79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" квітня 2025 р. Справа №909/1425/13
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
при секретарі судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина»
на додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2025 повна ухвала 10.02.2025), головуючий суддя Михайлишин В.В., судді: Стефанів Т.В., Максимів Т.В.
винесену за результатами розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу
у справі №909/1425/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс», м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина», с. Хриплин, м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Колективне підприємство «Київтрансрейс-511», м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача - Ненахов О.О. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - Бондар Р.В., Волошинюк Р.М. (директор)
від третьої особи - не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колективного підприємства «Київтрансрейс-511» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» було задоволено Господарським судом Івано-Франківської області в рішенні від 03.06.2021.
ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» 02.10.2024 звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021 у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами.
Господарський суд Івано-Франківської області в ухвалі від 14.01.2025 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" про перегляд рішення суду від 03.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 909/1425/13 відмовив.
17.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
05.02.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив додаткову ухвалу, якою заяву ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» задоволив частково; з ПрАТ «Івано-Франківськшкірсировина» на користь позивача стягнув 20000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні стягнення 45000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
Відповідач не погодився з постановленою додатковою ухвалою місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що заявником було порушено строк подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правову допомогу, докази, які долучені представником позивача на підтвердження розміру понесених витрат є неналежними, а заявлений розмір судових витрат є необґрунтованим і не пропорційним до предмета спору, оскільки предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Таким чином, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану додаткову ухвалу та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №909/1425/13.
Позивач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотаннями представників позивача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.
В дане судове засідання прибули представник позивача та відповідача, які висловили свої доводи, міркування та заперечення щодо оскаржуваної додаткової ухвали.
Третя особа участі уповноваженого представника не забезпечила, причини неявки суду не повідомила. Враховуючи, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, участь уповноважених представників жодною ухвалою суду обов'язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача, з огляду на таке:
Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у запереченнях на заяву відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повідомило суд про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір якої становитиме 100000 грн.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Як було вказано вище, після ухвалення 14.01.2025 судового рішення представник позивача 17.01.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі та стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 65000 грн. На підтвердження вказаного розміру понесених позивачем витрат, останній до свого клопотання долучив - договір № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги укладений між позивачем і Адвокатським об'єднанням «А.Ф. ЛІГАЛ» та додаткові угоди до цього договору № 1 від 29.05.2020 та № 2 від 01.08.2023; копію наказу № 18-к від 22.12.2023 про прийняття на роботу в Адвокатське об'єднання «А.Ф. ЛІГАЛ» адвоката Ненахова О. О., що підтверджує перебування останнього у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням «А.Ф. ЛІГАЛ»; довіреність від 07.12.2024, якою ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» уповноважило адвоката Ненахова Олексія Олексійовича на представництво інтересів останнього; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; детальний опис наданої правничої допомоги від 15.01.2025 по справі 909/1425/13 щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач своїм правом, наданим йому ст. 126 ГПК України, скористався та подав суду першої інстанції свої заперечення, в яких просив відмовити у заяві про відшкодування витрат на правову допомогу та залишити їх за позивачем, покликаючись на неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з наданими послугами та кількістю часу, затраченого для надання таких.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, в першій своїй заяві (запереченні на заяву відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) повідомив суд, що очікує понести витрати на правову допомогу, орієнтовний розмір яких становить 100000,00 грн. Отже, з наведеного слідує, що позивач дотримався порядку звернення до суду з відповідною заявою про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Водночас, звертаючись до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, позивач просив суд стягнути з відповідача 65000,00 грн, які підтверджені відповідними доказами.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку із цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі № 5023/5587/12).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014, заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до змісту статті 28 Правил адвокатської етики, які затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 із змінами, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі 910/7032/17.
З огляду на усталену практику Верховного Суду, дослідивши та оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності до приписів ст. 86 ГПК України, місцевий господарський суд, з врахуванням заяви відповідача, поданої в порядку ст. 126 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 20000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи. Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» відмовити.
Додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2025 у справі №909/1425/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
повну постанову складено 14.04.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік