Провадження № 2/522/4374/25
Справа № 522/4537/25-Е
14 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач 07.05.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 143 750 грн та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 04.03.2024 уклали договір №4443430 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами договору сума кредиту складає 15 000 грн, строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Проценти нараховані за період з 04.03.204 по 25.10.2024 становлять 87 000 грн. Позивач набув право вимоги за кредитним договором на підставі укладеного 25.10.2024 договору факторингу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 09.04.2025.
У судове засідання 09.04.2025 учасники справи не з'явилися, сповіщені про час, дату та місце судового розгляду належним чином. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник позивача Столітній М.М. у позові просив розгляд справи проводити за його відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 14 квітня 2025 року.
Щодо клопотання про витребування доказів.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Доведення факту відсутності заборгованості покладається на відповідача. Крім того, за наявності свідчень про часткову сплату ОСОБА_1 заборгованості, суд не вбачає підстав для витребування доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 04 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеруа Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4443430 про надання споживчого кредиту, за умовами якого кредит надається у розмірі 15 000 грн строком на 350 днів з стандартною процентною ставкою 2,50% в день, знижена процента ставка - 0,63% в день. Договір підписано в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора 80283 (а.с.21-25).
Також в електронному вигляді підписано відповідачем паспорт споживчого кредиту (а.с.28-30).
Про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 15 000 грн 04.03.2024 свідчить лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.11.2024 (а.с.15).
З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за період з 04.03.2024 по 21.10.2024 має заборгованість у розмірі 108 500 грн з яких, 15 000 грн - тіло кредиту, 86 000 грн - нараховані проценти, 7 500 грн - штрафні санкції.
У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно постанови КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18, банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
25 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеруа Україна» було укладено договір факторингу №25/10/2024 (а.с.71-75).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25/10/2024, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4443430 було відступлено ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (а.с.41).
Згідно рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст України» від 25.11.2024, позивач змінив найменування на - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.65).
Згідно розрахунку заборгованості за період з 26.10.2024 по 16.02.2025 ОСОБА_1 нараховано відсотки у розмірі 42 750 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості склав 151 250 грн, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 143 750 грн, тобто без нарахованих первісним кредитодавцем штрафних санкцій у розмірі 7 500 грн.
У відповідності дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору, наданих позивачем, вбачається, що розмір заборгованості станом на 16.02.2025 становить 143 750 грн, з яких:
- тіло кредиту 15 000 гривень;
- проценти за користування кредитом 86 000 гривень;
- донарахована заборгованість за період з 26.10.2024 по 16.02.2025, до закінчення строку кредитування на суму 42 750 грн.
Відповідачем не спростовано розрахунок позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 2 422,40 гривень судового збору, який був сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції №1085 від 27.02.2025 (а.с.87).
У зв'язку з задоволення позову, сплачений судовий збір позивачем підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
10 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокат Столітній М.М. уклали договір про надання правової допомоги №10/12-2024 (а.с.69-70).
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт №6870 від 27.02.2025, витрати на правову допомогу складаються з: зустрічі адвоката та клієнта - 440 грн, дослідження наданих документів - 840 грн, аналіз чинного законодавства та судової практики - 440 грн, підготовка декількох позивачі та узгодження позиції - 840 грн, письмова юридична консультація - 840 грн, проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання письмових доказів - 840 грн, складення позовної заяви - 1 640 грн, складення додатків до позовної заяви - 840 грн, складення інших процесуальних документів - 1 640 грн, представництво інтересів в суді - 1 640 грн, що в сукупності складає 10 000 грн (а.с.40)
На переконання суду позов є типовим, тому аналіз практики, враховуючи, що адвокат кожен раз подає тотожні позови, є не необхіднім. Крім того, участь у засіданнях адвокат не брав, інших процесуальних документів у справі не подава, тому включив до акту прийому-передачі станом на 27.02.2025 не надані послуги, які в подальшому надані не були.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф.118/2) суму заборгованості за кредитним договором №4443430 від 04.03.2024 у розмірі 143 750 (сто сорок три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень з яких:
- тіло кредиту - 15 000 гривень;
- проценти за користування кредитом - 86 000 гривень;
- донараховані проценти за користування кредитом - 42 750 гривень.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф.118/2) судові витрати у розмірі 3 922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2025 року.
Суддя В.Я.Бондар