розмірі, то позивач повинен був звертатись до страхової компанії за стягненням всієї суми завданого йому збитку в межах ліміту страхового відшкодування, і лише якщо вказана сума не покриває всього матеріального збитку різницю повинен компенсувати відповідач. В даній справі, як слідує з вимог позивача, така сума становить 18 300 гривень. Додатково вказав, що з аналізу документів виданих ФОП ОСОБА_5 , слідує, що ціни на комплектуючі запчастини є завищеними, також в даних документах відсутня вказівка на розцінки послуг автомеханіка, таких як вартість години роботи, а тому неможливо встановити чи вказана вартість робіт відповідає дійсності. Наголосив, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували завдання йому сильних душевних страждань та незрозуміло чому останній визначив суму моральної компенсації саме у розмірі 20 000 гривень.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.02.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 11.01.2024 року о 16 год. 26 хв. за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 1 і перехрестя просп. Чорновола, 2, керуючи транспортним засобом Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , на перехресті при розвороті ліворуч не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, та не надав переваги в русі автомобілю Mercedes-Benz ML350, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.
Вказаною постановою суду було визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Інго» на підставі полісу № 218565274 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно з полісом страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 320000 грн., а за шкоду, заподіяну майну 160000 грн. Розмір франшизи - 0 грн.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Mercedes-Benz ML350», д.н.з. НОМЕР_1 .
12.01.2022 року ОСОБА_6 у зв'язку з ДТП звернувся до АТ «СК «Інго» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 62328 від 06.03.2024 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 ( з додатками), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес-Бенц» р.н. НОМЕР_1 складає 217829.91 грн. Вартість матеріальної шкоди без врахування величини втрати товарної вартості (ВТВ) з урахуванням ПДВ складає 108962.82 грн., без ПДВ складає 94638.20 грн.
Пунктом 4.2 вказаного звіту визначено, що величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Відповідно до наряду-замовлення № 000000060 від 15.05.2024 року, наданого суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 , фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 178300 грн.
При цьому, відповідно до розхідної накладної № 00000000603 від 16.05.2024 року та акту здачі-прийомки виконаних робіт № 0000000600 від 16.05.2024 року вартість запчастин та матеріалів склала 144800 грн., а вартість робіт - 33500 грн. Вказане підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями товарних чеків, наданих ФОП « ОСОБА_5 ».
Згідно зі страховим актом № 6666040 від 06.03.2024 року та витягом з банківської виписки, 11.03.2024 року ТОВ «СК «Інго» виплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 94638,20 грн. При цьому розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 62328 від 06.03.2024 року.
Мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) та забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з врахування коефіцієнта фізичного зносу.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 686/24364/17, відповідно до якого внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідного відшкодування згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, чи якщо страховик за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.
Отже, у ТОВ «СК «Інго» як страховика винної особи виник обов'язок з відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого висновку колісного транспортного засобу № 62328 від 06.03.2024 року становить 94638,20 грн. без ПДВ.
Оскільки на ТОВ «СК «Інго» покладено обов'язок з виплати позивачу страхового відшкодування розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то у страховика не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, такий обов'язок виник у винної особи, якою є відповідач ОСОБА_4 ,
Зазначений висновок суду повністю узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 03.10.2018 року у справі № 686/17155/15-ц, від 11.03.2020 року у справі 754/5129/15-ц.
Доводи відповідача про те, що страхова сума за полісом № 218565274 покриває вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля в розмірі 160000 грн. (ліміт відповідальності страховика), не заслуговують на увагу, оскільки у страховика виник обов'язок з виплати позивачу страхового відшкодування лише в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, а стягнення різниці між сумою фактичних витрат та виплаченою сумою страхового відшкодування з відповідача, як з винної особи, відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Покликання відповідача на завищену вартість комплектуючих запчастин, визначену ФОП ОСОБА_5 , є припущеннями, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а відтак, не береться до уваги.
Суд враховує, що вартість відновлювального ремонту здійсненого вищевказаною ФОП, нарахована в межах вартості відновлювального ремонту, встановленого звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 62328 від 06.03.2024 року (217829.91 грн).
При цьому, вважаючи такий звіт та рахунки, надані ФОП ОСОБА_5 необґрунтованими, сторона відповідача не була позбавлена права на звернення до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, однак таким правом не скористалася.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 83661,80 грн. (178300 грн.-94638.20 грн. = 83661,80 грн.)
Щодо стягнення моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відмови відповідача від повного відшкодування завданої ним майнової шкоди у нього виникли проблеми із оплатою ремонту належного йому автомобіля, що відобразилося на звичайному укладі та спричинило труднощі у повсякденному житті. Наведені обставини завдали та продовжують завдавати йому сильних душевних переживань. Вказує, що він постійно перебуває у стресовому стані, через що у нього погіршилось самопочуття, пропав сон і апетит.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами 2 - 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).
З урахуванням ступеню негативного впливу на життя позивача, враховуючи ступінь порушення життєвого укладу та моральні страждання, які позивач поніс внаслідок неправомірних дій відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 5000 грн.
Судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положень п.10 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Оскільки позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру на загальну суму 103661,80 грн., враховуючи що 1 відсоток від такої ціни позову становитиме менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то ОСОБА_3 при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) судового збору.
За обставин цієї справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4240 грн., що підтверджується квитанцією №9364-5505-7646-9379 від 24.12.2024 року.
Відтак позивачу з Державного бюджету України необхідно повернути 1817 грн. надмірно сплаченого судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1035,93 грн. (з розрахунку 88661 грн./ 103661,80 грн. х 1211,20 = 1035,93 грн.).
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354/іДПК України, суд-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про відшкодування завданої шкоди,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 83661 (вісімдесят три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 1035,93 грн.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 38008294, адреса: місто Львів, вулиця Левицького, 18) повернути ОСОБА_3 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 80 коп. надмірно сплаченого судового збору, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4091126367.1 (код квитанції 9364-5505-7646-9379) від 24.12.2024 року.
В решті позовних вимог відмовити..
Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго», адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602.
Суддя Л.Д. Мироненко