вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
11 квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/91/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
Розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ
в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Ужгород
про стягнення 6027,53 грн
секретар судового засідання - Піпар А.Ю.
учасники справи не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до Господарського суду Закарпатської з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6027,53 грн вартості перерахованого об'єму природного газу внаслідок пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що зафіксовано Актом про порушення №ZK000037 від 18.03.2024, за результатами якого Комісією з розгляду актів про порушення прийнято рішення від 16.04.2024 за період з 20.02.2024 до 17.03.2024.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/91/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.
04 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області від позивача надійшла заява від 04.02.2025 про усунення недоліків у якій позивач просить приєднати до матеріалів справи платіжну інструкцію №290117 від 29.01.2025 про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, а також заяву-приєднання 42Уж-2817-П-24.
Враховуючи усунення позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.02.2025, яка надіслана судом на встановлену з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну адресу відповідача (88000, м. Ужгород, вул. Рилєєва, буд. 8) повернута без вручення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із зазначенням причини невручення «За закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601112983299 та вбачається відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0601112983299.
Згідно з п.п. 81, 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Відповідно до п. 99 Правил у разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати»). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення.
Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв'язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв'язку за зворотною адресою.
У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «Адресат відмовився» і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі відмови адресата (одержувача) (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» працівник об'єкта поштового зв'язку робить на ньому позначку «Адресат відмовився» у спосіб та відповідно до порядку, встановленого оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати» (п.п. 101, 102 Правил).
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 81, 82, 101 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відмову адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу і можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки (лічильника газу Самгаз G-4, №3103879), що встановленого в Акті про порушення № ZK000037 від 18.03.2024, відповідальність за яке передбачена положеннями пункту 4 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС у вигляді компенсації Оператору ГРМ вартості перерахованого через порушення об'єму природного газу, що за підрахунками позивача за період з 20.02.2024 по 17.03.2024 становить 6027,53 грн.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідачем не подано відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між сторонами у справі укладений Договір розподілу природного газу шляхом подання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) заяви-приєднання №42Уж-2817-П-24 від 01.01.2024 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - Договір).
Згідно з додатком №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до заяви приєднання, адреса об'єкта - АДРЕСА_1 ; перелік точок комерційного обліку об'єкта споживача - лічильник Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879; на об'єкті встановлено наступне газоспоживаюче обладнання - конвектор КГ (2 одиниці), номінальною витратою природного газу - по 0,6 м.куб./год, режимом роботи по 24 год/добу.
Наданими позивачем актами приймання-передачі природного газу № 1784 від 29.02.2024, № 5651 від 31.03.2024, які підписані представниками сторін у цій справі підтверджується факт споживання відповідачем у лютому-березні 2024 року природного газу на зазначеній в заяві-приєднання №42Уж-2817-П-24 об'єкті ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 3.2 Договору за наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
За умовами п. 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором.
За доводами позивача, свої зобов'язання за Договором газорозподільне підприємство виконує належним чином та в повному обсязі. При цьому, відповідачем допущено порушення зазначених норм за наступних обставин.
Так, згідно з Протоколом повірки побутового лічильника газу №127710 від 19.02.2016 (дублікат) встановлений на об'єкті ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , газовий лічильник Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879, за результатами повірки визнаний придатним до експлуатації.
18 березня 2024 року на об'єкті відповідача за адресою АДРЕСА_1 (магазин взуття) працівниками позивача за результатами контрольного огляду вузла обліку газу виявлено порушення п.п. 4 п. 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, що вбачається зі змісту Акту про порушення № ZK000037 від 18.03.2024 (надалі - Акт про порушення), складеного працівниками позивача у зв'язку з виявленим у Споживача порушенням.
Означений Акт про порушення складений безпосередньо на зазначеній ФОП ОСОБА_1 в заяві-приєднання №42Уж-2817-П-24 від 01.01.2024 адресі здійснення господарської діяльності відповідача - АДРЕСА_1 , за участю представника Споживача - Левченко Ю.М. та підписаний ним без зауважень.
В Акті про порушення зазначено, що на час виявлення порушення на об'єкті відповідача було встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: один конвектор КГ, максимальною потужністю 5 кВт/год., що відповідає частині зазначеного в Додатку №4 до заяви-приєднання №42Уж-2817-П-24 від 01.01.2024 переліку газоспоживаючого обладнання.
Відповідно до Протоколу №64/03/24 від 18.03.2024 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на повірку, лічильник газу Самгаз G-4, заводський №3103879 було демонтовано для направлення на повірку в КПП ДП «Закарпаттястандартметрологія» та з долученого до позову Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №КП-48 від 19.03.2024 вбачається, що такий лічильник газу відповідає ДСТУ 9035:2020 та є придатним до експлуатації.
Водночас, 22 березня 2024 року Закарпатською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 лист від 22.03.2024 за № 143, вказавши про те, що Акт про порушення буде розглянутий на комісії з розгляду актів про порушення 16.04.2024 о 10:30 годин у приміщенні Філії за адресою: АДРЕСА_2 , як це передбачено главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Надіслання позивачем означеного листа підтверджується долученим до позову рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0600902067911, списком згрупованих поштових відправлень №22032024 та не заперечено відповідачем у справі.
16 квітня 2024 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» прийнято рішення, яким задоволено повністю Акт про порушення ZK000037 від 18.03.2024, складений за адресою: АДРЕСА_1 стосовно споживача - ФОП ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту витягу з рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 16.04.2024, протоколу засідання комісії №89 від 16.04.2024 на засідання комісії представник Споживача не з'явився.
На підставі Акту про порушення, який був задоволений рішенням комісії з розгляду актів про порушення від 16.04.2024 позивачем складено акт-розрахунок від 16.04.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким відповідачу на підставі п.п. 1, п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ донараховано 404,50 м.куб. природного газу на суму 6027,53 грн (з урахуванням часткової сплати Споживачем вартості облікованих 38,78 м.куб. природного газу в період розрахунку).
Як видно з Розрахунку об'ємів та вартості природного газу згідно Акту-розрахунку за пропущення строку періодичної повірки ЗВТ, означений розрахунок позивачем проведено за період з 20.02.2024 (дата початку прострочення періодичної повірки газового лічильника) до 17.03.2024 (до дати демонтажу ЗВТ для проведення періодичної повірки відповідно до протоколу №64/03/24 від 18.03.2024), виходячи з зазначеного в Акті про порушення та заяві-приєднання №42Уж-2817-П-24 від 01.01.2024 одного конвектора КГ (5 кВт/год), номінальною витратою природного газу - 0,6 м.куб./год.
Донарахована відповідно до акту-розрахунку від 16.04.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, сума компенсації вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пред'явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком на оплату б/н б/д, шляхом надсилання такого рахунку підприємству рекомендованим поштовим відправленням (трек номер 0600902072770) разом із вимогою № 301/100/вих-1727-24 від 17.04.2024 року.
Зважаючи на вищенаведене, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з даним позовом, предметом якого визначено стягнення вартості перерахованого відповідачу об'єму природного газу у зв'язку з пропущенням строку періодичної повірки лічильника газу Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 в розмірі 6027,53 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з приписами частин першої - третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» (далі Закон) постановою від 30.09.2015 N 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРС визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними «газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу .
Укладений між сторонами Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заявам-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що на є побутовим) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплати рахунка Оператора ГРМ, та/бо документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3. Договору).
Відповідно до абзацу 12 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС договір на приєднання до газорозподільної системи/договір на приєднання - це письмова угода між оператором газорозподільної системи та замовником послуги з приєднання, яка укладається відповідно до вимог розділу V та за формою, наведеною в цьому Кодексі, визначає їх правовідносини під час виконання приєднання об'єкта замовника до газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) оператора газорозподільної системи.
Відповідно до абзацу 63 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС повіркою лічильника газу є встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Згідно з пунктом 1 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
За змістом підп. 1 п. 2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен, зокрема: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати
Відповідно до абз. 29 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС контрольним оглядом вузла обліку є виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності ЗВТ (корпусу, скла, кріплення, з'єднання тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показань ЗВТ, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів несанкціонованого втручання в роботу ГРМ та/або ЗВТ/лічильника газ.
Оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право, зокрема, перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку ЗВТ (відміток про повірку в паспортах ЗВТ), що входять до складу комерційного ВОГ (п. 4 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС).
При цьому, відповідно до п. 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
У відповідності до пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать, належить, зокрема, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Матеріалами справи підтверджується, що 18 березня 2024 року працівниками Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на об'єкті відповідача, що знаходиться в АДРЕСА_1 (магазин взуття), в присутності представника ФОП ОСОБА_1 було встановлено наявність факту пропуску строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, яке відповідно до п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС є підставою для зміни Оператором ГРМ встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
Так, відповідно до Протоколу повірки побутового лічильника газу №127710 від 19.02.2016 (дублікат) встановлений на об'єкті ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 газовий лічильник Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 за результатами повірки був визнаний придатним до експлуатації.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 за №1747 (із змінами) затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, відповідно до п. 41 яких для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (які використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 встановлено міжповірочний інтервал - 2 роки, а для класу 1,5 - 8 років.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги клас газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 (1,5), - відтак його міжповірочний інтервал становить 8 років та закінчився 19.02.2024 року.
При цьому, за встановленими у справі обставинами, повірка газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 була проведена на підставі №64/03/24 від 18.03.2024 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на повірку лише 19.03.2024 (Свідоцтво про повірку №КП-48), за результатами якої встановлено придатність даного ЗВТ до експлуатації.
Водночас, відповідно до цитованих вище приписів п.п. 1,2 глави 7 розділу Х Кодексу ГРС на Споживача покладається обов'язок із забезпечення належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ, організацію проведення їх періодичної повірки, невиконання якого має наслідком зміну встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу Споживачу (п. 8 глави 7 розділу Х, підп. 4 п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Означене порушення відповідачем, зафіксовано Актом про порушення № ZK000037 від 18.03.2024, складеного за участю представника Споживача, яким і підписано Акт про порушення та Протокол про направлення ЗВТ на повірку без застережень.
Позатим, суду не надано доказів звернення Споживача (ФОП ОСОБА_1 ) до Оператора ГРМ (Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України») із заявою про проведення чергової повірки газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 до дати прострочення періодичної повірки (20.02.2024), а наявні в матеріалах справи докази свідчать, що повірка газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 була проведена лише 19.03.2024 та, відповідно, до Свідоцтва про повірку №КП-48 від 19.03.2024 означений газовий лічильник визнано придатним до експлуатації.
Водночас, сама по собі придатність газового лічильника газу Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 до експлуатації, яка встановлена в ході наступної повірки, як і покази газового лічильника на момент складання Акту про порушення чи подальшого його зняття для проведення позачергової повірки, - не мають правового значення при наявності встановленого судом та незапереченого відповідачем факту пропуску строку періодичної повірки такого газового лічильника. При цьому, порушення вимог Кодексу ГРС щодо пропуску строку періодичної повірки газового лічильника та ймовірна його непридатність до експлуатації, яка визначається в ході подальшої позачергової повірки є різними видами порушень, які визначені у п. 2 та у п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС відповідно (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ) та відповідальність за які передбачена різними пунктами глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Таким чином, за встановленими у справі обставинами строк періодичної повірки встановленого на об'єкті ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (магазин взуття) газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 закінчився 19.02.2024, що встановлено в Акті про порушення від 18.03.2024, а відтак, слід дійти висновку, що відповідачем порушено зазначені вище вимоги Кодексу ГРС та вказане порушення відповідно до пункту 2 глави 2 Розділу ХІ даного Кодексу має наслідком зміну встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу Споживачу, яким воно допущено.
Приписами пункту 8 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, що Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Згідно з пунктами 10-12 вказаної глави розділу XI Кодексу ГРС Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
З матеріалів справи вбачається, що листом № 143 від 22.03.2024 позивачем було повідомлено відповідача про дату засідання комісії з розгляду актів про порушення (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 0600902067911, список згрупованих поштових відправлень №22032024).
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, Акт про порушення у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС розглянуто комісією Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення, за результатами чого прийнято рішення про задоволення Акту про порушення, про що свідчить витяг з рішення комісії від 16.04.2024 року, протокол засідання комісії №89 від 16.04.2024 року.
Враховуючи викладене, судом встановлено підставність доводів та аргументів позивача щодо порушення відповідачем п.п. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС у вигляді пропуску строку періодичної повірки ЗВТ (газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879) з вини споживача, що не є побутовим на об'єкті ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , а аргументи позивача знаходять своє підтвердження матеріалами справи.
При цьому, зміна встановленого режиму нарахування об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРС, який згідно з умовами договору розподілу природного газу, поширюється на сторін договору.
У відповідності до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільчих систем за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується, зокрема, що розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (пункт 12 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
- при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Таким чином, у спірних правовідносинах перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу слід здійснювати, виходячи з номінальної потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання та за період з дати початку прострочення періодичної повірки (20.02.2024) і до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
За встановленими у справі обставинами, право позивача здійснювати перерахунок ФОП ОСОБА_1 об'єму розподіленого (спожитого) природного газу виникло з 20.02.2024 (дата початку прострочення періодичної повірки) і тривало до 19.03.2024 (дата наступної повірки газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879 відповідно до Свідоцтва про повірку №КП-48).
При цьому, відповідно до Акту-розрахунку від 16.04.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, Розрахунку об'ємів та вартості природного газу, відповідні перерахування позивачем здійснені з 20.02.2024 року до 17.03.2024 року.
Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак, оцінці підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості перерахованого об'єму природного газу в межах визначеного позивачем періоду.
Відповідно до зазначених норм, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу за період з 20.02.2024 року до 17.03.2024 року, виходячи з номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, виявленого відповідно до Акту про порушення та зазначеного у заяві-приєднання №42Уж-2817-П-24 від 01.01.2024 - одного конвектора КГ (5 кВт/год), номінальною витратою природного газу - 0,6 м.куб./год, з огляду на зазначений у заяві-приєднання 24-годинний режим роботи газоспоживаючого обладнання, що за підрахунками позивача становить 404,50 м.куб. природного газу на суму 6027,53 грн (з урахуванням часткової сплати Споживачем вартості облікованих 38,78 м.куб. природного газу в період розрахунку).
У відповідності до положень Кодексу, зазначена вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлена до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком на оплату б/н б/д, шляхом надсилання такого рахунку комунальній установі рекомендованим поштовим відправленням (трек номер 0600902072770) разом із вимогою № 301/100/вих-1727-24 від 17.04.2024 року.
Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (п. 8.1. Типового Договору розподілу природного газу ).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 611 цього Кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ця норма кореспондується зі ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, враховуючи, що сукупністю наявних у справі доказів належним чином підтверджується, а відповідачем не заперечено факт пропущення строку періодичної повірки газового лічильника Самгаз RS/2001-2, G-4, заводський №3103879, судом встановлено правомірність здійсненого позивачем перерахування об'ємів та вартості природного газу, - у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» підлягає задоволенню в заявленому обсязі шляхом стягнення з відповідача вартості перерахованого об'єму природного газу в підтвердженому розмірі 6027,53 грн, а відтак суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, незапереченими відповідачем належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 126, 129, 180, 221, 231, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 45365917) 6027,53 грн (шість тисяч двадцять сім гривень 53 копійки) вартості перерахованого об'єму природного газу та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 14 квітня 2025 року.
Суддя Лучко Р.М.