14.04.2025
Справа № 497/2225/24
Провадження № 2/497/199/25
14.04.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши за відсутністю сторін в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23.09.2024р. 01.02.2024 року позивач звернувся до Болградського районного суду Одеської області з позовом, яким просить розірвати шлюб між ним і відповідачем, стверджуючи, що шлюбні відносини в них фактично припинені з червня 2024р., тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, між ними відсутній спір про поділ спільного майна та досягнута домовленість про місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання сторони не прибули, позивач надав суду заяву про розгляд позову за його відсутністю, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідачка надіслала суду заяву, якою позовні вимого визнає та теж просить їх задовольнити і розглянути справу без її участі. Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, - фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 , що було видане 05.04.2016 року Болградським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб (а/з №60), дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".
Спору про майно сторони не мають, просять про розірвання шлюбу, позивач, стверджуючи про різні погляди на життя та втрату почуття любові один до одного, виявив твердий намір на припинення шлюбних відносин, повідомивши, що шлюбні відносини припинені з червня 2024 вони вже проживають окремо та спільного господарства не ведуть, тому відмова у розірванні шлюбу порушить його права.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної Декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя (ст.110 СК України). Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу, потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, тому, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам позивача, що потягне за собою неприпустиме порушення його прав на вільний вибір. Відповідно до ст.112 - її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу, оскільки незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню. Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд враховує те, що сторонам відомі норми чинного законодавства про наслідки розірвання шлюбу судом, а саме, - ч.2ст.114 СК України, згідно якої, в разі розірвання шлюбу судом, - шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; ч.3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Керуючись ст.ст.104,105 СК України, ст.ст.12,80,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - що був зареєстрований 05.04.2016р. Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а/запис №60).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного рішення, після чого цього набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 14.04.2025року.
Суддя А.В. Кравцова