ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2025Справа № 910/213/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька"
про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 388 547,28 грн.
Представники сторін:
від позивача: Середюк О.В., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Каширов О.В., в порядку самопредставництва.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 388 547,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, в зв'язку з чим, позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 04.12.2022 по 30.09.2023 на загальну суму 388 547,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.01.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивач надає недостовірну інформацію суду про відсутність у відповідача Умов на скид стічних вод у період з 04.12.2022 року по 30.09.2023 року, оскільки відповідач у порядку, що визначений чинним законодавством України та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації) отримав такі умови ще у 2021 році, а в подальшому - у відповідності до вимог чинного законодавства України, здійснював їх подовження на новий строк та звертався до позивача, який в силу приписів Правил №1879 зобов'язаний в місячний термін видавати такі Умови на скид стічних вод. Відповідач зазначає, що вчинив всі дії, що були визначені чинним законодавством України, Договором та самим позивачем у відповідних документах (листах та Акті) для отримання/подовження відповідачу Умов на скид стічних вод на новий річний період з 04.12.2022 по 04.12.2023, і саме позивач діяв недобросовісно, намагаючись перекласти невиконання ним своїх обов'язків з передачі відповідачу належним чином оформленого документу (Умов на скид стічних вод) у 2022 році, при цьому очевидно, що у цьому питанні позиція позивача є суперечливою, оскільки заявлений ним період «порушення» доказами по справі не підтверджується, а листи самого позивача (зокрема щодо подовження відповідачу умов на скид стічних вод на новий період, а не видача нових Умов на скид стічних вод на підставі його заяви у 2023 році) спростовують факт відсутності у відповідача Умов на скид стічних вод у 2022-2023 роках.
04.02.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що Умови на скид стічних вод діяли до 03.12.2022, а отже строк подання запиту на їх подовження закінчувався 03.11.2022, однак з наданого відповідачем листа № 79 вбачається, що він датований 29.11.2022, а поданий до позивача 08.12.2022, а отже відповідач не звернувся до водоканалу із письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії. Позивач зазначає, що у строки, визначені п.3.3.3 Правил № 1879, розглянув лист відповідача від 29.11.2022 № 79 (вх. № 13734/0/36/01-22 від 08.12.2022) та повідомив відповідача листом від 22.12.2002 № 4398/15/15/02-22 про відмову в Умовах, оскільки після розгляду Умов на скид Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька», розташованого за адресою: просп. Голосіївський, 132 згідно Протоколу № 47 від 21.12.2022 засідання Робочої групи, встановлено, що відповідачем порушуються вимоги п.3.3.2 Правил, а саме не надано: актів утилізації жирових відходів з жироуловлювачів, тому відповідно до п.2.2 Правил ДЕН позивач не має можливості продовжити термін дії Умов на скид стічних вод. Також позивач зазначає, що встановлення строку для усунення порушення, не спростовує факту його наявності та не звільняє від відповідальності. Також позивач зазначає, що 28.12.2022 було проведено обстеження об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 132, що скидає стічні види у міську каналізацію відповідно до Правил № 1879, про що було складено акт № 08431, та винесено припис відповідачу щодо продовження терміну дії Умов на скид стічних вод, надання актів виконаних робіт на прочистку сепаратора жиру, здійснення маркування контрольного колодязя та в подальшому листом від 29.12.2022 № 88 (вх. № 9/0/15/01-23) відповідач з посиланням на акт обстеження № 08431 надав копії актів виконаних робіт на прочистку сепаратора жиру та фото маркування контрольного колодязя на об'єкті, при цьому щодо подовження Умов на скид стічних вод з наданням усіх необхідних документів відповідач звернувся до Позивача листом від 30.11.2023 № 98 (вх. № 18992/1/36/01-23 від 04.12.2023). Таким чином, позивач зазначає, що у період з 04.12.2022 по 30.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» здійснювало скид стічних вод без умов на скид з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 132, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879 та п. 1.5 Договору надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 12.11.2021 № 26027/5-01-Т, укладеного між сторонами.
05.02.2025 представником відповідача подано заперечення, у яких відповідач зазначив, що жодних доказів того, що позивач після усунення відповідачем недоліків у поданому пакеті документів (фактично - після січня 2023 року) відмовив відповідачу у подовженні Умов на скид стічних вод чи відмовив у їх продовженні у порядку, який визначений чинним законодавством України, у спірний період матеріали справи не містять. Таким чином, відповідач зазначає, що позивач у ситуації з відповідачем повівся недобросовісно і непослідовно, не повідомив відповідача вчасно у спосіб, який визначений договором та чинним законодавством України про відмову відповідачу у подовженні Умов на скид стічних вод після отримання належного пакету документів у 2022-2023 році; а після виявлення відповідачем факту перебування оригіналу документа - Умов на скиди стічних вод у позивача та надання вимоги про їх повернення у зв'язку з необхідністю в межах пакету документів на подовження Умов на скид стічних вод надати оригінал раніше виданих Умов - не повернув відповідачу оригінал цього документу, а зробив вигляд, що відповідач діяв у цей період нібито без Умов на скид стічних вод, і замість проведення внутрішніх перевірок щодо причин бездіяльності власних посадових осіб, які не видали відповідачу Умови на скид стічних вод у спірний період без поважних причин і за наявності поданих всіх необхідних документів - переклав відповідальність на відповідача, звинувативши останнього у порушенні господарських зобов'язань і роботі без Умов на скид стічних вод у обраний самим позивачем період.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.03.2025.
У судове засідання 24.03.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.04.2025.
У судове засідання 07.04.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.04.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12 листопада 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» (далі - споживач, відповідач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 26027/5-01Т (далі - Договір) за умовами якого, виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього Договору) та на підставі пред'явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов'язується здійснювати оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною видою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.
Споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод із дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 1.5 Договору).
Пунктом 3.3.13 Договору визначено, що споживач зобов'язується своєчасно подовжувати у встановленому порядку Вимоги до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.
Відповідно до п. 4.12 Договору у разі порушення споживачем п.п. 1.1, 1.5 цього Договору, останній сплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.
Як зазначає позивач, у порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), відповідач здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод.
Після виявлення факту порушення Правил № 1879 позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 04.12.2022 по 30.09.2023 на загальну суму 388 547,28 грн.
На підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об'єкту, позивачем надано розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах споживача за період з грудня 2022 року по вересень 2023.
На виконання вищезазначених норм та у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Правил № 1879 та неотриманням Умов на скид стічних вод, 07.11.2023 позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 25.10.2023 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 388 547,28 грн. з розрахунком № 15/ВУ-7/63-10-2023 від 25.10.2023.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем плату за скид стічних вод без Умов не сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 388 547,28 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які обов'язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб'єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Пунктом 5 розділу ІІ Правил визначено, що приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.
Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення .
Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.
Відповідно до п. 3.3.2 Правил № 1879 передбачено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати наступні документи: письмовий запит (у разі подовження Умов на скид - за один місяць до закінчення строку дії попередніх); генплан абонента у масштабі 1:500 з нанесеною каналізаційною мережею, затверджений керівником абонента та завірений печаткою з у двох примірниках; паспорт водного господарства.
Відповідно до п. 3.3.5 Правил № 1879 передбачено, що якщо абонентом заявлено про
відсутність змін у його водовідведенні Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу із письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами спору, у грудні 2021 року відповідачем отримано Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва зі строком їх дії до 03.12.2022.
08 грудня 2022 року позивачем за вх. № 13734/0/36/01-22 отримано Лист відповідача вих. № 79 від 29.11.2022, згідно якого відповідач просив продовжити Умови на скид стічних вод.
При цьому, Умови на скид стічних вод діяли до 03.12.2022, а отже строк подання запиту на їх подовження закінчувався 03.11.2022, натомість запит відповідача датований 29.11.2022, а поданий позивачу - 08.12.2022.
В свою чергу, відповідно до п. 3.3.3 Правил № 1879 водоканал в місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у строки визначені п.3.3.3 Правил № 1879, розглянув запит відповідача та повідомив Листом від 22.12.2002 № 4398/15/15/02-22 про відмову в Умовах, оскільки після розгляду Умов на скид Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька», розташованого за адресою: просп. Голосіївський, 132 згідно Протоколу № 47 від 21.12.2022 засідання Робочої групи, встановлено, що відповідачем порушуються вимоги п.3.3.2 Правил, а саме не надано: актів утилізації жирових відходів з жироуловлювачів, тому відповідно до п.2.2 Правил ДЕН позивач повідомив, що не має можливості продовжити термін дії Умов на скид стічних вод.
При цьому, в означеному Листі позивач запропонував відповідачу надати всю необхідну документацію до 13.01.2023.
Поряд з цим, 28.12.2022 позивачем складено Акт обстеження № 08431, який підписаний в тому числі представником відповідача, відповідно до якого відповідачу необхідно було: подовжити термін дії Умов, надати до ДЕН акти виконаних робіт на прочистку сепаратора жиру та здійснити маркування контрольного колодязя.
Листом вих. № 88 від 29.12.2022, який отримано позивачем 02.01.2023, відповідач надав копії Актів виконаних робіт про прочистку сепаратора жиру, фото маркування контрольного колодязя на об'єкті, зазначивши «Згідно Акту обстеження № 08431».
Жодних посилань на Умови, означений лист відповідача вих. № 88 від 29.12.2022 не містить, а отже з урахуванням посилання саме на Акт обстеження, відповідачем згідно означеного Листа були надані саме на виконання вимог Акту обстеження.
В свою чергу, щодо подовження Умов на скид стічних вод з наданням усіх необхідних документів відповідач звернувся до позивача лише листом від 30.11.2023 № 98 (вх. № 18992/1/36/01-23 від 04.12.2023).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У даному випадку, матеріали справи свідчать, що відповідачем не було подовжено Умови на скид стічних вод у відповідності до Правил № 1879, а таке неподовження відбулось саме внаслідок дій відповідача, оскільки відповідач по-перше не звернувся до позивача із Запитом у строки, визначені п. 3.3.5 Правил № 1879, тобто за місяць до їх закінчення, що дало можливість позивачу подовжити такі Умови у межах безперервного строку їх дії, а по-друге, після отримання Листа від 22.12.2002 № 4398/15/15/02-22 про відмову в Умовах із запропонованим строком для надання всієї необхідної документацію до 13.01.2023, відповідач не звертався до позивача із Запитом на поновлення таких Умов, надавши позивачу лише документи на виконання Акту обстеження та звернувшись із Запитом на подовження Умов на скид стічних вод з наданням усіх необхідних документів відповідач лише 04.12.2023.
Водночас, абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).
Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Приписами ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 219 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Таким чином, у період з 04.12.2022 по 30.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» здійснювало скид стічних вод без умов на скид з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 132, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879 та п. 1.5 Договору надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 12.11.2021 № 26027/5-01-Т, що в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме, сплати відповідачем в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок № 15/ВУ-07/63-10-2023, наявні в матеріалах справи розрахунки (основні нарахування) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення на об'єктах споживача та відсутність контррозрахунку відповідача, а також заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку, судом встановлено, що він здійснений вірно та відповідає фактичним обставинам справ.
Доказів сплати всієї нарахованої суми, у тому числі в процесі розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва без Умов на скид стічних вод нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 388 547,28 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити плату за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; ідентифікаційний код: 23711028) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) плату за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 388 547 (триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 57 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.04.2025
Суддя О.А. Грєхова