Номер провадження: 33/813/35/25
Номер справи місцевого суду: 521/24967/23
Головуючий у першій інстанції Гарський О.В.
Доповідач Копіца О. В.
03.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Збіглея І.В., представників Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А. та Кептене Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника Збіглея І.В. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2024 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- про накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на нього було накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в розмірі 1 247 923, 32 грн., без конфіскації товарів, а також стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до постанови суду, 10.04.2019 між ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та компанією Stariks Gida Dis Ticaret Limited Sirketi (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246) було укладено контракт №612 щодо поставок товарів в Україну. В рамках зазначеного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з товаром «товари народного споживання - 15 найменувань».
17.05.2019 керівником ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/004704. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надані: інвойс №4500-53-54 від 15.05.2019, пакувальний лист №4500-53-54 від 15.05.2019, контракт №612 від 10.04.2019, CMR №1082379 та інші товаросупровідні документи.
Продавцем товару у документах є компанія STARIKS DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246), одержувачем та покупцем є ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» (код ЄДРПОУ 42277184), а відправником - MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE). У митній декларації заявлено 15 найменувань товару «Тканина; фурнітура металева швацька; нитки; паперові вироби; шпалери; меблі; частини до поршньових двигунів». Фактурна вартість заявлених товарів складає 61 513 доларів США. Після здійснення митного оформлення вказані товари було випущено у вільний обіг.
З метою з'ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари Державною митною службою України направлено запит до митних органів Республіки Туреччини.
Інформація, отримана від митних органів Республіки Туреччини, свідчить про те, що заявлені у митній декларації товари переміщувались від різних турецьких компаній - відправників та на різні компанії-отримувачі в Україні. Видані ними рахунки містять інформацію про здійснення поставок товарів за дорученням/розпорядженням компанії ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та ТОВ «Діллаторг».
За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо вартості переміщуваних товарів, а також щодо відправника та отримувача товарів.
Так, на транспортному засобі з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, з респ. Туреччини до України переміщувалась наступна партія товарів на підставі IRB №1934130000002750 загальною вартістю 94 744, 52 доларів США:
1) від відправника «TETIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD STI» на адресу отримувача - ТОВ «Галіон ЛЕД Сервіс» за інвойсом №А0039711 від 13.05.2019 з фактурною вартістю 1957.66 доларів США;
2) від відправника «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI» на адресу отримувача - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» за інвойсом №AYP2019000000033 від 10.05.2019 з фактурною вартістю 3518, 5 доларів США;
3) від відправника «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI» на адресу отримувача - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» за інвойсом №068992 від 15.05.2019 з фактурною вартістю 44 724, 36 доларів США;
4) від відправника «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI» на адресу отримувача - ТОВ «Діллаторг» (код ЄДРПОУ 42632381) за інвойсом б/н від 04.05.2019 з фактурною вартістю 44 544 доларів США.
Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 АА» МД №UA500120/2019/004704 від 17.05.2019, при вивезенні з митної території респ. Туреччини, було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до IRB №1934130000002750.
Згідно митної декларації типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/004704 від 17.05.2019, CMR №1082379 від 15.05.2019 та інвойсу від 15.05.2019 №4500-53-54, які надані Одеській митниці, загальна фактурна вартість складає 61 513 доларів США, вага брутто 24 436, 7 кг.
Згідно отриманої відповіді державних органів респ. Туреччини загальна вартість товарів, переміщуваних на вантажному автомобілі з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , на підставі митної декларації №1934130000002750 та інвойсів №AYP2019000000033 від 10.05.2019, №068992 від 15.05.2019, №A0039711 від 13.05.2019, б/н від 04.05.2019, становить - 94 744, 52 доларів США (2 495 846, 65 грн. згідно курсу валют на день оформлення МД).
Встановлено також невідповідність даних щодо відправника та одержувача товару, оскільки відповідно до митної декларації №19341300ЕХ330245, наданої для митного оформлення митним органам Туреччини, отримувачами даної партії товару є: ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» (код ЄДРПОУ 42277184) та ТОВ «Діллаторг» (03113, м. Київ, пров. Артилерійський 5-а, оф. ЄДРПОУ 11 42632381).
Відправниками є наступні іноземні компанії: «TITIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD. STI», «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI», «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI», «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI». Однак, відповідно до поданої Одеській митниці МД типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/004704 від 17.05.2019, відправником вказаних товарів є турецька компанія MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE), отримувачем - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс».
Таким чином, встановлено, що ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» надала для декларування у МД №UA500120/2019/004704 від 17.05.2019 та товаросупровідних документах неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, надавши документи, що містять неправдиві відомості. Заниження вартості товарів склало 33 231, 52 доларів США.
Таким чином, ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» в особі керівника гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 2 495 846, 65 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Збіглей І.В., в інтересах ОСОБА_1 не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на наступні обставини:
- суд 1-ої інстанції проігнорував допущені митним органом порушення процедури та порядку проведення перевірки та формування матеріалів адміністративної справи, зокрема, того, що при формуванні адміністративних матеріалів та складенні протоколу про порушення митних правил митний орган не мав їх перекладу на українську мову, а також залишив поза увагою те, що адміністративні матеріали були складені за спливом 2,5 років з моменту випуску товарів у вільний обіг на митну територію України;
- поза увагою суду залишилось те, що як на момент складання протоколу, так і на час розгляду справи судом ОСОБА_1 директором ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» вже не був та, як наслідок, не мав об'єктивної можливості надати до суду документи на доведення своєї невинуватості, оскільки не мав доступу до документів та матеріалів вказаного товариства;
- судом не враховано того, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зокрема, судом проігноровано відсутність в матеріалах справи відомостей того, що серед товарів, які переміщувались через митний кордон України та були відображені в МД №UA500120/2019/004704 відсутні товари, які були зазначені в інвойсі та пакувальному листі №4500 від 15.05.2019, або наявні інші товари, які в ньому не були відображені, судом проігноровано критичну відмінність в номенклатурі товару, його переліку, кількості, вазі та вартості між відомостями стосовно товару в поданій ОСОБА_1 митній декларації та відомостями, наданими митними органами респ. Туреччини, натомість, в матеріалах справи відсутні відомості стосовно неправдивості поданих для митного оформлення додаткових документів та не заперечується їх походження та ідентичність.
Посилаючись на викладені обставини, захисник Збіглей І.В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав, натомість, в судове засідання з'явився його захисник Збіглей І.В., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи неявку ОСОБА_1 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП та з'ясувавши думку інших учасників справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення захисника Збіглея І.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представників Одеської митниці Кептене Д.А. та Ревенко Т.А., які заперечували проти її задоволення, дослідивши та перевіривши доводи апеляційної скарги, а також матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України (далі - МК України), завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Суб'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення передбачає наявність прямого умислу.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В свою чергу, апеляційний суд окремо зауважує на роз'ясненні, яке міститься у п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005, відповідно до якого судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Декларування, відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
В свою чергу, приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України визначено що, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Частиною 5 ст. 265 МК України встановлено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що митна декларація №UA500120/ 2019/004704 від 17.05.2019 була подана керівником ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 (а.с. 7-13), при цьому, в митній декларації було зазначено 15 найменувань товару «тканина; фурнітура металева швацька; нитки; паперові вироби; шпалери; меблі; частини до поршньових двигунів»; фактурна вартість заявлених товарів складає 61 513 доларів США.
Поставка зазначених товарів здійснювалась на підставі контракту №612 від 10.04.2019, укладеного між ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та компанією Stariks Gida Dis Ticaret Limited Sirketi (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246) та товар прибув з Туреччини до Одеської митниці на вантажному автомобілі із д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» було надано митному органу певні товаросупровідні документи, відповідно до яких продавцем товару була зазначена компанія STARIKS DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Kizilarik mah. 2754 SK. No 1/406, Muratpasa/Antalya Reg. No: 102246), одержувачем та покупцем - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» (код ЄДРПОУ 42277184), а відправником - MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI (NISPETIYE MAH.GAZI GUC GUCNAR SOK. NO4/5 BESIKTAS/ISTANBUL/TURKIYE).
В подальшому, за результатами проведення перевірки митним органом дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товарів, із відповіді митних органів респ. Туреччини на запит про надання взаємної адміністративної допомоги, було встановлено, що документи, які були надані при імпорті товарів до України ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та документи, які надавались при експорті в респ. Туреччині, містять розбіжності у відомостях стосовно відправника та отримувача товарів, а також стосовно вартості товарів, що переміщувались.
Так, відповідно до аналізу товаросупровідних документів, наданих митними органами реп. Туреччини, на підставі яких здійснювалось переміщення товарів через митний кордон респ. Туреччини, вбачається, що на транспортному засобі з напівпричепом з д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, з Туреччини до України переміщувалась партія товарів на підставі IRB №1934130000002750 загальною вартістю 94 744, 52 доларів США, при цьому, відправниками товарів були «TETIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD STI», «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI», «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI» та «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI», а одержувачами - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та ТОВ «Діллаторг» (а.с. 44-60, 74, 76, 78, 80).
З урахуванням викладених обставин встановлено, що під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, товари, оформлені в Одеській митниці за МД №UA500120/2019/004704 при вивезенні з митної території Туреччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до IRB №1934130000002750, при цьому, виявлено відмінності між фактурною вартістю товарів, зазначеною в українській митній декларації та загальною вартістю товарів, що переміщувались на вантажному автомобілі з д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на підставі вищевказаної турецької митної декларації (фактурна вартість відповідно до української митної декларації складає 61 513 доларів США, а загальна вартість відповідно до турецької митної декларації - 94 744, 52 доларів США).
Окрім того, із аналізу відповіді державних органів респ. Туреччини митними органами була встановлена невідповідність відомостей стосовно відправника та одержувача товару, зазначених ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» в митній декларації №UA500120/2019/004704 та зазначених в митній декларації №19341300ЕХ330245, поданій для митного оформлення органам Туреччини.
Зокрема, відповідно до вищевказаної митної декларації №19341300ЕХ330245, відправниками товару були компанії «TITIKLER TEKSTIL SAN VE TIC. LTD. STI», «AYMES IC VE DIS TICARET PAZARLAMA LTD STI», «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI», «GOZEL DENIM PAZARLAMA SANAYI TICARET ANJNIM SIRKETI», а отримувачем товару - ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс», в той час як відповідно до МД №UA500120/2019/004704 відправником товару вказана лише компанія «MALKER MAKINA KALIP INS.ITH.IHR. SAN.VE TIC LTD STI».
Проаналізувавши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції вважає доведеним той факт, що на вантажних автомобілях з напівпричепом з д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з респ. Туреччини до України 15.05.2019 виїхав товар, відправниками якого були чотири іноземні компанії, при цьому, 17.05.2019 вищезазначені вантажні транспортні засоби прибули до митного кордону України та керівником ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 в поданій до Одеської митниці митній декларації були заявлені неправдиві відомості стосовно відправника та отримувача товару, а також стосовно вартості такого товару, що призвело до заниження вартості товарів на суму 33 231, 52 доларів США.
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що в діях керівника ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Надаючи оцінку твердженням захисника з приводу того, що на момент складання протоколу та розгляду справи судом ОСОБА_1 вже не був директором ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» та не мав доступу до документів зазначеного товариства задля доведення своєї невинуватості, апеляційний суд зауважує на тому, що вчинення порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України інкримінується ОСОБА_1 за час, коли він перебував на посаді керівника ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс», натомість, вирішення питання стосовно винуватості або невинуватості останнього у вчиненні даного порушення митних правил не може бути поставлене в залежність від можливості відстоювання своєї позиції в суді та наявності фактичного доступу до засобів доказування.
Що стосується посилань захисника на те, що при формуванні адміністративних матеріалів та складенні протоколу про порушення митних правил митний орган не мав перекладу на українську мову, суд апеляційної інстанції зауважує на безпідставності таких тверджень, оскільки митним органом до складеного стосовно керівника ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил було долучено переклад українською мовою матеріалів, отриманих від митних органів респ. Туреччини, здійснений перекладачем центру «Number One Language Center».
Водночас, заслуговують на увагу посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено за спливом 2,5 років з моменту випуску товарів у вільний обіг на митну територію України.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил визначені ст. 467 МК України, відповідно до ч. 1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Водночас, приписами ст. 38 КУпАП, встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.
При цьому, системний аналіз ст. 38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України було вчинено керівником ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» ОСОБА_1 17.05.2019.
Днем виявлення порушення митних правил в даному випадку є 06.06.2023, тобто день отримання Одеською митницею листу Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби №26/26-04/7.10/1378 від 01.06.2023 щодо отриманої від митних органів респ. Туреччини відповіді (а.с. 24).
В подальшому, протокол №1211/50000/23 про порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України стосовно ОСОБА_1 було складено посадовою особою Одеської митниці Держмитслужби України 14.07.2023 (а.с. 1-6) та матеріали справи про порушення митних правил були направлені до Малиновського райсуду м. Одеси, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду 1-ої інстанції, 02.11.2023 (а.с. 86).
Цього ж дня, тобто 02.11.2023, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси, справа надійшла у провадження судді Гарського О.В. (а.с. 87).
Окремої уваги вартий той факт, що митними органами було здійснено запит до митних органів респ. Туреччини в порядку надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки законодавства з питань митної справи лише 10.01.2022 (а.с. 25-26), в той час як переміщення товару через митний кордон України ТОВ «Галіон ЛТД Сервіс» здійснювалось 17.05.2019.
При цьому, протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 було складено лише 14.07.2023, тобто майже через 4 роки з моменту вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що, на переконання апеляційного суду, вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці, яка, як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників, наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів.
Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику ЄСПЛ (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Водночас, апеляційний суд наголошує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом 1-ої інстанції був залишений поза увагою той факт, що на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України спливли строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України.
Відтак, у суду 1-ої інстанції не було відповідних правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України поза межами строків накладення адміністративного стягнення, натомість, провадження у справі підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, із закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України з мотивів, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 3, 467, 486, 527, 529 МК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Збіглея І.В., в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2024, про накладання стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца