Справа № 758/2726/25
/заочне/
08 квітня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
представник позивача, адвокат Яромолович О.Є., звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просить розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 червня 2017 року, який зареєстровано Мангушським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 22.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у сторін відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Спільного господарства не ведуть. Зазначає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе. Від шлюбних відносин у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить позов задовольнити повністю у відповідності до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення проти позову.
12 березня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача було подано заяву в якій просить розглядати справу за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся про дату час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи; від нього не надійшов відзив, а тому суд, враховуючи думку сторони позивача щодо розгляду справи, яка викладена у клопотанні яке надійшло до суду , постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Суд установив, 10 червня 2017 року сторони зареєстрували шлюб у приміщенні Мангушського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбних відносин у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, яке містяться у матеріалах справи.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, згідно з частини 1 статті 112 цього Кодексу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Разом із тим, суд установив, що сторони міцної сім'ї не створили, не підтримують шлюбних відносин, у зв'язку із чим такі фактично припинились. Також, суд враховує фактичні взаємини подружжя.
Таким чином, аналізуючи відповідні положення норм права та враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі; при обставинах, зазначених позивачем у позові, в останньої відсутні які-небудь почуття до відповідача та збереження такого шлюбу суперечить її інтересам, а відтак суд прийшов до висновку про те, що порушене право позивача щодо припинення шлюбу, підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу повністю.
Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у статті 112 Сімейного кодексу України та враховує загальні положення законодавства на які посилалась позивач у позовній заяві.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджено платіжною інструкцією, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 968,96 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 17 лютого 2025 року між позивачем та Адвокатським Бюро «Ярмоловича Олексія» було укладено договір № 118 про надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеної угоди адвокат надає позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором. За надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокатському об'єднанню гонорар (винагороду).
Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги № 118 від 17.02.2025, сторони домовились розподілити види робіт та визначити їх вартість наступним чином: 5 500,00 грн. - складання та подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу та інших документів по справі. Отримання рішення суду по справі.
Суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, подання позовної заяви до суду, вивчення судової практики, як окремої правничої послуги, формування та друк додатків до позовної заяви.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті у цій справі; з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 червня 2017 року Мангушським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 22.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.І. Якимець