Справа № 159/2198/25
Провадження № 1-кс/159/778/25
про арешт майна
11 квітня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025030550000472 від 04.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 ККУкраїни,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025030550000472 від 04.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 ККУкраїни.
На розгляд клопотання слідчий, прокурор, власник майна не з'явилися, просять справу розглядати у їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в період з 09:30 год по 10:30 год 25.03.2025 невстановлена особа, в умовах воєнного стану, керуючись корисливими мотивами, перебуваючи в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , гаражного кооперативу, що по вул. Варшавська в м. Ковелі, таємно викрала мобільний телефон марки «POCO ХЗ», кепку, куртку, кросівки, кофту чорного кольору, ключі від автомобіля марки «Хюндай Соната», чим завдано шкоди на загальну суму 15000 грн.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за №1202503055000047, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.
07.04.2025 ОСОБА_5 добровільно видала: кепку, куртку, кросівки, ключі; мобільний телефон марки «РОСО ХЗ» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
Постановою слідчого СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 07.04.2025 вказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Додатками клопотання підтверджується, що добровільно видані речі є речовими доказами, отже мають значення для забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи, те що слідчим доведено, що добровільно видане 07.04.2025 ОСОБА_5 майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, тому з метою збереження речових доказів, запобігання знищення, втрати майна, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення даного клопотання та накладення арешту.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на добровільно видане 07.04.2025 майно, а саме на: кепку, куртку, кросівки, ключі, мобільний телефон марки «РОСО ХЗ» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном окрім сторони кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Арештоване майно зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1