справа № 752/7744/25
провадження №: 1-кс/752/2984/25
08.04.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання директора ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» (ідентифікаційний код: 42590677) - ОСОБА_3 у кримінальній справі №50-4360 від 19.05.2006, про скасування арешту майна,-
До слідчого судді звернувся директор ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» (ідентифікаційний код: 42590677) ОСОБА_3 із вказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою помічника прокурора Голосіївського району міста Києва ОСОБА_4 від 03.11.2006 у кримінальній справі №50-4360, а саме з транспортного засобу - автобуса марки «Mercedes-Benz» 0350SHD, шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що за результатами електронного аукціону №SPE001-UA-20240724-96527 від 16.08.2024 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву то ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» укладено договір купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного автотранспортного підприємства «Автомехбаза», який розташований за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 7-А. Під час реєстрації/перереєстрації права власності на рухоме майно покупцю стало відомо, що транспортний засіб, який входить до складу об'єкта приватизації, а саме: автобус марки «Mercedes-Benz» 0350SHD, шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, значиться під арештом.
Згідно інформації з бази даних АІС заборону на відчуження вказаного транспортного засобу накладено постановою помічника прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи №50-4360 від 03.11.2006.
Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється майже двадцять років, а за весь час жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, примус у вигляді арешту суб'єкта господарювання майна є занадто тривалим.
Разом з тим, зазначає, що майно суб'єкта господарювання, який жодним чином не причетний до будь-якої протиправної діяльності, позбавляє його можливості здійснення належної підприємницької діяльності, зобов'язань по укладеним договорам та у такому випадку втручання Держави у права суб'єкта підприємницької діяльності є неспівмірним.
На підставі викладеного просить скасувати арешт, накладений постановою помічника прокурора Голосіївського району міста Києва ОСОБА_4 від 03.11.2006 у кримінальній справі №50-4360, а саме з транспортного засобу - автобуса марки «Mercedes-Benz» 0350SHD, шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, який входить до складу об'єкта приватизації.
В судове засідання особа, яка подала вказане клопотання - ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» ОСОБА_3 та прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Разом з тим, до початку розгляду справи представник ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» - адвокат ОСОБА_5 та прокурор подали заяви про розгляд вказаного клопотання без їх участі. Одночасно з цим, в поданій заяві прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та копії додані до клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити вказане клопотання, виходячи з наступного.
Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою помічника прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи №50-4360 від 03.11.2006 накладено арешт на транспортний засіб - автобус марки «Mercedes-Benz» 0350SHD, шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску.
Разом з тим, відповідно до листа Голосіївської окружної прокуратури м. Києва від 17.02.2025 зазначено, що 20.11.2007 досудове розслідування у зазначеній кримінальній справі зупинено.
Крім того, відповідно до листа Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 19.03.2025 зазначено про те, що на даний час місце знаходження кримінальної справи №50-4360 від 19.05.2006 не встановлено.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Разом з тим, заявником доведено про те, що у подальшому арешті майна відпала потреба на вищевказаний транспортний засіб. При цьому, прокурор у поданій заяві не заперечував щодо скасування арешту з вказаного транспортного засобу.
Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.
Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України від 2012 року, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, у якому накладено арешт згідно із вимогами КПК України від 1960 року триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, а відтак вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені клопотання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що у подальшому арешті майна відпала потреба, процесуальні та слідчі дії з вказаним рухомим майном не проводяться, подальший арешт майна є неспівмірним втручанням у право власності ТОВ «ТАУЕР ГРУПП», при цьому прокурор не заперечував щодо скасування арешту майна, а тому клопотання про скасування арешту з майна, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання директора ТОВ «ТАУЕР ГРУПП» (ідентифікаційний код: 42590677) - ОСОБА_3 у кримінальній справі №50-4360 від 19.05.2006, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою помічника прокурора Голосіївського району міста Києва ОСОБА_4 від 03.11.2006 у кримінальній справі №50-4360, а саме з транспортного засобу - автобуса марки «Mercedes-Benz» 0350SHD, шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1