Cправа №505/4126/22
Провадження №1-кп/505/340/2025
Іменем України
08.04.2025 Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільськ Одеської області, в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор», клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, особи без громадянства, непрацюючого, без освіти, неодруженого, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні за №-12022161180000367 від 15.05.2022, -
В провадження Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, внесеному до ЄРДР за №-12022161180000367 від 15.05.2022.
Під час судового засідання прокурор просила про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , наполягала на доцільності задоволення цього клопотання, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також зазначила що Балтським районним судом Одеської області відносно обвинуваченого ОСОБА_5 винесено вирок 16.01.2024, який не вступив в законну дію, оскільки на нього була подана апеляційна скарга. 19.02.2025 Одеським апеляційним судом розглянута апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на вирок Балтського районного суду Одеської області від 16.01.2024 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, проте вирок Одеського апеляційного суду до Подільської окружної прокуратури не надходив, до Балтського районного суду справа також не повернута на теперішній час.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, приходить до наступних висновків.
Так, в своєму клопотанні прокурор зазначає, що слідчим суддею Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 . 15.11.2022 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб із застосуванням застави.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду від 10.02.2025 обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.04.2025.
Строк дії запобіжного заходу закінчується 10.04.2025.
Наразі закінчити судовий розгляд у кримінальному провадженні неможливо у зв'язку із тим, що на розгляді Одеського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на вирок Балтського районного суду Одеської області від 16.01.2024 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
19.02.2025 Одеським апеляційним судом розглянута апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на вирок Балтського районного суду Одеської області від 16.01.2024 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, проте вирок Одеського апеляційного суду до Подільської окружної прокуратури не надходив, до Балтського районного суду справа також не повернута на теперішній час.
Оскільки для винесення справедливого та обґрунтованого вироку, необхідно врахувати вирок Одеського апеляційного суду, який наразі відсутній, тому не може бути долучений належним чином до матеріалів кримінального провадження, розглянути зазначений обвинувальний акт не є можливим, у зв'язку із чим виникає потреба у продовженні терміну дії запобіжного заходу.
Прокурор вважає, що на даний час підстав для зміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено з огляду на наступне.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених у ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та продовжують існувати на даний час:
- ризик можливого переховування від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) обґрунтовується тим, ОСОБА_5 підозрюється (обвинувачується) у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від 5 до 8 років. Крім того, ОСОБА_5 є особою без громадянства і у зв'язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно, перетнути державний кордон України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь - які міжнародно-правові відносини, або виїхати до іншого регіону держави та переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Обґрунтовуючи даний ризик, слід також зазначити, що ОСОБА_5 власної сім'ї не має, місця роботи та постійного місця проживання не має, тому ніщо не може стримувати його від переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, він раніше неодноразово судимий, а саме 4 рази, судимості не зняті і не погашені, вчинив злочин під час іспитового строку у зв'язку з засудженням його терміном на 1 рік 04.07.2022 Котовським міськрайонним судом Одеської області. Крім того, 11.11.2022 до Котовського міськрайонного суду Одеської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №-12022161180000720 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України) полягає в тому, що підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_5 веде посередній спосіб життя, не одружений, офіційно ніде не працює, через що відсутня будь яка інформація щодо його майнового стану та постійного джерела доходу. Також встановлено, що ОСОБА_5 ніде не зареєстрований та не має місця постійного проживання, що може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного (обвинуваченого) у кримінальному провадженні;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 28.12.2021 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання та до моменту оголошення підозри у кримінальному провадженні №-12022161180000367 вже двічі був засуджений, обидва вироки набули законної сили, що свідчить про схильність останнього до скоєння кримінальних правопорушень.
Зазначені ризики раніше встановлювались судом та вказують на неможливість їх запобіганню у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що у подальшому може негативно вплинути на проведення судового розгляду та на забезпечення виконання ОСОБА_9 покладених на нього обов'язків.
Неможливість застосування запобіжних заходів до підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту пов'язана з тим, що він є особою без громадянства, не має постійного місця мешкання.
Згідно з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного /обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав'язків).
Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, у справі «Лабіта проти Італії» №26772/95 від 06.04.2000 року Суд також нагадує, що існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sine qua non (те, без чого неможливо) для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках Суд повинен встановити, чи інші підстави, наведені судовими органами, виправдовують подальше позбавлення свободи. У разі «відповідності» і «достатності» таких підстав Суд має також з'ясувати, чи компетентні національні органи виявили «особливу ретельність» у здійсненні провадження.
Зокрема, в справі «Білуха проти України» №33949/02 від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка підозрюваного та відповідних органів влади та ін. Також Суд зазначає, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави (правоохоронних органів), можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку» (п.п.61, 64).
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Викладені прокурором обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки, а застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе. Оскільки більш м'який запобіжний захід на думку суду не зможе належним чином забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення на невідбутий строк, перебуваючи на свободі може скоїти нові злочини та ухилитись від суду, судом також враховується запровадження воєнного стану по всій території України та військову агресію російської федерації проти України, а також те, що судове провадження неможливо завершити до спливу строку дії запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, в якості альтернативи тримання під вартою суд встановлює підозрюваному заставу у межах, встановлених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2684 грн.х30), що становить 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень.
За таких підстав, суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 доцільно продовжити у виді тримання від вартою строком на два місяці з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи, виконання ним процесуальних обов'язків, запобіганню уникнення правосуддя.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Запобіжний захід, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою залишити без змін, та продовжити строк його дії на два місяці, терміном до 08 червня 2025 року.
Строк дії ухвали становить 2 місяці та спливає 08 червня 2025 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2684 грн. х 30 = 80 520 гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/4126/22 пр.№1-кп/505/340/25, кримінальне провадження №-12022161180000367 від 15.05.2022.
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: Одеська область, м. Подільськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;
Визначити термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, строком на два місяці.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а особам, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1