Справа №461/9564/24
07 квітня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; код ЄДРПОУ: 05506460) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 3913,52 грн.; 46,81 грн. - інфляційних втрат, 11,73 грн. - 3 % річних, 90,21 грн. - пені та судовий збір у розмірі 3028 грн. на користь позивача. Свої вимоги обґрунтовує наступним. Відповідачачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .З 01.12.2021 року між відповідачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, типова форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Позивач зазначає, що відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_4 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Позивач вказує, що оплата за спожиті послуги повинна здійснюватися споживачем до кінця розрахункового періоду (місяця). Однак, відповідачем не оплачуються надані йому послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 по 30.09.2024 в сумі 3913,52 грн. Тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.01.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання неодноразово не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації. Згідно з інформацією поштового відстеження листи повертаються за зворотною адресою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення відповідачів про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідачі, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до довідки № 1 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно з відомостями, наданими Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Житловий будинок АДРЕСА_2 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії, а актами включення системи теплопостачання, затвердженими управителем будинку, підтверджується факт надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії, в тому числі теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку АДРЕСА_2 .
З 01.12.2021 року між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, типова форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 року. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.
Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_4 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати.
Галицьким районним судом м. Львова 03.04.2024 року видано судовий наказ № 461/2556/24 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, р/р НОМЕР_8 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за період з 01.03.2020 року по 31.01.2024 року за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 3447 грн. 01 коп.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2024 року по справі №461/2556/24 скасовано виданий 03.04.2024 Галицьким районним судом м. Львова судовий наказ у справі №461/2556/24, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» борг за послуги з постачання теплової енергії в сумі 3447,01 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 302 грн 80 коп., тобто по 100,93 грн з кожного.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідачів за надані послуги з постачання теплової енергії становить 3913,52 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Пунктами 1 та 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічно цьому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Аналогічно згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
При цьому, ст. 7 даного Закону, якою визначено обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, передбачено, що співвласники зобов'язані зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку (п. 1); своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (п. 10).
А відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 такого витрати на управління багатоквартирним будинком включають в тому числі витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 2 ст. 12 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Відповідно до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 індивідуального договору). А відповідно до підпункту 3 пункту 41 споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України «Про житло-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачам були надані послуги з постачання теплової енергії. Проте відповідачі, отримавши такі послуги, не виконали свого обов'язку щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачів за послуги з постачання теплової енергії становить 3913,52 грн.
Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Однак, відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч.2 ст.21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, тому споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Окрім того, відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.
Як вбачається з наданих суду відомостей про нарахування та оплату послуг у відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , виникла заборгованість за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» з постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 по 30.09.2024 року в розмірі 3913,52 грн., яку позивач просить стягнути у повному обсязі.
У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-738цс15, тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише», та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.
Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Встановлено, що при матеріалах справа відсутня заява сторони у спорі про застосування позовної давності.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач не зверталася до суду із заявою про застосування позовної давності, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Відповідно до частини 1, 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свого обов'язку щодо оплати наланих послуг позивачем, ЛМКП «Львівтеплоенерго» має право на стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.
Суд бере до уваги надані позивачем розрахунки та вважає за можливим стягнути з відповідачів на користь позивача інфляційні втрати - 46,81 грн. та 3 % річних - 11,73 грн.
Відповідно до ст.549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З урахуванням наведених положень та зважаючи на виниклу заборгованість відповідачів з оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача 90,21 грн. пені.
Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов'язань щодо оплати у повному розмірі наданих послуг з постачання теплової енергії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; код ЄДРПОУ: 05506460) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; код ЄДРПОУ: 05506460, МФО: 32047, № р/р: НОМЕР_8 в АБ «УКРГАЗБАНК») заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 3913,52 грн.; 46,81 грн. - інфляційних втрат, 11,73 грн. - 3 % річних, 90,21 грн. - пені.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; код ЄДРПОУ: 05506460, МФО: 32047, № р/р: НОМЕР_8 в АБ «УКРГАЗБАНК») судовий збір у розмірі 3028 грн., в рівних частках, тобто по 1009,33 грн. з кожного.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 11.04.2025 року.
Суддя В.Є. Радченко