Справа № 288/482/25
Провадження № 2/288/301/25
14 квітня 2025 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є. О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України.
Так, згідно п. 5, 7 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
За змістом ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
В силу п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, відповідно до положень ст. 19 Сімейного Кодексу України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Однак, позивачем не зазначено чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Однак позивачем у заяві не зазначено, а до заяви не долучено належних доказів щодо попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи:
1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
2 етап - судовий етап.
3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
А тому, суд вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Крім того, до позовної заяви не додані: акт обстеження житлово-побутових умов проживання дітей, акт обстеження житлово побутових умов проживання відповідача, характеристики з місця проживання та роботи відповідача, на які суд може спиратися при ухваленні рішення суду та встановлення істини по справі.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом
Як вбачається із змісту позовної заяви, що остання підписана адвокатом Яковенком Анатолієм Вікторовичем.
На підтвердження повноважень вказаного представника до позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно положень ст. 12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.
Посвідчення адвоката України є документом, який підтверджує особу адвоката і його повноваження. Посвідчення є пластиковою карткою (згідно зразків), що містить передбачену Положенням інформацію про особу адвоката та реквізити посвідчення, відповідає технічним вимогам, має багатоступеневий захист від підробок. Посвідчення видається радою адвокатів регіону і містить підпис Голови Національної асоціації адвокатів України. ( ПОЛОЖЕННЯ про зразки бланків та технічних описів посвідчення адвоката України ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Ради адвокатів України від «23» квітня 2016 року № 119 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «19» березня 2021 року № 7).
Однак до матеріалів справи адвокатом Яковенком Анатолієм Вікторовичем взагалі не додано посвідчення адвоката України, описаного вище або витягу з реєстру адвокатів НААУ з копією паспорта громадянина України.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
При цьому суд звертає увагу, що сам по собі ордер, довіреність та свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю не можуть бути документами, які підтверджують особу адвоката України. Так як в цих документах відсутні всі складові елементи, які наявні в посвідченні адвоката України і викладені вище.
Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко