14.04.2025 Єдиний унікальний № 371/468/25
про арешт майна
14 квітня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/468/25
Провадження № 1-кс/371/137/25
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000089, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2025 року за ч. 3 ст. 190 КК України,
Клопотання про арешт майна обґрунтовано тими обставинами, щослідчим відділом поліції розслідується кримінальне провадження за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілому. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 190 КК України.
У клопотанні заявлено вимогу про арешт транспортного засобу автомобіля марки «HONDA E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який після перереєстрації зареєстрований за ОСОБА_3 .
За позицією слідчого, транспортний засіб є предметом кримінального правопорушення, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, набув статусу речового доказу у кримінальному провадженні та підлягає арешту.
За положеннями ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно правил ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Транспортний засіб автомобіль марки «HONDA E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не вилучався.
З метою забезпечення арешту майна слідчий суддя вважає, що наявні підстави для розгляду клопотання без повідомлення особи, у власності якої перебуває транспортний засіб.
Слідчий про розгляд клопотання повідомлений належно, в судове засідання не з'явився. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Оцінка наданих матеріалів вказує на наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч. 1 ст. 131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено такі обставини.
10 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111220000089, на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111220000089 слідчим було встановлено, що ймовірно мало місце заволодіння чужим транспортним засобом за попередньою змовою осіб. Враховуючи ці обставини, 26 березня 2025 року попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення була змінена з ч. 3 ст. 358 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України.
Такі обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанови про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 26 березня 2025 року.
Під час досудового розслідування встановлено, що 20 січня 2024 року потерпілий ОСОБА_4 придбав у власність легковий автомобіль марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
01 березня 2024 року ОСОБА_4 домовився із знайомим про надання послуги із продажу вказаного автомобіля та склав довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за номером №535(бланк НТА 160875), якою уповноважив двох осіб (повірених) експлуатувати та розпоряджатися (продавати, при умові сплати податку з доходів фізичних осіб, страхувати, здавати в оренду, проходити техогляд тощо) автомобілем марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8045.
Згодом, у березні місяці 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, поблизу магазину «Еко-маркет» по вулиці Соборності, 61а в місті Миронівка Обухівського району Київської області ОСОБА_4 передав одному із повірених наведений автомобіль у володіння.
У травні місяці 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у зв'язку зі зміною сімейних обставин у ОСОБА_4 відпала потреба в продажі автомобіля. Після чого він зателефонував повіреному та попросив не виконувати домовленість щодо продажу автомобіля та повернути його. Повірений запевнив, що поверне автомобіль через декілька днів.
У вказаний строк автомобіль не був повернутий, повірений припинив відповідати на телефонні дзвінки, вимкнув телефон. Станом на 07 червня 2024 року автомобіль не був повернутий, тому 07 червня 2024 року ОСОБА_4 подав до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу заяву про скасування довіреності, посвідченої 01 березня 2024 року.
У липні місяці 2024 року потерпілому ОСОБА_4 стало відомо, що транспортний засіб автомобіль марки «HONDA» моделі «E NS1» всупереч його волі та домовленості незаконно перереєстровано на невідому йому особу.
10 березня 2025 року слідчим до Територіального сервісного центру МВС України № 3244 скеровано запити щодо отримання інформації та оригіналів документів, на підставі яких здійснювалися реєстраційні дії.
19 березня 2025 року від Територіального сервісного центру №3244 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях надійшла відповідь на запити такого змісту:
19 березня 2025 року транспортний засіб автомобіль марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , 20 січня 2024 року був зареєстрований за договором, укладеним у СГ №888-110923-2 від 11 вересня 2023 року в ТЦС №8045, на громадянина ОСОБА_4 03 липня 2024 року даний транспортний засіб був перереєстрований на нового власника громадянку ОСОБА_3 за договором, укладеним у СГ №6726/24/003367 від 28 червня 2024 року в ТСЦ №5148.
Такі фактичні обставини підтверджені даними заяви про вчинення кримінального правопорушення (злочину) від 10 березня 2025 року, протоколу допиту представника потерпілого від 10 березня 2025 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20 січня 2024 року, довіреності, виданої 01 березня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за номером 535 (бланк НТА 160875), нотаріально посвідченої заяви про скасування виданої 01 березня 2024 року довіреності від 07 червня 2024 року, запиту слідчого СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 10 березня 2025 року, відповіді Територіального сервісного центру №3244 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 19 березня 2025 року.
За постановою слідчого від 26 березня 2025 року автомобіль марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , набув статусу речового доказу у кримінальному провадженні.
Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
За ст. 190 КК України настає кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Об'єктивна сторона виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо. У випадках коли для обману винний підробляє або використовує підроблений документ, потрібна кваліфікація за сукупністю статей 190 та 358 КК України.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.
Майно у виді автомобіля є таким, що ймовірно було передано у власність третій особі на підставі документів, дію яких було припинено на момент перереєстрації транспортного засобу. Наявні підстави вважати, що транспортний засіб вибув з власності потерпілого поза його волею, шляхом вчинення шахрайських дій довіреною особою (повіреним).
Транспортний засіб автомобіль марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , згідно зі ст. 98 КПК України, може бути розцінено як речовий доказ вчинення кримінального правопорушення, обставини якого встановлюються в межах даного кримінального провадження.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Відповідно до практики Європейського суду для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, але повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав і основоположних свобод людини, співвідноситися з обставинами кримінально використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до правил ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Завданням арешту майна у виді транспортного засобу у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його використання, передачі чи відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси титульного власника майна з метою наведених ризиків, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування, з огляду ймовірні обставини заволодіння майном протиправним шляхом.
Обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання в частині арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025111220000089, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2025 року за ч. 3 ст. 190 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно у виді транспортного засобу автомобіля марки «HONDA» моделі «E NS1», 2022 року випуску, синього кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 03 липня 2024 року є ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та виконується слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1