Справа №295/10253/24
Категорія 38
2/295/627/25
14.03.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
представника позивача Ковальчука А.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 18.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн, тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold», строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних: 40,8%. Як слідує зі змісту позову, відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідач перестала вносити кошти, посилаючись на «спірні» операції, які були проведені по її картці, - зняття готівки в банкоматі. В ході перевірки вказаної інформації встановлено, що 15.09.2023 (майже через місяць) зафіксоване звернення клієнта ОСОБА_1 , яке було направлено на перевірку фахівцям. В ході перевірки було встановлено, що клієнт не підтверджує списання коштів від 21.08.2023 в сумі 5 025,00 грн. - переказ зі своєї карти, 8 080,00 грн., 8 111,04 грн., 4 160,00 грн., 10 400,00 грн., 20 800,00 грн., 13 312,00 грн. - зняття готівки в банкоматі, 14,10 грн. - покупка, 5 200,00 грн. - готівка на касі, 10 400,00 грн., 530,00 грн. - зняття готівки в банкоматі. Вхід в обліковий запис Приват24 клієнта ОСОБА_1 відбувалися з різних пристроїв та зі зміною логіна і пароля входу, а тому можна зробити висновок про компроментацію клієнтом власних персональних даних входу в Приват24 на сторонньому ресурсі, що призвело в подальшому до проведення оскаржуваних операцій. Вина банку у проведених операціях по картці відсутня. Таким чином, у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 16.04.2024 року за нею рахується заборгованість на загальну суму 62 404,29 грн., з них: 49 921,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 482,45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 12.08.2024 року позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити. Зазначив, що несанкціоноване зняття коштів відбулося з вини відповідача внаслідок розголошення інформації з обмеженим доступом про номер картки та CVV-коду. Також відповідач не вчасно заблокувала акаунт в Приват24, рахунок було заблоковано банком 21.08.2024 о 09:09 год. за заявою клієнтки.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення про те, що 0635837079 і 0962600902 - це її номера телефонів. Її вини у розголошенні інформації з обмеженим доступом немає. За словами відповідача, о 07:00 год. 21.08.2024 їй в застосунку «Дія» прийшло повідомлення про відкриття кредитної лінії в сумі 50 тис. грн. Зателефонувавши в банк з метою блокування картки, працівники повідомили, що вона не є клієнтом банку. Потім, як зазначає ОСОБА_1 , вона підійшла у відділення банку і попросила менеджера заблокувати картковий рахунок, надати інформацію про всі транзакції по рахунку. Після цього поїхала в Житомирський РУП і написала заяву про вчинення шахрайських дій з рахунком. Відповідач наголошує, що 18.08.2023 не підписувала довідку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту. На той момент всі її кредитні ліміти у АТ КБ «Приватбанк» були закриті. Мобільний застосунок Приват24 був встановлений на одному телефоні, яким зараз і користується. Телефон і банківську картку не губила і в користування нікому не передавала, за посиланнями ніякими не переходила. ЕЦП одержувала в Приватбанк. Шахраї зняли кошти з картки для виплат, потім 08.08.2023 оформили картку НОМЕР_1 хххх хххх 3553 на ім'я відповідача, яку вона і блокувала 21.08.2023.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користується послугами банку на підставі анкети-заяви від 03.06.2021 року про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 26).
18.08.2023 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн., тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold», строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка, відсотків річних: 40,8%. Даний договір був укладений шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг у банку, в якій відповідач висловила свою згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» та прийняла всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі, та зобов'язалася їх належним чином виконувати. За договором відповідач отримала кредитну картку «Універсальна Gold» терміном дії до грудня 2026 року (а.с. 13-25).
Позивач посилався на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором та станом на 16.04.2024 року за нею рахується заборгованість на загальну суму 62 404,29 грн., з них: 49 921,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 482,45 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 30).
Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» за договором №б/н, укладеним із ОСОБА_1 , слідує, що протягом 18.08.2023 - 21.08.2023 року здійснено операції з переказу зі своєї картки на суми 505 грн., 205 грн., 5 025 грн. Одночасно, 21.08.2023 та 22.08.2023 року з картки ОСОБА_1 відбувались операції зняття готівки на суми 8 000 грн., 8 000 грн., 4 000 грн., 10 000 грн., 20 000 грн., 12 800 грн., 10 000 грн. та 500 грн. (а.с. 29).
У зв'язку із безпідставним списанням грошових коштів із банківського рахунку, ОСОБА_1 21.08.2023 року звернулася до правоохоронних органів, в результаті чого були внесені відповідні відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження №12023060400002581. Крім цього, відповідач повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про заволодіння невідомою особою коштами на картці (а.с. 54, 62-63) та банком була проведена службова перевірка за фактами здійснення несанкціонованих трансакцій по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 62-69).
Згідно з інформацією Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області у кримінальному провадженні №12023060400002581 від 22.08.2023 року проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення особи, причетної до скоєння вказаного злочину та досудове розслідування триває. Також поліцією повідомлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні (а.с. 114).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За змістом статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронним платіжним засобом є платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Статтею 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емісію електронних платіжних засобів має право здійснювати виключно емітент, авторизований для надання такої послуги. При цьому, емітент зобов'язаний забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача, а також забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення. У свою чергу, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до п.п. 1 п. 136, п.п. 1 п. 138 розділу VІI Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. Емітент зобов'язаний забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача.
У пункті 140 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів вказано, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, практика Верховного Суду виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Враховуючи те, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, натомість відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, належним чином виконала свої обов'язки перед банком та негайно повідомила правоохоронні органи про цей факт, а також з огляду на наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, котра протиправно заволоділа грошовими коштами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
З огляду на викладене та керуючись ст. 3, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя