14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 286/2832/23
провадження № 61-4459ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня
2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Овруцька міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому уточнивши позовні вимоги просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована
за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із варіантом № 3 висновку експерта
від 05 лютого 2024 року № 544/23-24 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 28 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Виділено ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 0,0292 га
(у тому числі земельна ділянка площею 0,0010 га обмежена у використанні прохід для ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) по АДРЕСА_2 .
Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у користування земельну ділянку площею 0,0356 га по АДРЕСА_3 .
Спільний двір для двох будинковолодінь по АДРЕСА_3 та
АДРЕСА_4 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 28 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 04 березня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 02 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові
з підстав, визначених частиною третьою статті 185 ЦПК України, частини другої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-3483ск25).
06 квітня 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 04 березня 2025 року (повний текст складено 12 березня 2025 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки
у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), а також зазначено, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на судові рішення у вказаній справі.
За приписами пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у вказаній справі тому
він не звільнений від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено,
що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної
і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 684,00 грн.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,
яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Заявником оскаржуються судові рішення за результатами задоволення позовної вимоги немайнового характеру.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 717,76 грн (2 684,00 х 0,4 х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України визначено, що процесуальні документи
в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду
з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом
з описом вкладення.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих
до суду документів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована у системі «Електронний суд» останній у змісті касаційної скарги, зокрема у переліку додатків, зазначає, що копії касаційної скарги направлені учасникам справи: ОСОБА_2., Овруцькій міській раді, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проте доказів на підтвердження направлення копії касаційної скарги на поштові адреси зазначених учасників справи не додано. При цьому відомості щодо наявності у останніх електронних кабінетів у змісті касаційної скарги відсутні.
За таких обставин, з урахуванням приписів частини сьомої статті 43 ЦПК України щодо порядку направлення копій документів на адресу учасників справи у разі відсутності в останніх електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність електронного кабінету, заявникові необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Овруцькій міській раді, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Таким чином заявникові необхідно надати Верховному Суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи.
4. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку
із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389
ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада
2020 року у справі № 904/3807/19.
Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці
у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними
є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі
№ 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц,
від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц).
Касаційна скарга ОСОБА_1 у повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із чітким посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно
до частини другої статті 389 ЦПК України.
У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа
у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 43, 185, 389, 392, 393 ЦПК України статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник