Справа №760/9588/25 1-кс/760/5437/25
10 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника, адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Іскра, Донецької області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався,
у кримінальному провадженні № 22025101110000432 від 27.03.2025, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України,
встановив:
Старший слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК України).
Клопотання мотивоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця березня 2025 року, у громадянина України ОСОБА_8 , якому достовірно відомо про збройний напад рф на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2025 громадянин України ОСОБА_8 , з метою реалізації злочинного умислу, погодився на пропозицію невстановленої особи яка підписана, як « ОСОБА_9 » з ніком « ОСОБА_10 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм» здійснити підпал релейних шаф сигнальної установки, що знаходяться поблизу залізничної станції «Дарниця» у м. Києві за грошову винагороду.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2025, ОСОБА_8 , під час особистої розмови запропонував своєму знайомому, громадянину України ОСОБА_5 за грошову винагороду спільно здійснити підпал вказаної релейної шафи, тобто за попередньою змовою вчинити кримінальне правопорушення.
В подальшому, невстановлена особа, яка підписана, як « ОСОБА_9 » з ніком « ОСОБА_10 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм» детально роз'яснила ОСОБА_8 механізм вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме: надала інструкції з підшукання засобів вчинення злочину, об'єкту підпалу, необхідність здійснення відеофіксації тощо.
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було достовірно відомо про наслідки вчинення таких підпалів, а саме неможливість використання залізничної колії на окремих ділянках, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, 25.03.2025 приблизно о 13 год. 00 хв. з метою підготовки до вчинення підпалів релейних шаф, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 прибули до магазину «Дніпро М», за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 7 де придбали молоток «Дніпро М».
В подальшому, у той же день, за порадою невстановленої особи яка підписана, як « ОСОБА_9 » з ніком « ОСОБА_10 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм», ОСОБА_5 та ОСОБА_8 придбали в аптеці «Фармація», за адресою: м. Київ, вулиця Івана Миколайчука, 3 маски для обличчя та резинові рукавиці.
Надалі, у той же день, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прибули до будівельного магазину та придбали дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт».
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейних шаф шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 25.03.2025 приблизно в період часу 22.00-22.30 год., перебуваючи на території Дніпровського району м. Києва, знаходячись за адресою: м. Київ, 5 кілометр, 8 пікет поблизу ж/д станції Дарниця, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 побачили дві релейні шафи сигнальної установки, які обрали предметом свого злочинного посягання.
Надалі, 25.03.2025 на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, 5 кілометр, 8 пікет поблизу ж/д станції Дарниця, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме: молоток «Дніпро М», маски для обличчя та резинові рукавиці, дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт» та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, підпалили дві релейні шафи сигнальної установки.
Зокрема, ОСОБА_8 надів маску та рукавиці для неможливості ідентифікувати останнього на місцевості та використовуючи заздалегідь підготовлений молоток «Дніпро М» зробив щілини в дверях релейних шаф сигнальної установки.
В цей час, ОСОБА_5 використовуючи заздалегідь підготовлені дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт», залив даний розчин всередину релейних шаф сигнальної установки.
Після чого, ОСОБА_8 , для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, увімкнув відеокамеру на своєму мобільному телефоні марки «iPhone», підпалив ганчірки, які були в середині релейних шаф сигнальної установки.
Після чого, ОСОБА_8 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав відео підпалу релейної шафи невстановленій особі, яка підписана, як « ОСОБА_9 » з ніком « ОСОБА_10 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм».
Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, покинули місце вчинення підпалу.
В подальшому, у якості винагороди за вказаний підпал ОСОБА_8 на особистий крипто-гаманець на крипто-біржі «ByBit» отримав від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі 300 USDT.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування, пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
09 квітня 2025 року ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, зокрема:
- протоколом огляду місця події;
- протоколом обшуку;
- поясненням ОСОБА_5 ;
- протоколом допиту ОСОБА_11 ;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протокол пред'явлення особи, ОСОБА_8 , для впізнання свідку ОСОБА_12 ;
- протокол пред'явлення особи, ОСОБА_5 , для впізнання свідку ОСОБА_12 ;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протокол пред'явлення особи, ОСОБА_8 , для впізнання свідку ОСОБА_13 ;
- протокол пред'явлення особи, ОСОБА_5 , для впізнання свідку ОСОБА_13 ;
- протокол слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 ;
- протокол огляду мобільного телефону марки Iphone 15 pro max, НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 ;
- протокол затримання ОСОБА_5 ;
- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Метою обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання ним як підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у цьому кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під варту цілодобовий домашній арешт, або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, дійшов такого висновку.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи
(ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені
ст. 177 КПК України.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 09.04.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України та 10.04.2025 подано до слідчого судді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Іскра, Донецької області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених
ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням
ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку
ст. 94 КПК України, з огляду на доведеність факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи обставини в яких вчинялось кримінальне правопорушення (дія правового режиму воєнного стану, постійні збройні атаки російської федерації на транспортну інфраструктуру з боку ворога), характер вчинених правопорушень, важливість об'єктів посягання, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 09 квітня 2025 року 12 год. 00 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 12 год. 00 хв.
08 червня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, захиснику та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Дата та час проголошення повного тексту ухвали - 14.04.2025 о 17-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_14