Справа № 461/1504/25
Провадження № 1-кс/461/2209/25
08.04.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025140000000366 від 25.02.2025 р., -
08.04.2025 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025140000000366 від 25.02.2025 р.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 , 24 лютого 2025 року приблизно о 18 год. 19 хв., керуючи автомобілем марки «CHRYSLER 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Тракт Глинянський біля буд. №68 у м. Львові, в напрямку с. Лисиничі, Львівського району, Львівської області, грубо порушила вимоги п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) Розділу 2, та п. 18.1 (водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека) Розділу 18 чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що вона, керуючи технічно справним вказаним транспортним засобом, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшила швидкість та не зупинила керований нею транспортний засіб, щоб надати дорогу пішоходам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в цей час переходили проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу на пішоходів.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення - важку черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з забоєм головного мозку, середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді травми ділянки тазу у вигляді перелому його кісток з порушенням цілісності тазового кільця, травми правої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому кісток гомілки, легкі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та волосяної частини голови, на нижніх кінцівках, підшкірного крововиливу в ділянці правого ока та крововиливу в м?яких тканинах правої вилично-скроневої ділянки, рваної рани по зовнішній поверхні нижньої частини правої гомілки, а ОСОБА_8 отримала легкі тілесні ушкодження.
28.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З урахуванням ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор в судому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні нічим не підтверджені. ДТП відбулося 24.02.2025 року. Підозрювана від органів досудового розслідування та суду не ухиляється, з'являлася на допити, надавала показання, жодним чином не впливала на свідків. Крім того, відшкодувала завдану шкоду потерпілому.
Підозрюваному у судовому засіданні підтримала думку захисника.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав подане клопотання, пояснення підозрюваного та позицію захисника, які заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Розгляд клопотання згідно з вимогами ч. 2 ст. 184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Підозрюваний органами досудового розслідування не затриманий.
Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого (ст. 178 КПК України).
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
28.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України.
При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Як вбачається з матеріалів клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.02.2025, схемою і фототаблицею до нього; показаннями в якості потерпілого ОСОБА_7 , показаннями в якості свідка ОСОБА_8 , показаннями в якості свідка ОСОБА_9 , відеозаписом ДТП, протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 .
Проте, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Зокрема, при матеріалах клопотання відсутні висновки експертів, які б підтверджували причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність слідчим, прокурором всупереч вимогам п. 1 ч. 3 ст. 132, п. 3 ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 3 ст. 184, 178 КПК України не доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 194 КПК України слідчим та прокурором не доведено суду достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього КПК України.
На думку сторони обвинувачення, існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, суд зважає на те, що дорожньо-транспортна подія мала місце 24.02.2025 року. Протягом усього часу здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 не переховувалася від органів досудового розслідування, не ухилялася від явки до органу досудового розслідування та суду, не чинила тиск на свідків у кримінальному провадженні. Суд бере до уваги до уваги той факт, що підозрювана відшкодувала шкоду потерпілому.
В клопотанні слідчого відсутні будь-які докази чи обґрунтування того, що існують ризики спроб підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. З приводу цих ризиків прокурор в судовому не надав жодного мотивування. При цьому, слідчий суддя також не вбачає жодного з цих ризиків з клопотання та доданих до нього матеріалів.
Отже, за таких обставин, ризики впливу на свідків та переховування від органів досудового розслідування, на думку суду, на сьогодні не існує.
З тих самих підстав відсутня будь-яка необхідність для покладання на підозрюваного обов'язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Подібні обов'язки підозрюваного визначені в ч. 7 ст. 42 КПК України і не потребують для цього обрання запобіжного заходу.
За таких обставин завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням не може бути виконане і потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не доведено наявність обставин, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 194 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 234-236, 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025140000000366 від 25.02.2025 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1