Справа № 158/1001/25
Номер провадження 2-а/0158/38/25
про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевич О.К., вивчивши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
14 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №235ЛРТЦК від 11.02.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, вважаю, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з підстав невідповідності вимогам статті 161, частини 2 статті 286 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається із доданої до позовної заяви копії постанови №235ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, вона датована - 11.02.2025.
Таким чином, останнім днем звернення до суду із вказаним позовом щодо скасування постанови №235ЛРТЦК було 21.02.2025. Відтак, останнім днем для подачі адміністративного позову з дотриманням процесуальних строків було 21.02.2025.
Водночас, як вбачається із трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» №0730100176511, позивач звернувся з цим позовом лише 14.04.2025, тобто з пропуском десятиденного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивача у позовній заяві клопотав про поновлення строку на оскарження, в якій просив поновити строк оскарження постанови №235ЛРТЦК. В обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження зазначив, що оскаржувану постанову він отримав лише 21.03.2025.
Однак, суд вказані причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вважає такими, що не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Як було зазначено, за частиною другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Особливістю перебігу строку, встановленого зазначеною нормою, є те, що він розпочинається з дня ухвалення суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в аспекті цієї справи з дня ухвалення постанови №235ЛРТЦК.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. § 33 рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (заява №45783/05).
ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»/«Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала таке: «Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова №235ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення датована - 11.02.2025, яку позивач отримав засобами поштового зв'язку - 21.03.2025.
Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) саме 21.03.2025, а тому останнім днем для подачі адміністративного позову з дотриманням процесуальних строків було 31.03.2025, однак позивач звернувся до суду із цим позовом лише 14.04.2025.
З наведеного слідує, що із вказаної дати (21.03.2025) позивачу вже було відомо про зміст оскаржуваної постанови та розмір накладеного на нього адміністративного стягнення, тому, останній мав можливість ознайомитися зі змістом постанови з 21.03.2025. Водночас, позов подано лише 14.04.2025.
З підстав вищенаведеного, суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо поважності причин пропуску строку оскарження постанови.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані ним у позовній заяві, не вбачає поважними.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором; розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Як вказано в частинах першій та другій статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали суду для виправлення недоліків поданої позовної заяви, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення за цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав; надати суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн або докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 286, 294 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ухвалі недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав; надати суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн або докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич