печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16568/25-ц
14 квітня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти, які були стягнуті за виконавчим написом нотаріуса №2376 від 29.03.2021 року у сумі 6 478,40 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 моральні збитки в сумі 500 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позовна заява за змістом і формою має відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог, позивачем не додано до позовної документ, що підтверджує сплату судового збору, у позовній заяві позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору при поданні даного позову.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Разом з тим, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог, а єдине у позовній заяві посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» стосується виключно питання звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті, які передують укладенню договору, а після укладення договору, в тому числі при невиконанні зобов'язань за кредитним договором та при стягненні заборгованості, між сторонами виникають інші правовідносини, які даним законом не регулюються.
З урахуванням того, що вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, позовна заява містить вимоги майнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 1 січня встановлений у розмірі 3 028 гривень.
Так, звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач фактично просить стягнути безпідставно отримані грошові кошти у сумі 6 478, 40 гривень, а також моральну шкоду у сумі 500 000 гривень.
З огляду на вказане, позивачем повинно бути надано підтвердження сплати судового збору за вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів - у сумі 1211,20 гривень та за вимогу про стягнення моральної шкоди - у сумі 5000 гривень на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви йому необхідно доплатити судовий збір у вищевказаному розмірі та надати суду докази його сплати.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст .ст. 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк у десять днів, починаючи з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів для усунення недоліків, починаючи з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Л. Бусик