14 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/102/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (428П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 (повний текст якої складено та підписано 18.02.2025 у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Тимощенко О.М.)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАКСІ", вул. Сумська, 33/75, кв. 40, м. Харків, 61002
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОЦВІТАННЯ", вул. Зінківська, 14, кв. 67, м. Полтава, 36008
про стягнення 862 545,69 грн,
ТОВ "АГРОМАКСІ" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" про стягнення 862 545,69 грн заборгованості за договором купівлі - продажу №01/04-02 від 01.04.2023 року, з яких: 550 000,00 грн - основна заборгованість, 217 816,63 грн - пеня, 72 713,25 грн - інфляційні нарахування та 22 015,81 грн - 3% річних (вх. № 2169/23).
05.02.2025 до господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Нескородя В.М. надійшли заява щодо доцільності розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 повернуто ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" заяву щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523 від 05.02.2025 року) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522 від 05.02.2025 року) без розгляду.
12.02.2025 до господарського суду Полтавської області від представника відповідача - адвоката Нескородя В. М. надійшли заява щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1919). Також представник відповідача просив поновити строк на подачу вказаної заяви.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" про поновлення строку на подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Залишено без розгляду заяву ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1919 від 12.02.2025 року).
Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ", в частині поновлення строку на подання заяви про розгляд справи № 917/102/25 в порядку загального позовного провадження, місцевий господарський суд виходив з того, що представником відповідача - адвокатом Нескородь В. М. не наведено достатніх обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження того, що строк подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження по справі №917/102/25 пропущено ним з поважних причин.
ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 по справі № 917/102/25 та поновити строк на подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 11.02.2025 він отримав в електронному кабінеті копію ухвали про повернення без розгляду заяви щодо доцільності розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523 від 05.02.2025) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522 від 05.02.2025) у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Представник апелянта стверджує, що 05.02.2025 був останній день п'ятиденного строку, протягом якого можливо було подати клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В цей день він перебував у відрядженні і в паперовому вигляді подати вказану заяву та клопотання не було можливості, а тому було прийнято рішення про направлення даних документів через систему "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (428П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторони, що апеляційна скарга ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (428П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 буде розглядатися за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/102/25.
28.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/102/25.
Сторонами 19.03.2025 через систему «Електронний суд» в електронних кабінетах отримано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується відповідними довідками, отже останнім днем строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням вихідних, є 31.03.2025 включно.
31.03.2025 від позивача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача у повному обсязі.
За приписами пункту 9 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали у даній справі виходячи з такого.
Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов'язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.
Колегія суддів бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Окрім того колегія суддів відзначає, що розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Саме лише подання заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
Як було зазначено вище, відповідач мав подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду від 20.01.2025.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 30), відповідач отримав копію ухвали від 20.01.2025 - 29.01.2025.
Отже останнім днем на подачу заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 03.02.2025, а не 05.02.2025, як стверджує представник відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
До того ж, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Як було встановлено ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2025, згідно з відповіддю №6974566 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС юридична особа ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (ЄДРПОУ 41197386) станом на 11.02.2025 не мала зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Надаючи правову допомогу відповідачу, адвокат (при першій подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження) мав бути обізнаний про наявність чи відсутність у відповідача реєстрації електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та про наслідки відсутності вказаної реєстрації.
Отже, можливість подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в установлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача та його представника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що представник відповідача - адвокат Нескородь В.М. не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження по справі №917/102/25 пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку на подання вказаної заяви задоволенню не підлягає.
З урахуванням вимог ч. ч. 4, 5, ст. 250 ГПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення клопотання про поновлення строку на подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження без задоволення, оскільки ним не доведено поважність пропуску такого строку.
Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також колегією суддів враховується, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у поданій заяві представника відповідача не зазначено будь-яких причин з посиланням на обставини, що унеможливили подання відповідної заяви у встановлений судом строк.
Таким чином, наведені представником відповідача - адвокатом Нескородь В.М. доводи не свідчать про наявність обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання представника відповідача - адвоката Нескородя В. М. про поновлення строку на подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для залишення без розгляду заяви відповідача про призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Відтак, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (вх.№ 428П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі № 917/102/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.04.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко