Справа № 158/651/25
Провадження № 1-кп/0158/100/25
14 квітня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12024030000000498 від 28.11.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка, Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
28 листопада 2024 року близько 07 години 10 хвилин водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Skoda-Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 (транзитний), рухаючись по лівій смузі руху автодороги Н-22 сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» між с. Ставок та с. Дерно Луцького району Волинської області на відстані близько 282 м від інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.50 Правил дорожнього руху "Кінець населеного пункту Ставок" в напрямку руху до с. Дерно Луцького району Волинської області, не оцінив дорожню обстановку, не переконався, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля в момент виявлення пішохода, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 яка знаходилась на вищевказаній смузі руху автодороги Н-22.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у виді множинних саден тіла та забійно-рваної рани чола зліва; відкритих та закритих поперечно-осколкових зламів кісток обох гомілок; зламу кісток основи черепа, забою-розчавлення головного мозку з крововиливами під його оболонки субарахноїдального та субдурального характеру; множинних зламів ребер з обох сторін, перелому тіла грудини, забою нижніх долей легень, крововиливів в корені легень, гемотораксу; розриву селезінки, гемоперитонеуму, крововиливу в заочеревинний простір; перелому шийного та грудного відділів хребта з повним роз'єднанням та розривом спинного мозку. Причиною смерті ОСОБА_7 є поєднана тупа травма тіла, котра супроводжувалась множинними зламами кісток скелету, забоями та розривами внутрішніх органів.
У прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними замінами та доповненнями), а саме:
- п. 2.3 б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.3 д) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.3 - в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину з приводу пред'явленого йому обвинувачення визнав в повному об'ємі, показав суду, що 28.11.2024 року близько 07 год. 10 хв. керуючи автомобілем марки «Skoda-Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 по лівій смузі руху автодороги Н-22 сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» між с. Ставок та с. Дерно Луцького району Волинської області, в напрямку руху до с. Дерно Луцького району Волинської області, не оцінив дорожню обстановку, не переконався, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля в момент виявлення пішохода, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 яка знаходилась на вищевказаній смузі руху автодороги Н-22 та від отриманих тілесних ушкоджень померла. Повністю відшкодував потерпілому завдані його протиправними діями збитки. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, не позбавляти волі та права керування транспортними засобами.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному об'ємі, щиро розкаявся, сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував потерпілому в повному об'ємі завдані матеріальні збитки, оскільки злочин відноситься до необережних просив призначити його підзахисному покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, щодо застосування додаткового у виді позбавлення права керування транспортними засобами, покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Також враховуючи те, що ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження інших письмових доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_7 приходилась його матір'ю. Після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.11.2024р. обвинувачений ОСОБА_6 повністю відшкодував завдані його протиправними діями збитки, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_6 немає, а тому просить суворо не карати останнього та не позбавляти волі, щодо застосовування додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у виді позбавлення права керування транспортними засобами - покладається на розсуд суду.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 щодо фактичних обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є послідовними та змістовними, відповідають даним, наведеним у обвинувальному акті. На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 , який своїми необережними діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вчиненого з необережності, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно досудової доповіді Луцького РВ №2 Філії ДУ «Центр пробації», виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, в повному об'ємі відшкодував потерпілому завдані його протиправними діями збитки, думку потерпілого, який просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі.
Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину особою вперше, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.
Суду не надано будь яких доказів на підтвердження не застосування обвинуваченому ОСОБА_6 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, про що в судовому засіданні просив обвинувачений ОСОБА_6 .
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Процесуальні витрати по справі, пов'язані із проведенням судової інженерно - транспортної експертизи №СЕ-19/103-25/1088-ІТ в сумі 9550 грн. 80 коп., які підтверджено документально, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст. ст. 100, 174 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4-х (чотири) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 3 (три) роки.
Згідно п. п. 1, 2, ч. 1, ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Судові витрати по справі за проведення судової інженерно - транспортної експертизи в сумі 9550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Речові докази:
- автомобіль марки «Skoda» модель «Octavia» транзитний реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , який належить ТзОВ «Мега-Прайд» (фактичний власник на підставі доручення - ОСОБА_6 ), який поміщено на територію спеціального майданчику тримання транспортних засобів ГУНП у Волинській області за адресою: селище Торчин, Луцького району Волинської області - повернути власнику;
- мобільний телефон марки «Sigma» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , який поміщено у спеціалізований пакет Національної поліції №7000963 та переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11 Волинської області - повернути ОСОБА_6 ;
- оптичний диск, на якому міститься відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованого на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 на якому зафіксовані обставини дорожньо-транспортної пригоди, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024030000000498 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024030000000498;
- дублянка, штани, світловідбиваючий жилет, кофта, нічна сорочка та плавки загиблої ОСОБА_7 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити за ОСОБА_4 .
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.12.2024р. (судова справа №161/22162/24, провадження №1-кс/0161/5957/24) - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1