Справа №718/4076/23
Провадження №1-кп/718/171/23
14.04.2025 року м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023262110000255 від 09 вересня 2023 року за обвинувальним актом, затвердженим начальником Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставки Заліщицького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працює водієм ТОВ «ГоспБудТорг», одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
01.04.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про передачу обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки громадській організації «Самооборона Заліщицького району».
До клопотання долучено протокол зборів ГО «Самооборона Заліщицького району» від 31.03.2025, яким члени цієї організації клопочуть перед Кіцманським районним судом Чернівецької області про передачу ОСОБА_3 на поруки відповідно до ст. 47 КК України, договір № 20/03-01 від 20.03.2025 про надання волонтерської допомоги ОСОБА_3 , виписку з ЄДРПОУ про реєстрацію ГО «Самооборона Заліщицького району», свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 від 22.09.2014, письмова вимога членів ГО про скликання позачергових загальних зборів, відомості про керівні органи ГО «Самооборона Заліщицького району», статут ГО «Самооборона Заліщицького району», заяву ОСОБА_3 про прийняття до ГО «Самооборона Заліщицького району», посвідчення волонтера ОСОБА_3 № 70 від 20.03.2025 та докази надсилання цього клопотання потерпілій стороні.
В судовому засіданні сторона захисту підтримала своє клопотання та просила його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та погодився на закриття кримінального провадження щодо нього на такій підставі.
У судовому засідання прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що громадська організація не може контролювати поведінку ОСОБА_3 , оскільки не є його роботодавцем, між ними відсутні стійкі зв'язки. Окрім того, за його інформацією, потерпіла сторона також заперечує проти задоволення такого клопотання.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , чи їхні представники в судове засідання не з'явилися, свою позицію щодо досліджуваного клопотання жодним чином суду станом на 12:00 год. 14.04.2025 не повідомили. У письмових клопотання від 08.08.2024 просили судове засідання проводити без їхньої участі, цивільні позови підтримали та просили їх задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_9 у письмовому клопотанні від 12.11.2024 просила судовий розгляд провести без її участі, будь-яких претензій до обвинуваченого не має.
Заслухавши присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.47 КК України особу яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.
За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою.
Виходячи із положень наведеної статті, питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду.
Зважаючи на характер, суть, та фактичні обставини пред'явленого обвинувачення, позицію стоні, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.
У судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що члени ГО «Самооборона Заліщицького району» будуть здатні здійснювати щодо обвинуваченого реальні заходи виховного характеру, оскільки з цією організацією ОСОБА_3 пов'язує лише договір № 20/03-01 від 20.03.2025 про надання волонтерської допомоги, відповідно до п. 1.1 якого даний договір укладається з метою залучення добровільних помічників (волонтерів) для надання волонтерської допомоги, (виконання робіт), надання послуг та іншої підтримки.
Відповідно до п. 4.3 статуту ГО «Самооборона Заліщицького району» рішення про прийняття до організації індивідуальних її членів приймає голова правління організації на підставі власноруч написаної заяви індивідуального члена.
Суду надана заява ОСОБА_3 про прийняття його в ГО «Самооборона Заліщицького району», однак рішення голови правління організації з приводу цієї заяви суду не надано.
З копії посвідчення волонтера ГО «Самооборона Заліщицького району» ОСОБА_3 № 70 від 20.03.2025 встановлено, що він дійсно надає волонтерську допомогу та має обов'язки відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» та договору від 20.03.2025 № 20/03-01.
Окрім того, поняття «щире каяття» відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Проте суду не надано даних про те, що потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відшкодована шкода чи хоча б була спроба обвинуваченого її відшкодувати, потерпілий ОСОБА_7 у клопотанні від 08.08.2025 зазначає, що ОСОБА_3 «жодних дій для цього не зробив».
Тому, зважаючи на відсутність щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_3 та те, що участь у ГО «Самооборона Заліщицького району» носить добровільних характер, між організацією та її членами відсутні стійкі трудові зв'язки, які б уможливили застосування заходів виховного характеру щодо обвинуваченого, тому наразі відсутні підстави для задоволення поданого клопотання про застосування ст. 47 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, суд-
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про передачу обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки громадській організації «Самооборона Заліщицького району».
Судове засіданні у справі відкласти на 12:00 год. 01.05.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10