14 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/4299/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради (вх.№374 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4299/24 (ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи, повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Харківської області 14.02.2025 суддею Рильовою В.В.)
за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка", м Харків,
до Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради, м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківська обласна рада, м. Харків,
про стягнення 64 196,77 грн.
Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, у розмірі 64 196,77 грн.
17.12.2024 до господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх.№ 1752/24 від 17.12.2024), відповідно до якої останній просив застосувати позовну давність до позовних вимог ДП "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" та відмовити в частині позовних вимог за період січень 2020 року- листопад 2021 року включно в розмірі 21 163,15 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2024 заяву Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги (вх.№31757/24 від 18.12.24) - задоволено. Залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську обласну раду (код ЄДРПОУ 24283333, адреса: 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64.)
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4299/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради на користь Державного підприємства “Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, у розмірі 64 196,77 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Комунальне підприємство "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14 лютого 2025 у справі №922/4299/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що здійснений судом першої інстанції висновок про наявність обов'язку відповідача сплачувати заявлені у позові кошти, нараховані позивачем в односторонньому порядку, без узгодження із відповідачем, прямо протирічить обставинам та матеріалам справи, умовам договору, ст. ст. 629, 651 ЦК України, ст. 188 ГК України.
Крім того, на думку апелянта, застосований судом першої інстанції Закон України «Про оцінку земель» взагалі не має ніякого відношення до відносин, що склалися між позивачем і відповідачем.
Також апелянт вважає, що п. 1.5 додатку 2 ставки плати за землю та пільги з земельного податку до рішення XI сесії Харківської міської ради VII скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 (зі змінами) на відносини сторін у справі № 922/4299/24 не поширюється.
Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній жодний доказ на підтвердження існування між відповідачем та позивачем господарських операцій з постачання послуг, а грошові кошти, які отримує позивач від відповідача за своєю економічною сутністю, на думку апелянта, є відшкодуванням витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем податку на землю за договором та витрат позивача на утримання нерухомого майна за договором № 6 від 22.08.2016.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради (вх.№374 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4299/24. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторони про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради (вх.№374 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4299/24 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/4299/24.
28.02.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/4299/24.
Від позивача 05.03.2025, тобто у встановлений судом строк, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу по справі № 922/4299/24 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 - без змін.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (надалі - Театр, ДП "ХНАТОБ", позивач у справі) є об'єктом державної власності. Театр належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є закладом культури з національним статусом.
З 1990 року Харківський державний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка, правонаступником якого є позивач, розташований у нежитловій будівлі літ. "А-7", за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.
У будівлі театру знаходяться декілька юридичних осіб, у тому числі Комунальне підприємство "Регіональний інформаційний центр", (надалі ДП "ХБГ", відповідач у справі), на балансі якого обліковується приміщення, загальною площею 52018,4 кв.м.
Відповідач перебуває в управлінні Харківської обласної ради.
23.04.1996 виконкомом Харківської міської Ради народних депутатів надано Харківському державному академічному театру опери та балету ім. М.В. Лисенка у постійне користування 3,4405 гектарів землі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, в межах згідно з планом землекористування, зі змінами, внесеними рішенням ХМР від 22.06.2012 № 757/12, площею 2,3981 гектарів, про що виданий державний акт на право постійного користування землею за № 76.
На вказаній земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. "А-7", за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, загальною площею 52018,4 кв.м, яка в частині 38669,16 кв.м є державною власністю та обліковується на балансі позивача - ДП "ХНАТОБ", а 13349,24 кв.м будівлі знаходяться в приватній, комунальній чи державній власності інших суб'єктів господарювання (надалі орендарі чи співвласники приміщень).
Позивач сплачує земельний податок за земельну ділянку, яка використовується орендарями чи співвласниками приміщень у будівлі літ. "А-7" по вул. Сумській, 25, м. Харкова, у тому числі і за земельну ділянку, на якій розташовані приміщення відповідача.
04.07.2016 між Державним підприємством "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" та Комунальним підприємством "Регіональний інформаціний центр" Харківської обласної ради укладено Договір № 3 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, згідно з умовами пункту 1.1 якого Балансоутримувач 1 сплачує земельний податок за земельну ділянку під будівлею за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що є в його користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею (надалі - Будівля), а Балансоутримувач 2 відшкодовує витрати, пов'язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі в Будівлі - 250,8 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок.
Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 1 зобов'язаний здійснювати розрахунок суми відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачу 2 пропорційно займаній площі в Будівлі - 250,8 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок та надавати Балансоутримувачу 2 рахунок на оплату у термін до 10-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.
Умовами пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору сторони узгодили, що в разі зміни в установленому порядку розміру коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, діючого на момент укладення цього Договору, відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, Балансоутримувачем 2 здійснюється за новим розміром з моменту письмового попередження протягом 10-ти днів з дня набрання чинності таких змін в установленому порядку.
Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 2 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, зазначені в п. 4.2 цього Договору.
Балансоутримувач 1 має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що зазначені у п. 4.2 цього Договору (п. 3.1 Договору).
В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що річна сума витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається на кожний рік у Розрахунку витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 до цього Договору.
Щомісячна сума витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається у відповідному Розрахунку витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатком № 1 та №2 до цього Договору (п. 4.2 Договору).
Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили обов'язок Балансоутримувача 2 відшкодовувати витрати, пов'язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі Балансоутримувачу 1 шляхом перерахування щомісячного платежу на розрахунковий рахунок Балансоутримувача 1 на підставі виставленого останнім рахунку на оплату, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 7.1, 7.2 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2016 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторонами. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про розірвання цього Договору за місяць до моменту закінчення строку дії Договору, останній вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах на кожний наступний рік без підписання додаткової угоди. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору поширюються на відносини, що виникли між Сторонами з 01 січня 2015 року.
Відповідно до абз. 1 п. 7.3 Договору, усі зміни, доповнення та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
Згідно з абз. 2 п. 7.3 Договору, невід'ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 та №2 «Розрахунок витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю" за 2015 та 2016 відповідно.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що зміни або доповнення до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.
За умовами п. 7.5 Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; в разі припинення користування Балансоутримувачем 2 нежитловими приміщеннями за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 7.6 Договору сторони визначили, що всі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.
У матеріалах справи відсутні докази дострокового припинення дії Договору за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, а також відсутні докази звернення будь-якої зі сторін до іншої сторони із заявою про розірвання цього Договору в порядку, передбаченому п. 7.1 Договору, а отже Договір був автоматично пролонгованим на тих самих умовах на наступні роки, зокрема на 2024 рік.
Додатковою угодою № 6 від 11.03.2021 до договору про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку від 04.07.2016 № 3, сторони узгодили розрахунок витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю на 2021 рік.
Як зазначає позивач, у зв'язку із зміною суми земельного податку, який сплачує з липня 2021 року ДП «ХНАТОБ» за приміщення КП «РІЦ» ХОР до бюджету відповідно до вимог законодавства України, листами ДП «ХНАТОБ» неодноразово направляв КП «РІЦ» розрахунки земельного податку та додаткові угоди до Договору № 3, а також правові обґрунтування таких розрахунків відшкодування земельного податку. Також надавав представнику КП «РІЦ» рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг) для оплати. Однак, КП «РІЦ» ХОР направляв Театру листи про те, що вони не згодні з розрахунками компенсації земельного податку зі своїми твердженнями, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та повертають без підписання додаткові угоди.
При цьому, позивач зазначає, що ДП «ХНАТОБ» належним чином виконані умови Договору та сплачений земельний податок, в тому числі і за землю, на якій розміщені приміщення КП «РІЦ» ХОР за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 в повному розміні відповідно до законодавства України. ДП «ХНАТОБ» належним чином виконані умови Договору та сплачений податок на землю за земельну ділянку, в тому числі і приміщень в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, які обліковуються на балансі відповідача. Заборгованості по сплаті земельного податку станом на 24.07.2024 року у ДП «ХНАТОБ» немає, про що свідчить довідка ГУ ДПС у Харківській області від 24.07.2024 № 4286/20-40-13- 09-23.
Крім того, Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 1284/18 від 28.11.2018 внесені зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/17 від 22.02.2017, а саме: ставка земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.1.2. додатку 2). Вказане рішення набрало чинності з 01.01.2019.
Компенсаційні виплати земельного податку по Договору відповідачу встановлювались з урахуванням ставки земельного податку 1,5 та виставлені відповідні рахунки до сплати.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджена Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, про що виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 № 2578/176-20 плати за землю за 2020 рік.
13.04.2020 ДП «ХНАТОБ» подана до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області уточнююча податкова декларація з уточненнями.
Щомісячна сума витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.01.2021 року склала 1842,22 грн., без ПДВ.
Компенсація земельного податку сплачена відповідачем в щомісячному розмірі 1842,22 грн, без ПДВ, за період січень - червень 2021 року, починаючи з липня 2021 року виплати компенсації земельного податку відповідачем не проводились, навіть в узгодженому сторонами розмірі згідно з додатковою угодою №° 6 від 11.03.2021.
Відповідно до п. 1.5 додатка 2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 1.3. та 1.4., іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.
Додатком 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, із змінами, (надалі - Порядок № 489) визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).
В подальшому, ДП «ХНАТОБ» подані до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 та за 2021 р.р. з урахуванням згідно з Додатком 1 до Порядку № 489 коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) на підстави видів їх діяльності, вказаних у відповідних договорах.
11.08.2021 відповідачу направлений лист ДП «ХНАТОБ» з додатковою угодою та розрахунком відшкодування суми витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку на 2020 рік, який діє з 01.01.2020 року, та повідомлено, що перерахунок відшкодування витрат по сплаті податку за землю за період з 01.01.2020 по 30.06.2021 буде проведений у вересні 2021 року, який отриманий відповідачем
13.08.2021 відповідачем надана відповідь листом від 28.09.2021 № 212 про незгоду з підписанням додаткової угоди.
07.09.2021 листом вих № 01-07/719 відповідачу надано правове обґрунтування щодо сплати земельного податку на земельну ділянку з урахуванням коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, докладний розрахунок відшкодування витрат земельного податку по КП «РІЦ» ХОР, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 та роз'яснення ДПС щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми відшкодування земельного податку.
10.03.2023 листом вих. № 01/153 позивач надав відповідачу підтверджуючи документи сплати земельного податку до бюджету, в тому числі і за приміщення відповідача за період 2020-2023 р.р., а саме: довідку про відсутність заборгованості з платежів, копії податкових декларацій з плати за землю за 2020, 2021, 2022, 2023 п.п., випуску із інформації про відшкодування податку за землю по орендарям, балансоутримувачам за 2020-2023 р.р.
Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком № 489) склала 5548,29 грн., без ПДВ (рахунок-фактура СФ 0004554 від 09.11.2021), доплата за цей період ПДВ склала 3377,40 грн. (рахунок - фактура СФ 0004729 від 10.01.2022). Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у жовтні та грудні 2021 року.
Доплата компенсації відповідача за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 (урахування коефіцієнтів функціонального використання площ згідно з Порядком № 489) склала 3631,61 грн., з ПДВ (рахунок-фактура СФ 0004553 від 01.12.2021), доплата за цей період ПДВ склала 1236,97 грн. (рахунок - фактура СФ 0004588 від 01.12.2021). Відповідний перерахунок компенсаційної плати земельного податку відповідачу проведений у листопаді 2021 року.
Листом від 14.02.2022 № 01-07/126 ПК «РІЦ» ХОР повідомлено про зміну компенсаційних виплат земельного податку за 2020, 2021 та 2022 р.р. та направлені відповідні додаткові угоди та розрахунки (в тому числі, з 01.01.2022 у зв'язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1). Вищезазначений лист 16.02.2022 отриманий уповноваженим представником відповідача, про що свідчить підпис представника відповідача.
Щомісячна сума витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідачу з 01.01.2022 склала 2025,13 грн., в тому числі ПДВ.
Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Зважаючи на викладене, відшкодування земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідачу не було нараховано, у зв'язку з чим позивачем був здійснений відповідний перерахунок компенсації земельного податку (операція 157 від 01.08.2023).
Крім того, листом від 06.02.2023 № 01-04/86 КП «РІЦ» ХОР повідомлено про зміну компенсаційних виплат земельного податку з 01.01.2023, у зв'язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,15, та направлені відповідні розрахунки. Вищезазначений лист направлений поштою на адресу відповідача.
Щомісячна сума витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідача з 01.01.2023 року склала 2329,37 грн., в тому числі ПДВ.
За період з 01.04.2024 по 31.12.2024 компенсація земельного податку відповідачу не нараховується, а позивачем не сплачується земельний податок до місцевого бюджету на підставі рішення Харківської міської ради 29 сесії 8 скликання від19.08.2024 № 633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків.»
Листом від 23.01.2024 № 01-04/56 КП «РІЦ» ХОР повідомлено про зміну компенсаційних виплат земельного податку у 2024 році р.р. та направлені відповідні додаткова угода та розрахунок витрат, пов'язаних зі сплатою податку за землю з 01.01.2023 у зв'язку із встановленням коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2023 рік, який становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,051).
На вказаний лист надана відповідь відповідача листом від 14.12.23 № 135 щодо незгоди сплати відшкодування земельного податку та надана індивідуальна податкова консультація № 89ДПК/99-00-04-01-04-06 від 20.10.2023.
Щомісячна сума витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку (компенсація) відповідача з 01.01.2024 склала 2448,82 грн., в тому числі ПДВ.
За період з 01.04.2024 по 31.12.2024 компенсація земельного податку відповідачу не нараховується, а позивачем не сплачується земельний податок до місцевого бюджету на підставі рішення Харківської міської ради 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків.»
Відповідно до умов Договору (п.п. 2.1.1. п. 2.1.) позивачем надані та відправлені, а відповідачем отримані рахунки на сплату витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, що підтверджується квитанціями про поштові відправлення та виписками із журналу про отримання рахунків представником відповідача.
Всього відповідачу за період липень - грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень-березень 2024 року нараховано компенсація земельного податку на загальну суму 64 196,77 грн.
Натомість, в порушення умов укладеного Договору відповідачем не відшкодовані у повному обсязі витрати ДП «ХНАТОБ», пов'язані із сплатою податку за землю, в наслідок чого утворилася заборгованість за період липень - грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень-березень 2024 року, яка станом на 18.11.2024 року склала 64196,77 грн. та не сплачена відповідачем до теперішнього часу.
Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями (від 09.02.2023 № 01-07/110, від 27.04.2023 № 01-07/274, від 28.03.2024 № 01-07/253), в яких вимагав сплатити суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних зі платою земельного податку. Проте відповідачем вказані претензії залишені без задоволення, заборгованість в розмірі 64 196,77 грн не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, цивільні права та обов'язки можуть виникати з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Зважаючи на викладене, проаналізувавши спірні правовідносини, які склались між позивачем - ДП «ХНАТОБ» та відповідачем - КП Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради на підставі укладеного між ними договору від 04.07.2016 № 3 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, дослідивши наданий позивачем примірник зазначеного договору, а також інші докази, надані позивачем на підтвердження заявлених ним позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами на підставі вищезазначеного договору виникли правовідносини, за якими позивач, як постійний користувач спірної земельної ділянки, сплачує передбачені чинним законодавством обов'язкові платежі зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку, а відповідач, на балансі якого знаходяться приміщення, розміщені на зазначеній земельній ділянці, здійснює відшкодування позивачу сплачених ним сум зі сплати земельного податку, а тому, враховуючи, що сторонами досягнуто всіх суттєвих умов договору, вказаний договір відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За змістом ст. 269, 270 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об'єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до ч. 2 пп. 286.6 ст. 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що земельний податок за користування землею державної власності за своїм правовим статусом є обов'язковим платежем, який землекористувач сплачує пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в його користуванні.
Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Балансоутримувач 1 (позивач) зобов'язаний здійснювати розрахунок суми відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачу 2 (відповідачу) пропорційно займаній площі в Будівлі - 250,8 м кв., згідно розпоряджень голови Харківської обласної ради та Технічного паспорту на громадський будинок та надавати Балансоутримувачу 2 рахунок на оплату у термін до 10-го числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.
Також, п. 4.3 Договору сторони передбачили обов'язок Балансоутримувача 2 відшкодовувати витрати, пов'язані зі сплатою податку на землю пропорційно займаній площі Балансоутримувачу 1 шляхом перерахування щомісячного платежу на розрахунковий рахунок Балансоутримувача 1 на підставі виставленого останнім рахунку на оплату, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що річна сума витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, що підлягає відшкодуванню Балансоутримувачем 2, визначається на кожний рік у Розрахунку витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, що є Додатками до цього Договору.
В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до Договору в частині розміру компенсаційних виплат земельного податку у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом підписання додаткової угоди до зазначеного Договору відповідно до п. 7.3 Договору.
Разом з тим, пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору сторони узгодили, що в разі зміни в установленому порядку розміру коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, діючого на момент укладення цього Договору, відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю Балансоутримувачем 2 здійснюється за новим розміром з моменту письмового попередження протягом 10-ти днів з дня набрання чинності таких змін в установленому порядку.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у відповідності до умов пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору надсилав відповідачу листи з повідомленням про зміну компенсаційних виплат земельного податку у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та коефіцієнта індексу інфляції нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, за новим розміром з моменту відповідного письмового попередження позивача, чого відповідач не зробив.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або невизначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Щодо визначеного позивачем розміру земельного податку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 122-124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з пп. 289.1 п. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
За приписами п. 289.2 ст. 289 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок станом на 1 січня поточного року, за певною формулою. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та, відповідно, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру земельного податку.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру земельного податку нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з пп. 8, 14, 15 п. 24 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з пп. 8 п. 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.
Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.
Відповідно до п. 179 Порядку № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Тобто, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі не лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й інші докази, в тому числі: Довідку або Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути також й інші докази, в тому числі: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
У справі, що розглядається, позивачем до позовної заяви на підтвердження проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, площею 23981 кв. м, (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) від 25.03.2020 № 2578/176-20, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 53001981 грн (Т.1 арк. спр. 153).
Також позивачем до позовної заяви надано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.03.2016 № НВ-6302558932016, відповідно до якого земельну ділянку по вул. Сумській, 25, у місті Харкові, площею 2,3981 га, кадастровий номер 6310136300:03:001:0139, державної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-7, було зареєстровано 24.03.2016 (Т.1 арк. спр. 14-17).
Відповідно до п. 1.5 Додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 передбачено, що в разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у п. 1.3, 1.4, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п. 1.1 та 1.2 цього додатка від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, із змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок № 489).
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку; Нк - норма капіталізації; Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст. 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).
Додатком 1 до Порядку № 489 визначені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф).
Зазначений коефіцієнт (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (далі - Наказ № 548).
Проте, згідно з Додатком № 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до Порядку № 1051 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821, яка набрала чинності 11.08.2021), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до Наказу № 548. Тобто класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, затверджена з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 ПК України до набрання чинності Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, враховуючи вищезазначене, здійснення підприємницької діяльності з надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна відповідає КВЦПЗ 03.10 та, відповідно, Кф - 2,5.
Крім того, Порядок № 489 передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (п. 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем - ДП «ХНАТОБ» розрахунки розміру земельного податку за земельну ділянку площею 250,8 кв. м, балансоутримувачем якої є відповідач - КП «Регіональний інформаційний цент» Харківської обласної ради, що були здійснені на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2020 № 2578/176-20 пропорційно тій площі будівлі, що находиться в користуванні відповідача, з урахуванням коефіцієнта функціонального використання площі земельної ділянки відповідача відповідно до виду його діяльності згідно з Додатком № 1 до Порядку № 489, є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, тому відповідач має відшкодувати позивачу сплачений ним земельний податок за земельну ділянку у розмірі, визначеному позивачем.
Як вже зазначалося вище, позивач - ДП «ХНАТОБ» подав до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області уточнюючі податкові декларації з плати земельного податку за 2020 та 2021 роки, з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання площ орендарів (приватних власників чи балансоутримувачів) відповідно до видів їх діяльності, вказаних у відповідних договорах, як передбачено Додатком 1 до Порядку № 489, що підтверджується відповідними квитанціями про отримання податкових декларацій з плати за землю.
Згідно з наданою позивачем до позовної заяви Довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючи органи ДП «ХНАТОБ» з бюджетом та цільовими фондами станом на 24.07.2024, позивач не має заборгованості по сплаті земельного податку станом на зазначену дату.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості КП «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради по сплаті компенсації земельного податку по Договору № 03 від 04.07.2016, всього відповідачу за періоди липень - грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень-березень 2024 року було нараховано компенсацію земельного податку у загальному розмірі 64196,77 грн.
Позивач тричі звертався до відповідача з претензіями (від 09.02.2023 № 01-07/110, від 27.04.2023 № 01-07/274, від28.03.2024 № 01-07/253) , в яких вимагав сплатити суму заборгованості по договору від 04.07.2016 № 3 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку. Проте відповідачем вказані претензії залишені без задоволення, наявну у нього заборгованість не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за договором №3 від 04.07.2026 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, в розмірі 64196,77 грн.
Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку за вказаним договором у заявлений позивачем період та/або спростовували б суму заявленого боргу.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо добросовісності дій позивача щодо виконання умов договору.
Так, в матеріалах справи містяться відповіді відповідача на неодноразові претензії позивача щодо несплати відшкодування земельного податку за спірний період згідно з наданими позивачем рахунками починаючи з липня 2021 року по цей час, навіть незважаючи на те, що самим відповідачем визнається підписання ним Додаткової угоди з 01.01.2021. «Останньою узгодженою Позивачем і Відповідачем редакцією Договору є Договір в редакції додаткової угоди № 6 від 11.03.2021р. до нього» (стор. 4 відзиву).
Також матеріали справи містять докази неодноразового листування між позивачем та відповідачем, а саме попередження з боку позивача про зміну розміру відшкодування земельного податку та надання роз'яснень відповідачу, що також підтверджується відповідачем шляхом надання копій листів сторін з цього питання.
Крім того, матеріали справи містять витяг із журналу отримання рахунків відповідачем (т.1 а.с.132-143), що підтверджує отримання рахунків уповноваженими особами відповідача.
Щодо доводів апелянта, стосовно того, що нарахування відповідачу податку на додану вартість на суму відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку на землю, під нежитловими приміщеннями взагалі є таким, що нараховується прямо протилежно ПК України - єдиному нормативно-правовому акту України, який «визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні» (п. 1.1 ст. 1 ПК України), колегія суддів зазначає, що позивачем до позову додана індивідуальна податкова консультація № 2510/ІПК/99-00-21003-02-06 від 22.06.2021 надана Державною податковою службою України щодо включення до бази оподаткування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку. У вказаній ІПК податківці висловилися щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку. Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ. Отримання суб'єктом господарювання грошових коштів (у тому числі як відшкодування (компенсація) понесених витрат зі сплати земельного податку) не є окремим об'єктом оподаткування ПДВ та може розглядатися як оплата вартості поставлених чи тих, що будуть постачатися у майбутньому, товарів/послуг. Отже, грошові кошти, які отримуються орендодавцем (крім бюджетної установи) у зв'язку з наданням в оренду майна (у тому числі отримані у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку, що може бути передбачено безпосередньо договором оренди чи окремим договором щодо такого відшкодування), за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з оренди земельних ділянок) та включаються до бази оподаткування ПДВ їх отримувачем. При тому, «отримуються орендодавцем (крім бюджетної установи) у зв'язку з наданням в оренду майна (у тому числі отримані у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку, що може бути передбачено безпосередньо договором оренди чи окремим договором щодо такого відшкодування)» застосовується і до балансоутримувачів, співвласників та орендарів нежитлових приміщень в будівлі на земельній ділянці по аналогії закону та права.
Саме такого же змісту роз'яснення надано Державною податковою службою України в індивідуальній податковій консультації № 3689/ІПК/99-00- 04-01-04-06 від 20.10.2023, доданої відповідачем до відзиву, в якій Держподаткова служба пояснила, що «Отримання суб'єктом господарювання грошових коштів (у тому числі як відшкодування (компенсація) понесених витрат зі сплати земельного податку) не є окремим об'єктом оподаткування ПДВ. В той же час такі кошти можуть розглядатися як оплата вартості поставлених, чи таких, що будуть постачатися у майбутньому, товарів/послуг.»
Отже, наведене позивачем у позові доводи не спростовано відповідачем з огляду на те, що дві індивідуальні податкові консультації мають однаковий зміст.
Щодо позовної давності колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості) встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (зокрема, до вимоги про стягнення пені та штрафу) тривалістю в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності (вх.№ 1752/24 від 17.12.2024), відповідно до якої останній просив застосувати позовну давність до позовних вимог ДП "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" та відмовити в частині позовних вимог за період січень 2020 року- листопад 2021 року включно в розмірі 21163,15 грн., з огляду на те, що днем коли позивач довідався про те, що він не отримує від відповідача будь-яких донарахованих сум коштів за період 3 01.01.2020 по вересень 2021 включно є 03.11.2021.
Проаналізувавши відповідні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.
У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент ухвалення рішення у цій справі карантин відмінений.
Колегія суддів не залишає поза увагою і той факт, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, враховуючи викладене вище, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.
Оскільки станом на дату ухвалення рішення у даній справі правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, то позивачем не пропущено строк позовної давності за заявленими позовними вимогами.
Важливо зазначити, що для застосування п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивачу не потрібно обґрунтовувати, що продовження строків зумовлене саме дією на нього обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином. Ні ЦК України, ані інші нормативно-правові акти, якими встановлений (продовжений) на території України карантин, продовжено строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу на строк дії такого карантину, не містять таких вимог, а автоматичне продовження цих строків пов'язане саме із встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.
Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21, у справі №920/724/21 від 22.09.2022.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ДП «ХАТОБ» не пропущено строк позовної давності .
З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження сплати заборгованість за договором від 04.07.2016 № 3 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку в розмірі 64196,77 грн, та не надано доказів, які б вказували на недостовірність наданих позивачем документів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, зокрема які б спростовували суму заявленого боргу, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку у розмірі 64196,77 грн. грн є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що окремою та імперативною підставою сплати відповідачем позивачу компенсації за сплачений позивачем до місцевого бюджету земельний податок за частку відповідача, є Податковий кодекс.
Відтак, заперечуючи проти вірного обрахунку земельного податку позивачем, відповідач підміняє собою функції податкового органу та намагається на свій розсуд обрахувати зобов'язання позивача зі сплати податку за землю, що очевидно не відповідає чинному законодавству.
Щодо інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони були розглянуті судом першої інстанції та їм надано належну правову оцінку.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду першої інстанції та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Регіональний інформаційний центр" Харківської обласної ради (вх.№374 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4299/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі № 922/4299/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.04.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко