"09" квітня 2025 р. Справа № 363/1304/23
09 квітня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
за участі секретаря Бобрової Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді цивільну справу загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Вишгородського районного суджу Київської області від 29.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.12.2023 року провадження у цивільній справі зупинено до припинення проходження відповідача ОСОБА_5 військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України. Зобов'язано сторони по справі надати суду інформацію про припинення існування обставин, які були підставою для зупинення провадження по справі.
08.01.2025 року адвокат Власюк К.П., яка здійснює представництво позивача ОСОБА_4 , звернулась до суду із заявою про поновлення провадження у справі, оскільки станом на 25.12.2024 року відповідач ОСОБА_5 не проходить військову службу в ДЦКЗ Держспецзв'язку, що підтверджується листом від 26.12.2024 року Державного центру кіберзахисту державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2025 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя поновлено та призначено підготовче судове засідання.
19.02.2025 року від представника відповідача, адвоката Волошиної Н.А. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки підставою для поновлення провадження представник позивача посилався на лист від 26.12.2024 року Державного центру кіберзахисту державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України де зазначено, що станом на 25.12.2024 року ОСОБА_5 не проходить військову службу в ДЦКЗ Держспецзв'язку. Проте дані обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_5 продовжує проходити військову службу. Так, згідно відповіді ДЦКЗ Держспецзв'язку № 64/16-126/2025 від 22.01.2025 року на адвокатський запит представника відповідача, станом на 17.01.2025 року ОСОБА_5 військову службу в ДЦКЗ Держспецзв'язку не проходить, оскільки згідно з наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2024 № 1017-ОС його призначено на посаду головного спеціаліста 3 відділу Департаменту безпілотних систем Адміністрації Держспецзв'язку, звільнивши із займаної ним посади в ДЦКЗ Держспецзв'язку. Крім того, згідно відповіді Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 09/04-514/2025 від 20.01.2025 року, Майор ОСОБА_5 проходить військову службу в Держспецзв'язку на посаді головного спеціаліста 3 відділу Департаменту безпілотних систем Адміністрації Держспецзв'язку з 01.12.2024 року, дану обставину підтверджує копія витягу з наказу Голови Держспецзв'язку від 11.11.2024 № 1017-ос «Про особовий склад». Таким чином, ОСОБА_5 з одного департаменту фактично було переведено в інший і відповідач дійсно станом на 25.12.2024 року ОСОБА_5 не проходить військову службу в ДЦКЗ Держспецзв'язку, бо він з 01.12.2024 року проходить її в іншому департаменті Держспецзв'язку. З огляду на такі обставини та враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», майор ОСОБА_5 проходить військову службу (перебуває у складі) в Держспецзв'язку, що переведена на воєнний стан.
19.03.2025 року в свою чергу представник позивача, адвокат Власюк К.П. подала письмові заперечення на заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі, пославшись на те, що на переконання сторони позивача вказана заява не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті частини першої статті 3 ЦПК України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Подана стороною відповідача заява є нічим іншим, як зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та вважаємо, що заява сторони відповідача не підлягає задоволенню. Зокрема представник позивача вказує, що відповідач не виконує бойові завдання у гарячій точці на території України, він лише виконує фактичні завдання Служби, яку несе у місті Києві, має п'ятиденний робочий тиждень та двома вихідними днями, не запланований до відрядження. Отже, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів позивача, сторона позивача вважає, що заява сторони відповідача про зупинення провадження у справі є зловживанням процесуальними правами, прямою спробою затягнути судовий процес й привести процес у безладний рух, а тому така не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представники відповідача, підтримали подане клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, що вказані в ньому та просять зупинити провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала, щодо зупинення провадження у справі та просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з підстав викладених у письмовому заперечуванні щодо заяви про зупинення провадження.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана процесуальна норма Закону є імперативною і підлягає обов'язковому застосуванню.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На теперішній час Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в України введено воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України № 66/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань» застосувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» визначено, що призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
На підтвердження продовження проходження військової служби відповідачем ОСОБА_5 , суду надано копію Наказу Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2025 року № 286-ОС.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оборону України», участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Згідно до п. 32 ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до визначених завдань покладаються такі обов'язки, участь у виконанні завдань із територіальної оборони, а також у заходах, спрямованих на підтримання правового режиму воєнного та надзвичайного стану відповідно до закону.
Пунктом 2-1 Прикінцевих та перехідні положення Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» установити, що під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування повноваження уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, передбачені Законом України «Про критичну інфраструктуру», здійснюються Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Як вбачається з копії Наказу Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2025 року № 286-ОС, майора ОСОБА_6 призначено заступником начальника 5 відділу Четвертого центру у 3 територіальному Одеському вузлі урядового зв'язку Держспецзв'язку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21).
Встановивши, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, продовжує проходити військову службу у складі Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта, підтверджується також поданими до суду довідками з місця проходження військової служби відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Керуючись статтями 158, 251, 253, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - зупинити до припинення проходження відповідача ОСОБА_5 військової служби.
Зобов'язати сторони надати суду інформацію про припинення існування обставин, які були підставою для зупинення провадження по справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя О.Д. Рудюк