14.04.2025
Справа № 497/2412/24
Провадження № 2/497/215/25
14.04.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши за відсутністю сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03.10.2024 року позивач звернулася до Болградського районного суду Одеської області з позовом, яким просить розірвати шлюб між нею і відповідачем, стверджуючи, що шлюбні відносини в них остаточно припинені з серпня 2022 року, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, між ними відсутній спір про поділ спільного майна та досягнута домовленість про місце проживання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- відповідачем ОСОБА_2 .
У судове засідання сторони не прибули, позивач надала суду заяву про розгляд позову за її відсутністю, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач надіслав суду заяву, якою позовні вимоги визнає та теж просить їх задовольнити і розглянути справу без його участі. Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутностію учасників справи, - фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічногозасобу не здійснюється.
Вивчивши суду надані документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що було видано 11.10.2014р. відділом ДРАЦС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (аз №733), дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (ас 5).
Від цього шлюбу в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 (свідоцтво про її народження НОМЕР_2 , вид. 24.01.2017р. Болградським відділом державної РАЦС ГТУЮ в Одеській області), яка проживає, як стверджується у позові, - відповідно до рішення Болградського районного суду Одеської області від 08.05.23р., - з батьком - відповідачем ОСОБА_2 , спору між сторонами про місце проживання дитини не вбачається.
Позивач у позові просить про розірвання шлюбу, стверджуючи про різні погляди на життя в неї з відповідачем та втрату почуття любові і поваги один до одного, виявивши твердий намір на припинення цих шлюбних відносин.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної Декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя (ст.110 СК України). Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу, потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З матеріалів даної справи вбачається, що позивачка продовжувати шлюбні відносини не бажає, від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, тому, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам позивача, що потягне за собою неприпустиме порушення їх прав на вільний вибір. Відповідно до ст.112 - її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу, оскільки незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню. Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд враховує те, що сторонам відомі норми чинного законодавства про наслідки розірвання шлюбу судом, а саме, - ч.2ст.114 СК України, згідно якої, в разі розірвання шлюбу судом, - шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; ч.3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Керуючись ст.ст.104,105 СК України, ст.ст.12,80,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , - що був зареєстрований 11.10.2014р. відділом державної РАЦС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (аз №733).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вигнотовлення його повного тексту, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 14.04.2025року.
Суддя А.В. Кравцова