03 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/1662/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання, Погребняк А.М.,
від позивача, Конопліцький І. В. ,
від відповідача , Радигін Є. С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача , вх. №483 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.25 (повний текст складено 21.02.2025, суддя Хотенець П.В.) у справі № 922/1662/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,
до Вовчанського підприємства теплових мереж, м. Вовчанськ,
про стягнення 15259438,20 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 15259438,20грн основного боргу та 183113,26 грн судового збору; відмовлено Вовчанському підприємству теплових мереж у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу Вовчанського підприємства теплових мереж задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду задоволено; резолютивну частину рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 доповнено абзацом наступного змісту: "Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 до 01 лютого 2025 року"; в решті рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Вовчанського підприємства теплових мереж 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
27.01.2025 через систему "Електронний суд" Вовчанським підприємством теплових мереж подано заяву (вхідний №2168) про відстрочення виконання судового рішення від 15 липня 2024 року, в якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 15 липня 2024 року до 31 грудня 2025 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2025 заяву (вхідний №2168 від 27 січня 2025 року) Вовчанського підприємства теплових мереж про відстрочення виконання судового рішення від 15 липня 2024 року по справі № 922/1662/24 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року по справі №922/1662/24 на півроку до 19 серпня 2025 року. В решті заяви відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.2025 р. скасувати та відмовити у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання судового рішення по цій справі. Наполягає на відсутності підстав для надання відстрочення виконання рішення по справі. Крім того вважає, що судом першої інстанції надано відстрочення виконання рішення у строк, який перевищує один рік.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача , вх. №483 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.25 у справі №922/1662/24, встановлено учасникам справи строк до 18.03.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали оскарження по справі № 922/1662/24 з Господарського суду Харківської області, призначено справу до розгляду на 24.03.2025 р.
17.03.2025 р. від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засідання, яке було призначене на 24.03.2025 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.04.2025 р
Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи убачаються такі обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Вовчанського підприємства теплових мереж, м. Вовчанськ, в якій просить стягнути з відповідача 15259438,20 грн основного боргу. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року позов задоволено повністю; стягнуто з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 15259438,20 грн основного боргу та 183113,26 грн судового збору; відмовлено Вовчанському підприємству теплових мереж у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу Вовчанського підприємства теплових мереж задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду задоволено; резолютивну частину рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 доповнено абзацом наступного змісту: "Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 до 01 лютого 2025 року"; в решті рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року у справі №922/1662/24 залишено без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Вовчанського підприємства теплових мереж 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
11.12. 2024 року по справі № 922/1662/24 було видано відповідні накази.
27.01.2025 року через систему "Електронний суд" Вовчанським підприємством теплових мереж подано заяву (вхідний №2168) про відстрочення виконання судового рішення від 15.07.2024 року, в якому заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 15.07.2024 року до 31.12.2025 року.
Як зазначалося вище, ухвалою суду першої інстанції заява про надання відстрочення виконання рішення по справі була задоволена частково. Відстрочено виконання рішення до 19.08.2025 р.
Судова колегія погоджується з ухвалою суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про надання відстрочення виконання рішення по справі враховуючи нижче викладене.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події; тощо.
Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому для вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, згода іншої сторони не вимагається.
Господарський суд лише законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі №910/8153/17, на яку послався суд першої інстанції, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого Кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності як застосування самого механізму відстрочення виконання рішення суду, так і строків відстрочення його виконання, в цілому. Наявність підстав для відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилення від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, а й його намір, що свідчить про бажання виконати рішення.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду Вовчанське підприємство теплових мереж зазначає, що останнє є теплопостачальною організацією в м. Вовчанськ; основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають значну заборгованість за спожиту теплову енергію; підприємство відповідача перебувало на тимчасово окупованій території, а на теперішній час заходиться в зоні бойових дій; виїзд з міста населення внаслідок постійних обстрілів вплинуло на розрахунки за отриману теплову енергію у період опалювального сезону 2021 2022 року; державою населенню були надати певні соціальні преференції, які захищають споживачів (фізичних осіб) від примусового стягнення заборгованості за комунальні послуги, однак не передбачають у даному випадку компенсації надавачам комунальних послуг; законодавством передбачена компенсація з різниці в тарифах у вигляді субвенцій, водночас їх надання залежить від прийняття законодавчим органом відповідного нормативного акту; заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01 квітня 2024 року складає суму у розмірі 20839498,04 грн, за рахунок якої відповідачем може бути погашена заборгованість перед позивачем; оскільки субвенції мають бути виділені до кінця 2025 року та враховуючи час на оформлення документів для їх перерахування, обґрунтованим є крайній строк для надання відстрочки виконання рішення суду до 31 грудня 2025 року.
Судом першої інстанції встановлено, що Вовчанське підприємство теплових мереж є підприємством комунальної форми власності, основним напрямком діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. З наданих до суду документів вбачається, що підприємство надає комунальні послуги у сфері теплопостачання здебільшого населенню та бюджетним підприємствам.
При цьому, фінансування господарської діяльності Вовчанського підприємства теплових мереж здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з теплопостачання населенню, підприємствам, установам і організаціям.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжено та триває дотепер.
Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 зі змінами, м. Вовчанськ, яке є місцезнаходженням відповідача, у період з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року відносилося до тимчасово окупованих РФ територій. У період з 12 вересня 2022 року по 10 травня 2024 року знаходилося у зоні бойових дій. У період з 10 травня 2024 року по 19 червня 2024 року (станом на момент звернення позивача з позовною заявою) м. Вовчанськ відносилося до території активних бойових дій. З 20 червня 2024 року Вовчанська міська територіальна громада належить до території активних бойових дій, на яких майже усі будівлі там знищені бойовими діями.
Як зазначає боржник та підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, військова агресія на території Вовчанської міської територіальної громади негативно вплинула на фінансовий стан Вовчанського підприємства теплових мереж. За період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01 січня 2025 року становить 11598700,00 грн, з них заборгованість населення 9801100,00 грн, що підтверджується Інформацією про нарахування, надходження та заборгованість за теплову енергію Вовчанського підприємства теплових мереж за 3, 4 квартал 2024 року.
Незадовільний фінансовий стан боржника підтверджується балансом (звіт про фінансовий стан) підприємства на 30 вересня 2024 року.
Крім того, відповідач в обґрунтування ускладнення виконання рішення суду у визначений законом строк посилається на зміни в нормативно-правовому регулюванні, які негативно вплинули на фінансовий стан підприємства.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги та припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Внаслідок дії вказаних нормативних положень значно зменшуються розміри грошових коштів, які надходять від споживачів, зокрема за рахунок заборони стягнення штрафних санкцій.
Статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" введений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання.
Разом з цим, статтею 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" надані гарантії суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, а саме компенсується: заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"; витрати та/або втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/ або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Статтею 3 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" передбачений механізм гарантій і компенсацій, а саме фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Як вбачається із наданих відповідачем Протоколів територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01 квітня 2024 року складає 20839498,04 грн (Протокол №1 від 23 вересня 2021 року, Протоколу №10 від 21 березня 2024 року).
Надання вказаних субвенцій державою, пов'язано зі здійсненнями певного процедурного механізму та є тривалим в часі.
З урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що отримання від держави грошових коштів в якості субвенції сприятиме покращенню фінансового становища підприємства та надасть можливість погасити заборгованість перед позивачем за рахунок компенсації різниці в тарифах до 31 грудня 2025 року.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач надав достатньо доказів, які свідчать про те, що його фінансовий стан, а також інші зазначені у заяві обставини у їх сукупності суттєво ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають можливість його виконання в майбутньому.
Судова колегія погоджується зі ствердженням відповідача по справі, що стан у якому перебуває Позивач, який знаходить здебільше у місті Києві та стан у якому опинився відповідача, який перебуває та місті Вовчанськ не є тотожними.
Так на території міста Вовчанськ до цього часу ведуться активні бойові дії, що є загально відомим фактом, який не потребує доказуванню.
За таких обставин, внаслідок відстрочення виконання судового рішення по цій справі, боржник буде мати додаткову можливість врегулювання вищевказаних питань щодо отримання компенсацій з державного бюджету, що дасть змогу здійснити взаєморозрахунки з погашення боргових зобов'язань за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання таких зобов'язань.
Судом першої інстанції також було враховано, що господарські операції за спірним договором не можна віднести до категорії комерційних операцій на власний ризик, оскільки Вовчанське підприємство теплових мереж є теплопостачальним підприємством, метою укладання відповідачем спірного договору є забезпечення потреб населення (в переважній більшості) тепловою енергією, можливість розрахунків відповідача з позивачем залежать від надходження до відповідача грошових коштів від кінцевих споживачів теплової енергії.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відстрочення виконання рішення в даній справі буде порушувати майнові інтереси позивача.
За таких обставин, надання відстрочки виконання рішення суду враховує справедливий баланс інтересів сторін у цій справі, адже негайне примусове виконання даного рішення може призвести до стійкої неплатоспроможності боржника, що навпаки буде свідчити про відсутність можливості погасити заборгованість у даній справі та відповідно до ініціювання процедури банкрутства відповідача.
Щодо строку, на який може бути відстрочено виконання цього рішення, судова колегія зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 15259438,20 грн основного боргу та 183113,26 грн судового збору. Відмовлено Вовчанському підприємству теплових мереж у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.
Зазначено рішення оскаржувалося відповідачем виключно в частині відмови у задоволенні його клопотання про надання судом першої інстанції відстрочення виконання рішення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 р. у справі №922/1662/24 апеляційну скаргу Вовчанського підприємства теплових мереж задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 у справі №922/1662/24 скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення. Прийнято, в цій частині, нове судове рішення, яким клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 у справі №922/1662/24 до 01.02.2025.
Таким чином, саме господарським судом Харківської області було прийнято рішення про стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з суми основного боргу у розмірі 15259438,20 грн.
Рішення по справі в цій частині відповідачем не оскаржувалося.
Як зазначалося вище , відповідно до приписів частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
При цьому, частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, саме з дня прийняття рішення по справі судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, повинен обраховуватися строк, встановити у частині 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки рішення щодо стягнення з відповідача основного боргу було прийнято господарським судом Харківської області, як судом першої інстанції, і в подальшому не оскаржувалося та не змінювалося в цій частині, строк, встановлений у частині 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України повинен обраховуватися саме з дати прийняття рішення по цій справі господарським судом Харківської області, а саме з 15.07.2025р.
Проте, в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції встановив граничний термін, до якого надається відстрочення виконання рішення по справі, поза межами однорічного строку, а саме - 19.08.2025 р.
З огляду на наведене, ухвала суду, в цій частині підлягає зміні з встановленням граничного терміну відстрочки виконання рішення до 15.07.2025 р.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята без урахування усіх обставин справи у зв'язку з чим, ухвала суд першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 331, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.2025 у справі № 922/1662/24 - задовольнити частково.
2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.2025 у справі №922/1662/24 змінити в частині встановлення дати граничного терміну відстрочення виконання рішення.
В цій частині ухвалу Господарського суду Харківської області викласти у наступній редакції:
Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року по справі №922/1662/24 до 15 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.04.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов