18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/226/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (м. Київ) до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради (м. Умань, Черкаська область) про стягнення 120 710,40 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 120 710,40 грн. з яких: 116 343,53 грн. основна заборгованість, 3 955,68 грн. пені та 411,19 грн. 3 % річних на підставі договору № 68 про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2024, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, явка обов'язковою не визнавалася.
21.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( а.с. 36-38) в якому визнає позов частково в сумі 116 343,53 грн., та не погоджується з сумою пені - 3 955,68 грн. та 3 % річних в сумі 411,19 грн.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається і суду не заперечено, що за результатами проведеної процедури закупівлі, між сторонами було укладено договір № 68 про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2024 ( зворотній а.с.10-15), у відповідності до якого Постачальник продає Споживачу товар: "Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору ( п. 2.1. договору).
Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 266 335 кВт/год. -- 20300, Україна, Черкаська область, м. Умань та Уманський район, межа балансової належності електроустановок замовника згідно Додатку 1 до Договору ( п. 3.4. в редакції додаткової угоди № 1).
Загальна вартість цього Договору на 2024 рік становить 1 922 588,21 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 21 коп.) (п. 5.1. в редакції додаткової угоди № 1).
Згідно п. 5.3. та 5.5. розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, оплата рахунка постачальника проводиться Споживачем у строк не більше ніж 5 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов'язань Сторонами до повного їх виконання ( п. 13.1. договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку чи розривався сторонами в період виникнення спірних відносин.
Сторонами 24 грудня 2024 року підписано Акт № 12/500 про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2024 ( а.с. 19) на суму 264 500,50 грн.
24 грудня 2024 року на підставі акту № 12/500 про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2024 року позивачем було складено акт приймання-передачі електричної енергії № 4135 ( зворотній а.с. 19) та рахунок на оплату від 24.12.2024 № 5455 ( а.с. 20) за грудень 2024 року на загальний обсяг 128 966 кВт*год електроенергії вартістю 930 964,80 грн з ПДВ.
Як вказує позивач, акт приймання-передачі електричної енергії № 4135 та рахунок на оплату від 24.12.2024 № 5455 за грудень 2024 року був направлений з електронної пошти Постачальника (info@ezt.org.ua) на електронну пошту Споживача (buhcsp@ukr.net) та отриманий Споживачем 24.12.2024 (п.13.4. Договору).
13.01.2025 після отримання фактичного реєстру від ПАТ "Черкасиобленерго" Постачальником-позивачем було проведено коригування обсягу та вартості електричної енергії, що фактично поставлена відповідачу у грудні 2024 року.
На підставі даного реєстру Постачальником було виставлено акт коригування № 1 до акта приймання-передачі електричної енергії № 4135 за грудень 2024 року (а.с.22) для проведення остаточних розрахунків між Постачальником та Споживачем.
Згідно акта коригування № 1 збільшено обсяг споживання електричної енергії на 16 117 кВт*год на загальну суму 116 343,53 грн. з ПДВ (1 047 308,33 - 930 964,80).
Акт коригування № 1 на загальний обсяг 145 083 кВт*год вартістю 1 047 308,33 грн. разом з листом від 13.01.2025 № 53 був направлений з електронної пошти Постачальника (info@ezt.org.ua) на електронну пошту Споживача (buhcsp@ukr.net) та отриманий Споживачем 13.01.2025 (п.13.4. Договору) . Оригінали зазначених документів також було направлено Споживачу засобами зв'язку "Нова пошта" ( а.с. 23).
Відповідач борг у добровільному порядку не сплатив, чим порушив права позивача та спричинив виникнення спору.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів (пункт 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву визнано заборгованість в сумі 116 343,53 грн. як різницю за фактично надану та спожиту електричну енергію в грудні 2024 року в межах процедури коригування відносин сторін.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Будь-яких доказів оплати заявленої позивачем до стягнення різниці основної заборгованості у сумі 116 343,53 грн. відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимога позивача про примусове стягнення з відповідача залишку основного боргу за спожиту в грудні 2024 року електроенергію є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав.
Спору про якість та кількість поставленої та спожитої електроенергії в грудні 2024 року між сторонами немає.
Заперечення відповідача про неможливість сплати боргу за 2024 рік без реєстрації даного бюджетного зобов'язання суд відхиляє, оскільки саме на споживача покладається обов'язок належного виконання зобов'язання та забезпечення наявності коштів на його виконання і сплату штрафних санкцій.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 955,68 грн. пені та 411,19 грн. як 3 % річних за період з 21.01.2025 по 04.03.2025 (а.с. 4) за прострочення розрахунків.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також, згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (встановлений за угодою сторін), обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі:
порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі встановленому чинним законодавством, за винятком випадку, якщо таке порушення сталось не з вини Споживача;
відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі збитків Постачальника.
Доказів встановлення пені (та її розмір) за згодою сторін у Договорі за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію, суду у справу не
подано. Договір між сторонами із наданими додатковими угодами до нього такої умови не містить.
Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
На відносини сторін не поширюється норма ст. 231 ГК України бо жоден з учасників не відноситься до державного сектору економіки, а договір між сторонами не є державним замовленням.
Отже правомірних підстав для нарахування та стягнення пені позивачем не доведено.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана відповідальність встановлення законом, тому немає значення, чи передбачена вона умовами Договору між сторонами.
Позивачем здійснено нарахування 3% річних у загальній сумі 411,19 грн. за період з 21.01.2025 по 04.03.2025 на момент існування основного боргу.
Судом не встановлено порушень у розрахунку позивача 3% річних.
Згідно правової позиція Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі №3-77гс17, відповідно до ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Однак, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
За таких обставин законними й обґрунтованими є лише вимоги позивача про стягнення з відповідача 116 343,53 грн. як залишку основного боргу за електроенергію та 411,19 грн. як 3 % річних на підставі договору № 68 про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2024 між сторонами.
В частині стягнення пені нарахування є безпідставним, тому в позові в цій частині слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача повністю. Але з урахуванням визнання позову до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 130 ГПК України на відповідача слід покласти лише 50% судового збору.
Решта судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету за окремо поданою заявою.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради (код 03195808, м. Умань, Черкаська область, вул. Садова, 9/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (код 42588390, м. Київ, вул. Златоустівська, 23А літ. М) -- 116343,53 грн. залишку основного боргу,411,19 грн. як 3 % річних на підставі договору № 68 про постачання електричної енергії споживачу від 01.11.2024 та 1211,20 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 10 квітня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських