Рішення від 01.04.2025 по справі 160/33655/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 рокуСправа №160/33655/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 21780,09 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум грошових зобов'язань з єдиного податку, нарахованих контролюючим органом на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування №33903 від 14.03.2019 по термінам сплати: 20.08.2023 на суму 800,09 грн; 20.09.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.10.2023 1 на суму 1 340,00 грн; 20.11.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.12.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.01.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.02.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.03.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.04.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.05.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.06.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.07.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.08.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.09.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.10.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.11.2024 на суму 1 420,00 грн. Грошові зобов'язання набули статусу узгоджених та мали бути сплачені, в наслідок чого у ФОП ОСОБА_1 виник податковий борг на загальну суму 21780,09 грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу форми “Ф» від 19.03.2024 №0007566-1305-0436, яка була надіслана на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку та вручена належним чином. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/33566/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 30.01.2025 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у ФОП ОСОБА_1 додаткові докази у справі, а саме: докази погашення податкового боргу.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення про вручення засобами поштового зв'язку, проте, в подальшому поштове відправлення, яким була направлена ця ухвала, було повернуте на адресу суду через невручення з відміткою пошти: « адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на 01.04.2024 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 30.12.2024 року докази, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №33903 від 14.03.2019 р. є платником єдиного податку 2 групи.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Приписами п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як свідчать матеріали справи, на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування №33903 від 14.03.2019 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до приписів п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України здійснено нарахування відповідачеві, як платнику єдиного податку другої групи, авансових внесків з єдиного податку по терміну сплати: 20.08.2023 на суму 800,09 грн; 20.09.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.10.2023 1 на суму 1 340,00 грн; 20.11.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.12.2023 на суму 1 340,00 грн; 20.01.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.02.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.03.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.04.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.05.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.06.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.07.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.08.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.09.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.10.2024 на суму 1 420,00 грн; 20.11.2024 на суму 1 420,00 грн, а всього на загальну суму 21 780,09 грн, що відображено в ІКП відповідача.

Водночас, відповідачем у встановлені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України строки сплата узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця не здійснювалася, внаслідок чого у останнього утворився податковий борг на суму 8144,60 грн.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов'язань відповідача з єдиного податку у загальному розмірі 21 780,09 грн є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню у розмірі 8144,60 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми “Ф» від 19.03.2024 р. №0007566-1305-0436 про сплату відповідачем наявного у нього на той час (18.03.2024 р.) податкового боргу у сумі 9000,09 грн, яка надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та була повернута до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога також вважається врученою належним чином.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ф» в від 19.03.2024 р. №0007566-1305-0436 ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми “Ф» від 19.03.2024 р. №0007566-1305-0436 податковий борг останнього погашено у повному обсязі не було, а, навпаки, сума заборгованості лише збільшилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 21 780,09 грн, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, отже позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 21 780,09 грн (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 09 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова

Попередній документ
126551060
Наступний документ
126551062
Інформація про рішення:
№ рішення: 126551061
№ справи: 160/33655/24
Дата рішення: 01.04.2025
Дата публікації: 14.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.07.2025)
Дата надходження: 20.12.2024
Предмет позову: стягнення податкового боргу