79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" квітня 2025 р. Справа №914/1912/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлобуд-Монтаж», б/н від 02.01.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/64/25 від 06.01.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 (повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024, суддя Манюк П.Т.)
у справі № 914/1912/24
за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Світлобуд-Монтаж» (надалі ТзОВ “Світлобуд-Монтаж» ), м. Львів
про стягнення 408 000, 00 грн.
з участю представників:
від позивача: Сигляк І.Я.;
від відповідача: не з'явились;
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача ТзОВ “Світлобуд-Монтаж» про стягнення 408 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням адміністративної колегії позивача від 10.08.2023 № 63/42-р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» та накладено на нього штраф у розмірі 204 000, 00 грн. Як стверджує позивач, відповідач добровільно не сплатив штрафу у розмірі 204 000, 00 грн., а тому відповідна сума підлягає стягненню у судовому порядку. Крім цього, позивач здійснив нарахування пені за несплату штрафу на підставі частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» в сумі 204 000,00 грн., яку просить стягнути в примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2024 року у справі № 914/1912/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Світлобуд-Монтаж» в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 204 000,00 грн. та пеню в розмірі 204 000,00 грн. Стягнуто з ТзОВ «Світлобуд-Монтаж» на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 4 896,00 грн. судового збору.
Дане рішення мотивоване тим, що відповідачем в строки, встановлені законодавством, не сплачено штрафу, накладеного рішенням від 10.08.2023 № 63/42-р/к, а відтак, з посиланням на положення ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 204 000,00 грн. Відповідно позовні вимоги визнано обґрунтованими в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТзОВ «Світлобуд-Монтаж» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що рішення адміністративної колегії позивача від 10.08.2023 №63/42-р/к підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає:
- щодо використання однієї і тієї ж самої адреси ІР - адреси ТОВ «Вілком» та ТОВ «Світлобуд-монтаж» (п.5.3. розділу 5 рішення), то вважає, що дві юридичні особи здійснюють свою господарську діяльність за однією і тією ж самою адресою, і така адреса присвоєна усій будівлі. Відтак, на думку скаржника, спільна адреса не може слугувати достатньою підставою, що свідчить про наявність умов для обміну інформацією, у тому числі під час підготовки та участі у торгах;
- щодо неправильного застосування норм матеріального права позивачем, скаржник зазначає, що у пп.26 п.5.2. розділу 5 рішення вказано, що «наявність фінансової допомоги вказує на існування спільного середовища ведення господарської діяльності між ТОВ «Світлобуд-Монтаж» та ТОВ «ТВК «Вілком Монтаж», яке пов'язане відносинами контролю з ТзОВ «Вілком Монтаж». На думку скаржника, фінансова допомога між суб'єктами господарювання не вважається антиконкурентною, якщо вона не має на меті обмеження або спотворення конкуренції, не супроводжується узгодженими діями щодо умов конкуренції, є законною, прозорою і не призводить до монополізації або виключення конкурентів з ринку.
Просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі № 914/1912/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Західне міжобласне територіальне відділення антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує та зазначає, що Законом України «Про захист економічної конкуренції» встановлено спеціальний порядок вручення, виконання та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України і під час вручення, виконання чи оскарження рішення необхідно дотримуватись визначеного порядку. Зокрема, у ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Проте, рішення відповідачем не оскаржено і останнім днем сплати штрафів по такому було 11.03.2024, що ним не зроблено, а відтак, вважає, що позивачем здійснено обґрунтований розрахунок суми пені, що стягується з відповідача. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
31.03.2025 від представника скаржника через систему «Електронний суд» надійшла заява від 31.03.2025 про проведення засідання за відсутності учасника справи.
В судове засідання 01.04.2025 з'явилася представниця позивача, яка надала пояснення по суті апеляційної скарги.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
10.08.2023 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у результаті розгляду справи прийнято рішення № 63/42-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» (а.с.26-51). Вказаним рішенням, зокрема:
1. визнано дії ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) та ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) щодо узгодження своєї поведінки під час участі у закупівлі за предметом «Реконструкція внутрішньомайданчикових мереж електропостачання у в/м №135, м. Львів, (80 одшбр)» (45454000-4Реконструкція) (ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-18-001474-b), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції , що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів;
2. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції , вказане в пункті 1 , накладено на ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
3. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції , вказане в пункті 1, накладено на ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
4. визнано дії ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) та ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) щодо узгодження своєї поведінки під час участі у закупівлі за предметом «Реконструкція внутрішньо майданчикових мереж водопостачання та каналізації №135, м. Львів, (80 одшбр)» (45454000-4-Реконструкція) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-07-17-000942-с), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення анти конкурентних дій шляхом спотворення результатів торгів;
5. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції , вказане в пункті 4 , накладено на ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
6. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 4, накладено на ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
7. визнано дії ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) та ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) щодо узгодження своєї поведінки під час участі у закупівлі за предметом «Реконструкція внутрішньо майданчикових мереж водопостачання та каналізації №135, м. Львів, (80 одшбр)» (45454000-4-Реконструкція) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-13-002731-с), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних дій шляхом спотворення результатів торгів;
8. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції , вказане в пункті 7 , накладено на ТОВ «Вілком-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41905200) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
9. на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 7, накладено на ТОВ «Світлобуд-Монтаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 41918434) штраф у розмірі 68000,00 грн.;
Зазначено, що відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Згідно з статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органу Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
Вказане рішення Адміністративної колегії з повідомленням відділення Укрпошти від 10.08.2023 №63-02/1725 надіслане відповідачу, що підтверджується відстеженням поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0600038319075 та списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №157. Однак, дане поштове відправлення було повернуто відділенню без вручення.
У зв'язку з неможливістю вручити відповідачу рішення, позивач на підставі ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 27.12.2023 №259 (7657) - інформацію про прийняте рішення, що свідчить про те, як вказує позивач рішення вважається таким, що вручено відповідачу 08.01.2024.
Відповідач не сплатив штрафів, визначених рішенням, та не оскаржив таке в судовому порядку, відтак, позивачем на підставі положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» нараховано пеню в сумі 204 000,00 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив штрафи та не скористався наданим йому статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правом на оскарження, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення штрафу в розмірі 204 000,00 грн. та пені в сумі 204 000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції .
При ухваленні постанови суд керувався таким.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", “Про захист від недобросовісної конкуренції", “Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 15).
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний Комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в т.ч. про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.
Відповідно до ч 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету, передбачені статтями 36,48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. (ст. 60 Закону).
Частиною 4 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що діяльність адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України координує голова відповідного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною 5 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", члени Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень.
Відповідно до частини 7 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 48 вищезазначеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Як зазначалося вище, Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 63/42-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ "Світлобуд-Монтаж" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції. За вчинене порушення на відповідача накладено штрафи у сукупному розмірі 204 000,00 грн.
За приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Останнім днем сплати відповідачем штрафу, згідно з рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/42-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів було 11.03.2024.
Станом на день звернення з позовом до суду, відповідач рішення №63/42-р/к від 10.08.2023 в судовому порядку не оскаржив, оплату вищевказаного штрафу не здійснив.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов про стягнення з відповідача штрафів в сумі 204 000,00 грн. на підставі рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України 53/42-р/к від 10.08.2023.
Окрім того, позивачем з урахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за порушення строків оплати штрафу нараховано пеню в сумі 204 000,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що нарахування пені за прострочення відповідачем сплати штрафу здійснено за період з 12.03.2024 по 17.05.2024, тобто за 67 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 204 000, 00 : 100 х 1, 5% = 3 060, 00 грн. Розмір пені за 67 днів прострочення сплати штрафу становить: 3 060, 00 х 67 = 205 020, 00 грн., який є вірним. Контррозрахунку щодо пені відповідачем не надано.
Суд зазначає, що штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства, вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, у справі №910/1548/19 від 17.12.2020.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень про незаконність рішення адміністративної колегії від 10.08.2023 № 63/42-р/к, однак, дане рішення не оскаржене, а відтак таке є чинним, а тому доводи в цій частині відхиляються як необґрунтовані.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на чинність рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/42-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів», колегія суддів зазначає про підставний висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі №914/1912/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
У випадку, коли суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Світлобуд-Монтаж» - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі №914/1912/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук