08 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 623/3801/21
провадження № 51 - 4212 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 (у режимі
відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 03 листопада 2023 року кримінальне провадження № 12021225320000112 від 04 березня 2021 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Прокурор та представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 , не погоджуючись із зазначеною ухвалою, оскаржили її в апеляційному порядку.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2024 року залишив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції:
- дійшов неправильного висновку про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021225320000112 від 04 березня 2021 року складено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування;
- не врахував положень статей 298, 301 КПК, які є спеціальними процесуальними нормами по відношенню до положень ст. 219 КПК, та безпідставно закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
На переконання прокурора, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано до суду в межах строку досудового розслідування - в останній день цього строку, оскільки попередні два дні, під час яких сторона захисту ознайомлювалась з матеріалами дізнання, за приписами ч. 5 ст. 219 КПК у редакції Закону від 08 серпня 2021 року не включаються до строку досудового розслідування.
Від представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява, в якій він підтримав доводи касаційної скарги прокурора та просив її задовольнити.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор та представник потерпілої підтримали касаційну скаргу, просили скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями ч. 2 ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 438 КПК).
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим.
У поданій касаційній скарзі прокурор ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме безпідставне закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, проте колегія суддів не може погодитись з цими доводами з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК введені в дію після 15 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону №2147- VIII від 03.10.2017).
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. (ч. 4 ст. 219 КПК).
Так, суд першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та клопотання захисника з доданими до нього матеріалами, ухвалою від 03 листопада 2023 року кримінальне провадження № 12021225320000112 від 04 березня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК.
Суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої погодився з висновками суду першої інстанції та залишив оскаржувану ухвалу без змін.
Як убачається із судових рішень, на обґрунтування своїх висновків суди послались на те, що:
- відомості про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , внесено до ЄРДР 04 березня 2021 року;
- 31 серпня 2021 року ОСОБА_7 було оголошено про підозру за ч. 1 ст. 171 КК;
- 03 вересня 2021 року прокурор визначив строк досудового розслідування кримінального провадження № 12021225320000112 - двадцять діб з дня повідомлення ОСОБА_7 про підозру;
- 20 вересня 2021 року дізнавач подав прокурору матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру;
- 21 вересня 2021 року підозрюваному та його захиснику надано копії матеріалів дізнання;
- 21 вересня 2021 року прокурором складено та затверджено обвинувальний акт, який передано до суду 22 вересня 2021 року.
Проаналізувавши викладені обставини, суди дійшли висновків про можливість застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, визнавши посилання сторони обвинувачення на спеціальну норму щодо досудового розслідування кримінальних проступків безпідставними.
Так, за результатом розгляду апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої суд апеляційної інстанції підтвердив висновки суду першої інстанції про те, що строк досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 закінчився 20 вересня 2021 року, водночас обвинувальний акт було складено 21 вересня 2021 року та направлено до суду лише 22 вересня 2021 року.
Відхиляючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд виснував про те, що положення п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК не впливають на загальні строки досудового розслідування, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК, а передбачають вчинення прокурором процесуальних дій в межах цих строків.
За приписами ч. 2 ст. 298 КПК досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 25 КПК.
Тобто, не зважаючи на деякі особливості досудового розслідування кримінальних проступків, строки виконання повноважень дізнавача та прокурора на певному етапі досудового розслідування у своїй сукупності не повинні виходити за межі строків, визначених ст. 219 КПК, оскільки виключно цією нормою регулюються строки досудового розслідування, вони не підлягають розширеному тлумаченню та не передбачають будь-яких винятків або виключень.
Суд апеляційної інстанції не залишив без уваги доводи апелянтів про невключення до строку досудового розслідування часу прийняття рішення про надання учасникам провадження копій матеріалів дізнання та отримання ними цих копій - у цьому кримінальному провадженні 21 вересня 2021 року - та вказав на те, що КПК визначено спрощену процедуру ознайомлення учасників провадження з матеріалами дізнання шляхом вручення їх копій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків.
Згідно з ч. 1 ст. 301 КПК дізнавач зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 2982 КПК, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
У свою чергу прокурор уразі прийняття рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру зобов'язаний у межах строків, визначених ч. 2 ст. 301 КПК, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб.
Водночас згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили порушення вказаних норм кримінального процесуального закону у цьому кримінальному провадженні, зазначивши про те, що стороні захисту було надано доступ до матеріалів дізнання, складено обвинувальний акт та передано його до суду поза межами строку досудового розслідування (21 та 22 вересня 2021 року відповідно).
Доводи прокурора про те, що день складення повідомлення стороні захисту - 20 вересня 2021 року не зараховується до строку досудового розслідування, суперечать положенням ч. 5 ст. 219 КПК та не узгоджуються з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження 51-4684 кмо 21), про те, що день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування має включатися до строку досудового розслідування.
Колегія суддів зважає й на те, що 20 вересня 2021 року ознайомлення стороною захисту з матеріалами дізнання не відбувалось.
Прокурор у касаційній скарзі також не навів обґрунтованих причин неможливості дотримання строків досудового розслідування, визначених п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК, у кримінальному провадженні № 12021225320000112.
За цих обставин колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів та вважає оскаржувані прокурором судові рішення належно вмотивованими та обґрунтованими, які за змістом відповідають вимогам ст. 370 КПК, оскільки у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися при їх постановленні.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3