Справа № 275/270/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025060650000025 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осівці Житомирського району, Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
В порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_4 , перебуваючи на профілактичному обліку в секторі поліцейської діяльності №1 ВП №1 Житомирського РУП № 2 ГУ НП в Житомирської області з 28.03.2023 як домашній кривдник за вчинення домашнього насильства, безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з якою він має спільних дітей, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, оскільки остання тривалий час перебуває у пригніченому та тривожному стані.
Так, ОСОБА_4 , неодноразово, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи підґрунтя, вчиняв відносно своєї колишньої співмешканки дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров'ю, що виразилось у формі пониження самооцінки та втрати позитивних емоцій.
Зокрема, 10.03.2024 о 16 год. 00хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в
АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , а саме висловлював образи в її бік, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю останньої.
У зв'язку з вчиненням домашнього насильства, ОСОБА_5 викликано працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. Надалі, постановою Брусилівського районного суду від 25.03.2024 ОСОБА_4 визнано винним за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
В подальшому, 09.09.2024 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме ображав різними нецензурними словами, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю останньої.
У зв'язку з вчиненням домашнього насильства, ОСОБА_5 викликано працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. Надалі, постановою Брусилівського районного суду від 16.09.2024 ОСОБА_4 визнано винним за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Після вказаних протиправних дій, у зв'язку з вчиненням домашнього насильства, ОСОБА_5 подано заяву до Брусилівського районного суду Житомирської області щодо отримання обмежувального припису стосовно ОСОБА_4 .
Так, 16.09.2024 Брусилівським районним судом Житомирської області прийнято рішення про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_4 строком на 3 місяці з покладенням на нього обов'язків заборони перебування в місці проживання ОСОБА_5 по
АДРЕСА_2 , а також заборони особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_5 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Водночас, 30.12.2024 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де в середині будинку, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, в присутності спільних малолітніх дітей, вчинив словесну суперечку зі своєю колишньою співмешканкою, під час якої ображав її словами нецензурної лайки, погрожував словами фізичної розправи. Після чого залишив місце проживання потерпілої.
Повторно, 23.01.2025 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знову прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де на території подвір'я, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, в присутності спільних малолітніх дітей, вчинив словесну суперечку зі своєю колишньою співмешканкою, під час якої ображав її словами нецензурної лайки та погрожував словами фізичної розправи. Після чого залишив місце проживання потерпілої.
Крім того, 15.02.2025 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 знову прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де в середині будинку, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив словесну суперечку зі своєю колишньою співмешканкою, під час якої ображав її словами нецензурної лайки та погрожував словами фізичної розправи. Після чого залишив місце проживання потерпілої.
Також, 06.03.2025 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де в середині будинку, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, в присутності спільних малолітніх дітей, вчинив словесну суперечку зі своєю колишньою співмешканкою, під час якої ображав її словами нецензурної лайки та погрожував словами фізичної розправи. Після чого залишив місце проживання потерпілої.
Разом з тим, 17.03.2025 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де на території подвір'я, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, в присутності спільних малолітніх дітей, вчинив словесну суперечку зі своєю колишньою співмешканкою, під час якої ображав її словами нецензурної лайки та погрожував словами фізичної розправи. Після чого залишив місце проживання потерпілої.
У зв'язку із вчиненням ОСОБА_4 систематичного психологічного насильства щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з якою винний перебував у сімейних відносинах, вказані дії призвели до погіршення її якості життя, а також до психологічних страждань останньої, через що вона 06.03.2025 звернулася до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Брусилівської селищної ради, де їй встановлено медичним діагноз - гіпертонія неускладнена; відчуття тривоги, нервування та напруженості.
Своїми умисними діями, які виразились в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою ОСОБА_4 перебував у сімейних відносинах, яке призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
26.03.2025 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, згідно якою потерпіла з одного боку та обвинувачений з іншого боку дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, обвинувачений визнав себе винним у скоєному. Сторонами угоди узгоджене покарання за ч. 126-1 КК України у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком та покладенням відповідних обов'язків на підставі ст.ст. 76, 91-1 КК України. Також в угоді сторонами підтверджено добровільність її укладення, їх обізнаність з процесуальними наслідками її укладення, визначеними ст. ст. 394, 473 КПК, з правами обвинуваченого, визначених ст. 474 КПК, та з наслідками невиконання угоди, визначених ст. 476 КПК.
Угода про примирення направлена до суду разом з обвинувальним актом.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на затвердження угоди про примирення, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, про те, що йому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення та вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди про примирення судом, просив угоду про примирення затвердити і призначити узгоджену міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення та повідомила, що вона розуміє наслідки затвердження угоди, які полягають в обмеженні права оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідні кримінальні правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення, призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, судових витрат у провадженні не має, заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалось.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди про примирення.
Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Так, згідно вимог частин 1, 3, 5 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом також встановлено, що укладання угоди про примирення між потерпілою стороною та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_4 згідно вимог статті 12 КК України є нетяжким злочином, у якому у відповідності до вимог ч.2 ст. 469 КПК України може бути укладена угода про примирення.
Під час перевірки угоди встановлена відповідність її змісту вимогам ст. 471 КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч. 7 ст. 474 КПК України.
Судом враховано відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не має непогашених судимостей, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вину у скоєному визнав, розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України та умов угоди є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України та укладеної угоди, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Оскільки умови угоди про примирення повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про примирення не було добровільним або сторони не примирилися, а також відсутня неможливість виконання обвинуваченим ОСОБА_4 взятих на себе за угодою зобов'язань, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення в судовому засіданні та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі на строком два роки із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, про що вказано в угоді.
Крім цього, на підставі п. 4 ч.3 ст.76 КК України покласти додатково на обвинуваченого обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, про що вказано в угоді.
Також відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників, про що вказано в угоді.
При цьому суд вважає, що саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_4 буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарання, та є найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено, арешт на майно не накладався, судові витрати відсутні, запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання не вбачається.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 26 березня 2025 року, укладену у кримінальному провадженні № 12025060650000025 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».
Застосувати до ОСОБА_4 передбачені пунктом 5 ч.1 ст.91-1 КК України обмежувальні заходи у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку у законну силу не обирати.
Речові докази : флеш накопичувач «WIBRAND» - залишити власнику.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, прокурору.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1