Справа №760/30113/23
Провадження №2/760/1924/25
14 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Локачинський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Телещак Н.М. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Локачинський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25657,94 грн безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2023 року по справі №931/502/22 було задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Веллфін» та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною на підставі кредитного договору №407153 від 15 березня 2018 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН» про стягнення боргу у сумі 84921,10 грн за період з 15.03.2018 року по 01.03.2020 року. Вказане Рішення не оскаржене та набрало законної сили 11 лютого 2023 року.
Вищевказаний виконавчий напис до моменту визнання його за рішенням суду таким, що не підлягає виконанню, перебував на примусовому виконанні у Локачинському відділі державної виконавчої служби у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління МЮ(м. Львів) (далі - третя особа), а саме: постановою від 22 липня 2021 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. 03 серпня 2021 року головним державним виконавцем Локачинського ВДВС у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Шмідт О.О. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, яку направлено за місцем роботи позивача, а саме в ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» де із заробітної плати позивача відбувалось стягнення заборгованості.
Загалом, згідно інформації наданій на адвокатський запит начальником Локачинського ВДВС у Володимирському районі Волинської області з позивача стягнуто за скасованим виконавчим написом 25657,94 грн. Вказана сума була перерахована відповідачу.
Таким чином, ТОВ «Веллфін» безпідставно набуло 25657,94 грн, які були стягнуті з його заробітної плати за виконавчим написом, який було визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому такі кошти має бути повернуто.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою від 09 січня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Відповідно до ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до позовної заяви було направлено за місцезнаходження відповідача. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600260341887, рекомендований лист з додатками 07 травня 2024 року вручено відповідачу за довіреністю.
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, пояснень щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подавали.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 05 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №960 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості за кредитним договором №407153 від 15 березня 2018 року в розмірі 84921,10 грн.
22 липня 2021 року головним державним виконавцем Локачинського відділу державної виконавчої служби у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Шмідт О.О. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 на підставі виконавчого напису №960, виданого 05.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., а також 03 серпня 2021 року в даному виконавчому провадженні винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2023 року у справі №931/502/22 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., реєстровий №960 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості у сумі 84921,10 грн.
Відповідно до листа начальника Локачинського відділу державної виконавчої служби у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Нельц Андрія №1351 від 21 лютого 2023 року, при вчиненні виконавчих дій в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №960 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості, на користь стягувача було стягнуто 25657,94 грн.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача ТОВ «Веллфін» на його користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 25657,94 грн.
Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що: «зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала».
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №910/16664/18: «Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не грунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.»
Згідно із постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20: "Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/20633/15-ц від 20.03.2019 зазначено, що предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/12956/21 від 22.03.2023 під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно".
Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №910/1531/18 та від 28 січня 2020 року Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №910/16664/18.
Таким чином, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису, є безпідставним як на час набуття, так і на моменту розгляду справи, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 25657,94 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1073,60 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат на оплату судового збору.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Локачинський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 25657 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 60 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48;
третя особа - Локачинський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), код ЄДРПОУ 34649579, місцезнаходження: 45500, Волинська область, Локачинський район, смт. Локачі, вул. Героїв Майдану, буд. 1.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова