Апеляційне провадження № 22-ц/824/3844/2025
Справа № 382/761/24
Іменем України
09 квітня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року, ухвалене у складі судді Савчака С.П. в м. Яготин у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У квітні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ПрАТ СК «Провідна» на свою користь недоплачене страхове відшкодування в сумі 39971,22 грн., з ОСОБА_1 - відшкодування матеріальної шкоди в сумі 89782,97 грн., покласти на відповідачів судові витрати.
Позов мотивував тим, що 22 листопада 2023 року о 08:55 в м. Яготин по вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. ДТП сталася в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , не впоравшись з керуванням автомобілем Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 , допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. Враховуючи, що ДТП сталася за участі забезпечених транспортних засобів, за відсутності травмованих осіб, а також за згоди водіїв транспортних засобів щодо обставин скоєння, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні ДТП.
В подальшому ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії винної особи ОСОБА_1 - ПрАТ СК «Провідна» з заявою про страхове відшкодування, і листом від 06 грудня 2023 року страховик повідомив ОСОБА_2 , що страхова виплата буде виплачена в розмірі 40028,78 грн.
12 грудня 2023 року з метою визначення об'єктивного розміру завданої шкоди ОСОБА_2 та СОД ФОП ОСОБА_3 було укладено договір на проведення оцінки вартості матеріального збитку № 883/12-23, завданого власнику автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно звіту про оцінку розміру матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, на дату настання події становить 87530,04 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів та деталей на момент проведення дослідження становить 169782,97 грн., ринкова вартість КТЗ без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події становить 228267,80 грн., розмір витрат на проведення відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу, зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ на дату настання події становить 81654,84 грн.
16 січня 2024 року позивачем було направлено до ПрАТ СК «Провідна» заяву разом зі звітом № 883/12-23 від 25 грудня 2023 року з проханням здійснити виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, який у разі складання Європротоколу з 01 липня 2022 року становить 80000 грн.
У відповідь ПрАТ СК «Провідна» листом від 05 лютого 2024 року повідомило, що не може погодитися з непідтвердженим обсягом пошкоджень і ремонтних робіт та не має підстав для перегляду розміру страхового відшкодування, 16 лютого 2024 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 у розмірі 40028,78 грн., не узгодивши даний розмір страхового відшкодування з ним як з потерпілим.
Вказував, що посилання страховика не неможливість урахування непідтвердженого обсягу пошкоджень та ремонтних робіт є безпідставним та необґрунтованим, оскільки перелік пошкоджень транспортного засобу, зафіксований представником ПрАТ СК «Провідна» в протоколі огляду від 25 листопада 2023 року, є однаковим з пошкодженнями, зафіксованими в протоколі технічного огляду КТЗ від 12 грудня 2023 року, складеного експертом (оцінювачем) ОСОБА_4 . Страховиком у листі від 05 лютого 2024 року не зазначалося про будь-які конкретні пошкодження чи ремонтні роботи, які були безпідставно чи помилково враховані оцінювачем при складанні звіту.
Таким чином, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу згідно звіту перевищує ліміт відповідальності страховика, то враховуючи вже здійснене страхове відшкодування, ПрАТ СК «Провідна» повинна відшкодувати йому недоплачену частину страхового відшкодування в межах ліміту відповідності 39971,22 грн., а решта 89782,97 грн. підлягає стягненню з винної особи ОСОБА_1 .
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року позов задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_2 : з ПрАТ СК «Провідна» страхове відшкодування у розмірі 39 971,22 грн., понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 696 грн., понесені витрати на оплату звіту про оцінку вартості матеріального збитку у розмірі 924 грн., судовий збір в розмірі 399,64 грн.; з ОСОБА_1 - матеріальну шкоду у розмірі 89 782,97 грн., сплачену суму судового збору за подання позову у розмірі 897,90 грн., понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 304 грн., понесені витрати на оплату звіту про оцінку вартості матеріального збитку у розмірі 2 076 грн.
Відповідач ПрАТ СК «Провідна», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові до ПрАТ СК «Провідна», покласти на позивача судові витрати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що зобов'язання страховика випливають з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідності, а не безпосередньо з самого факту завдання шкоди.
Наводив зміст ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що до заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної ДТП в оригіналі або належним чином оформленій копії. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів.
25 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернувся з повідомленням про ДТП до ПрАТ СК «Провідна», 25 листопада 2023 року представником відповідача в присутності позивача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, за результатами якого складено протокол огляду транспортного засобу, який засвідчено підписами відповідача та особисто позивача.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача було розраховано на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року, з урахуванням зносу, відповідно до ст. 29 Закону та за допомогою системи Audatex. Так, вартість відновлювального ремонту склала 53683,44 грн. З вартості деталей, що підлягають заміні, згідно Закону було вирахувано коефіцієнт зносу -0,7. Таким чином, розмір матеріального збитку склав 40028,78 грн., зазначена сума страхового відшкодування була перерахована позивачу у визначений законом строк.
17 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 80000 грн., до якої додав Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ № 883/12-3 від 25 грудня 2023 року. В ході розгляду та аналізу отриманого звіту відповідачем було виявлено, що в звіті зазначені приховані пошкодження транспортного засобу, які не були зафіксовані в протоколі огляду транспортного засобу від 25 листопада 2023 року.
Вказував, що судом першої інстанції було проігноровано, що під час огляду транспортного засобу та під час підписання протоколу огляду транспортного засобу позивача було повідомлено та попереджено, що якщо під час ремонту будуть виявлені приховані дефекти (пошкодження), про це слід повідомити страхову компанію з метою складання додаткового протоколу огляду, в іншому випадку страхова компанія не проводить виплату страхового відшкодування за приховані дефекти. Натомість пошкоджений транспортний засіб для додаткового огляду та фіксації прихованих дефектів позивачем надано не було.
Одночасно ФОП ОСОБА_5 , спеціаліст, який мав проводити додатковий огляд транспортного засобу позивача за заявкою відповідача від 22 січня 2024 року, повідомив, що в телефонній розмові власник пошкодженого автомобіля повідомив, що транспортний засіб продано та для додаткового огляду надаватися не буде.
Посилався на п. 8.5 Методики, згідно якої у випадку відновлення КТЗ на момент технічного огляду повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Вказував, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин невиконання його обов'язків, передбачених ст. 33, 33-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне представник страховика, та забезпечення страховику можливості проведення огляду пошкодженого майна.
Вказував, що з огляду на вищевикладене листом від 05 лютого 2024 року було повідомлено ОСОБА_2 про незгоду з непідтвердженим обсягом пошкоджень і ремонтних робіт та про відсутність правових підстав для перегляду розміру страхового відшкодування.
Наголошував, що ПрАТ СК «Провідна» виконало свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі, а тому позовні вимоги до нього вважав необґрунтованими та безпідставними.
Відповідач ОСОБА_1 , також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, просив скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в частині стягнення з нього заподіяної матеріальної шкоди.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом не враховано неподання позивачем до суду акту виконаних робіт, який може бути єдиним належним та допустимим доказом, який би підтверджував реальну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.
Вказував, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, і така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 липня 2018 року в справі № 924/675/17 та від 13 березня 2018 року в справі № 910/9396/17.
Тобто, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами СТО, на якій проводився ремонт автомобіля. Натомість, матеріали справи не містять такого платіжного доручення, що свідчить про вартість відновлювального ремонту на суму 169782,97 грн.
Зауважував, що транспортний засіб був проданий його власником, а тому провести судову автотоварознавчу експертизу в справі не видалося можливим. Ще до подачі позову ОСОБА_2 транспортний засіб Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 вже був проданий, що слугувало перешкодою проведення судової автотоварознавчої експертизи. До того ж, продаж транспортного засобу було здійснено без відновлювальних робіт, оскільки акт виконаних робіт відсутній, в якості доказу не наданий.
Зауважував, що судом першої інстанції проігноровано, що оцінювач ФОП ОСОБА_3 взагалі не оглядав пошкоджений транспортний засіб, зважаючи на відсутність у долученому до звіту протоколу технічного огляду КТЗ підпису власника автомобіля.
Також суд не врахував відсутності у звіті експерта застереження щодо обізнаності про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є підставою для відхилення такого висновку як доказу.
Посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18, про те, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, у випадку відсутності застережень, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що він підготовлений для подання до суду.
Від позивача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому позивач просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Наводив власні спростування аргументів апеляційних скарг, вказуючи, що відповідачем ПрАТ СК «Провідна» не виконано свого обов'язку з визначення розміру завданого збитку належним чином. Представником позивача було надано до суду отримані у відповідь на адвокатський запит копію протоколу огляду транспортного засобу від 25 листопада 2023 року та копію ремонтної калькуляції від 28 листопада 2023 року. Але звіту про оцінку, складеного у відповідності до чинного законодавства, страховиком надано не було, що свідчить про те, що оцінка страховиком не проводилася. Надана у відповідь на адвокатський запит ремонтна калькуляція не є належним та допустимим доказом і не може використовуватися для розрахунку розміру страхового відшкодування.
Наголошував, що жодного конкретного пошкодження, яке було враховано у звіті та не підтверджувалось би протоколом огляду від 25 листопада 2023 року, ПрАТ СК «Провідна» не зазначає ні у листах, направлених позивачу в досудовому порядку, ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі. Зафіксовані в обох протоколах огляду пошкодження збігаються.
Вказував, що повідомив страховика про настання страхового випадку та надав для огляду пошкоджений транспортний засіб 25 листопада 2023 року, що підтверджується протоколом огляду, складеним представником страхової компанії. Таким чином, позивачем було виконано свої обов'язки щодо збереження пошкодженого майна в такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП до тих пір, поки його не огляне представник страховика, та забезпечено страховику можливість проведення огляду пошкодженого майна. Законом не встановлено обов'язку потерпілого зберігати пошкоджене майно після проведення його огляду представником страховика, а тому доводи апеляційної скарги з цього питання є безпідставними.
Зауважував, що відповідачем не доведено недопустимість звіту про оцінку, складеного на замовлення позивача, не доведено, що оцінювачем включено до переліку пошкоджень такі, що не відносяться до ДТП, чи зроблено помилкові висновки щодо розміру завданої шкоди, а посилання на нібито наявність непідтверджених пошкоджень є необґрунтованим.
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилався на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, вказував, що ним обґрунтовано заявлено позовні вимоги про відшкодування шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в частині, що не покривається страховиком, при цьому відчуження транспортного засобу позивачем не позбавляє і не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі.
Вважав необґрунтованими доводи щодо неможливості проведення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки ОСОБА_1 такого клопотання не заявляв, діючи на власний розсуд, а проведення такої експертизи можливе, в тому числі, за матеріалами справи.
Вважав безпідставними доводи апеляційної скарги, що оцінювач ОСОБА_3 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу оцінювачем підтверджується відповідним протоколом огляду та фотоматеріалами, долученими до звіту про оцінку в якості додатків.
Вказував на безпідставність доводів відповідача про неврахування судом відсутності у складеному звіті застереження оцінювача щодо обізнаності про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, оскільки звіт про оцінку є письмовим доказом відповідно до ст. 95 ЦПК України, а не висновком експерта.
Зазначив, що ОСОБА_1 також не доведено належним чином, що оцінювачем включено до переліку пошкоджень такі, що не відносяться до ДТП за його участі чи зроблено помилкові висновки щодо розміру завданої шкоди.
В судове засідання відповідачі ПрАТ СК «Провідна» та ОСОБА_1 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_6 , який брав участь в справи в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення апеляційних скарг.
Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 Коноваленко Є.О. , апеляційний суд врахував наступне.
Відповідно до ст. 372ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 09 квітня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 Коноваленко Є.О. про відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача зазначила, що перебуває у відрядженні з 07.04 по 22.04.2025 року включно і в зв'язку із тим просить відкласти розгляд справи, що призначено на 09 квітня 2025 року, до заяви надано копію наказу № 1 від 04 квітня 2025 року про надання щорічної відпустки, за змістом наказу адвокату Коноваленко Є.О. надано щорічну відпустку з 07 квітня 2025 року по 22 квітня 2025 року, доказів про перебування у відрядженні до клопотання не надано. При цьому апеляційним судом враховується, шо попереднє судове засідання, яке було призначено на 05 березня 2025 року, було відкладено за клопотанням цього ж представника в зв'язку із її хворобою і про судове засідання 07 квітня 2025 року представник Коноваленко Є.О. була повідомлена заздалегідь 06 березня 2025 року шляхом направлення судової повістки повідомлення через електронний суд. Відтак апеляційний суд визнав неповажними причини неявки даного представника в судове засідання та продовжив розгляд справи в його відсутності.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ СК «Провідна» було неправомірно обмежено ОСОБА_2 в отриманні страхового відшкодування в розмірі 80 000 грн., отже позов в частині стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 39 971,22 грн. підлягає задоволенню. Крім того, оскільки саме на ОСОБА_1 як винну в дорожньо-транспортній пригоді особу покладено обов'язок відшкодувати заподіяну ОСОБА_2 шкоду, яка перевищує розмір законодавчо обмеженої страхової виплати 80 000 грн., з нього на користь позивача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 89782,97 грн. як різниця між вартістю відновлювального ремонту КТЗ Renault Logan, р.н. НОМЕР_2 без урахування фізичного зносу вузлів і деталей в розмірі 169 782,97 грн. і належним до виплати ПрАТ СК «Провідна» страховим відшкодуванням 80 000 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 16).
22 листопада 2023 року о 08:55 в м. Яготин по вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , та автомобіля Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Учасниками ДТП складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), в якому зазначено механічні пошкодження транспортних засобів, а водій ОСОБА_1 визнав свою вину в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 19, 163 - 164).
Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ СК «Провідна» за полісом ОСЦПВВНТЗ № АР/6619964 зі страховою сумою за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160000 грн. (а. с. 17, 132).
23 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав до ПрАТ СК «Провідна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 22 листопада 2023 року о 08:55 в м. Яготин по вул. Шевченка (а. с. 20), а 25 листопада 2023 року - заяву про виплату страхового відшкодування на зазначений особовий рахунок в ПриватБанку (а. с. 18).
25 листопада 2023 року представником ПрАТ СК «Провідна» - аварійним комісаром Стрілець В.Г. оглянуто автомобіль Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , складено протокол огляду транспортного засобу за підписом аварійного комісара та довіреної особи власника ОСОБА_2 (а. с. 22 - 23, 126 - 127), 28 листопада 2023 року складено ремонтну калькуляцію в спеціалізованому програмному забезпеченні системи Audatex (а. с. 122 - 124 т. 1).
06 грудня 2023 року ПрАТ СК «Провідна» направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення про виплату, в якому проінформовано, що страхова виплата по події від 22 листопада 2023 року в розмірі 40028,78 грн. буде здійснена на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 24).
12 грудня 2023 року ОСОБА_2 уклав договір з СОД ФОП ОСОБА_3 , на підставі якого останнім складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ № 883/12-23 від 25 грудня 2023 року, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 на дату настання події 22 листопада 2023 року становить 87530,04 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження становить 169782,97 грн., ринкова вартість КТЗ Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 22 листопада 2023 року становить 228267,80 грн., розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зносу, зменшений на суму ПДВ на дату настання події 22 листопада 2023 року становить 81654,84 грн. (а. с. 42 - 72). Вартість складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ № 883/12-23 від 25 грудня 2023 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_3 , яка була сплачена ОСОБА_2 , становить 3000 грн. (а. с. 28).
16 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ СК «Провідна» з заявою, у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 80000 грн., додав звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ № 883/12-23 від 25 грудня 2023 року (а. с. 26 - 27).
Листом від 17 січня 2024 року ПрАТ СК «Провідна» повідомило ОСОБА_2 , що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 було розраховано на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 липня 2009 року, з урахуванням зносу, відповідно до ст. 29 Закону України та за допомогою системи Audatex; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 становить 53683,44 грн. З вартості деталей, що підлягають заміні згідно закону, було вираховано коефіцієнт зношення 0,7. Таким чином, розмір матеріального збитку склав 40028,78 грн. Звертали увагу, що розмір страхового відшкодування визначено згідно з обсягом пошкоджень, зафіксованих в протоколі огляду транспортного засобу від 25 листопада 2023 року, складеному представником ПрАТ СК «Провідна» у присутності ОСОБА_2 . Пошкоджений транспортний засіб для додаткового огляду та фіксації прихованих дефектів ним надано не було, а автомобіль відремонтовано і продано, в зв'язку з чим ПрАТ СК «Провідна» не може погодитись з непідтвердженим обсягом пошкоджень і ремонтних робіт та не має правових підстав для перегляду розміру страхового відшкодування (а. с. 32).
Листом ФОП ОСОБА_5 повідомлено ПрАТ СК «Провідна», що 22 січня 2024 року до нього надійшла заявка, згідно якої спеціаліст мав провести додатковий огляд КТЗ Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , в телефонній розмові з власником було з'ясовано, що КТЗ продано та надаватися на додатковий огляд не буде; згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, проведення надалі будь-яких розрахунків не є можливим (а. с. 103).
16 лютого 2024 року на рахунок ОСОБА_2 від ПрАТ СК «Провідна» надійшли кошти в розмірі 40028,78 грн. з призначенням страхове відшкодування згідно договору № АР/6619964 (а. с. 25).
На адвокатський запит представника ОСОБА_2 від 17 квітня 2024 року про надання завірених копій акту огляду пошкодженого транспортного засобу, висновку (звіту) оцінювача про розмір матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження автомобіля, копії документів щодо розрахунку розміру страхового відшкодування (а. с. 29), на що супровідним листом ПрАТ СК «Провідна» від 18 квітня 2024 року було направлено протокол огляду транспортного засобу від 25 листопада 2023 року та ремонтну калькуляцію від 28 листопада 2023 року (а. с. 122 - 127).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 108 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000 гривень на потерпілого.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 3, 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
За положеннями частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.2., 1.4. д, е) розділу І, п. 4.3. розділу ІV «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. Методика застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; - визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.
За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Допустимість полягає в тому, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що докази складення будь-якого звіту про оцінку шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , на замовлення ПрАТ СК «Провідна» в матеріалах справи відсутні, відповідач ПрАТ СК «Провідна» на наявність власних звітів про оцінку шкоди не посилався, а натомість у відзиві та у апеляційній скарзі визнавав, що шкоду розраховано на підставі ремонтної калькуляції в спеціалізованому програмному забезпеченні системи «Audatex», яка Методикою автотоварознавчої експертизи віднесена до автоматизованих програм, на підставі яких здійснюється розрахунок вартості відновлювального ремонту (а. с. 101, 189).
Таким чином, ПрАТ СК «Провідна» не надало доказів, що розрахунок шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , був здійснений на підставі ремонтної калькуляції саме суб'єктом оціночної діяльності.
Отже, страхове відшкодування, здійснене ПрАТ СК «Провідна», виплачено без проведення експертизи всупереч п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено можливість проведення такої виплати виключно в тому разі, коли страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
ОСОБА_2 у позові наполягав, що згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування з ПрАТ СК «Провідна» вони не дійшли, і відповідачем даних обставин не спростовано, а натомість підтверджується листом-вимогою позивача від 17 січня 2024 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 80000 грн. Саме відсутність також згоди обумовила його звернення до суб'єкта оціночної діяльності для самостійного визначення заподіяної йому шкоди.
Заперечуючи проти звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 883/12-23 від 25 грудня 2023 року, складеного на замовлення позивача, відповідач ПрАТ СК «Провідна», маючи у власному розпорядженні необхідні документи - протокол огляду транспортного засобу та ремонтну калькуляцію від 28 листопада 2023 року, не надав висновок експерта, складений на власне замовлення, не звернувся до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, також з відповідними клопотаннями не звертався відповідач ОСОБА_1 , і таким чином відповідачі не спростували розмір заподіяної позивачеві шкоди, на підтвердження якого останнім було надано звіт суб'єкта оціночної діяльності, що є їх процесуальним обов'язком.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивачем 25 листопада 2023 року було подано до ПрАТ СК «Провідна»» заяву про страхове відшкодування, після прийняття страховою компанією рішення щодо розміру страхового відшкодування заперечив проти нього і повторно звернувся до ПрАТ СК «Провідна» з листом, у якому просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 80000 грн., проте відповідач, не погодивши з позивачем розмір страхового відшкодування, без проведення експертизи здійснив виплату страхового відшкодування, визначивши на власний розсуд його розмір 40 028,78 грн., чим порушив п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Водночас, наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ № 883/12-3 від 25 грудня 2023 року, який є письмовим доказом в розумінні ст. 95 ЦПК України, складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», містить повні та об'єктивні відомості про характер пошкоджень транспортного засобу, про розмір завданого збитку, оцінювачем здійснено огляд пошкодженого автомобіля, звіт не має будь-яких обмежень для використання в суді і є належним та допустимим доказом по справі, яким підтверджується розмір шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, є правильними висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд, що ПрАТ СК «Провідна» було неправомірно обмежено ОСОБА_2 в отриманні страхового відшкодування в розмірі 80 000 грн., та позов в частині стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 39 971,22 грн., з урахуванням вже виплаченої суми 40 028,78 грн., підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції вмотивовано відхилено доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що оскільки полісом визначено розмір шкоди, що підлягає страховому відшкодуванню сумою 160 000 грн., відповідати має лише ПрАТ СК «Провідна», на спростування чого зазначено, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було оформлено документи про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України, обсяг страхового відшкодування, яке має виплатити ПрАТ СК «Провідна» обмежений сумою 80 000 грн.
Такі висновки суду узгоджуються з вимогами п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», Постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року № 108 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Оскільки саме на ОСОБА_1 як на винну в ДТП особу покладено обов'язок відшкодувати заподіяну ОСОБА_2 шкоду, яка перевищує суму страхового відшкодування 80 000 грн., суд першої інстанції правомірно виснував, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди у розмірі 89 782,97 грн. підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ СК «Провідна», що страховою компанією було перераховано позивачу суму страхового відшкодування у визначений законом строк, не спростовують тих обставин, що виплата страхового відшкодування без погодження з потерпілою особою розміру страхового відшкодування, без проведення експертизи є порушенням п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Доводи апеляційної скарги ПрАТ СК «Провідна», що в звіті зазначені приховані пошкодження транспортного засобу, які не були зафіксовані в протоколі огляду транспортного засобу від 25 листопада 2023 року, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом, враховуючи, що жодного конкретного пошкодження, яке було враховано у звіті від 25 грудня 2023 року і не підтверджувалося б протоколом огляду від 25 листопада 2023 року, ПрАТ СК «Провідна» не зазначає ні в листах, направлених ОСОБА_2 , ні у процесуальних заявах по суті справи, які подавались до суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не може погодитися з необґрунтованими доводами апеляційної скарги ПрАТ СК «Провідна», що під час огляду транспортного засобу та під час підписання протоколу огляду транспортного засобу позивача було повідомлено та попереджено про те, що якщо під час ремонту будуть виявлені приховані дефекти (пошкодження), про це слід повідомити страхову компанію з метою складання додаткового протоколу огляду, в іншому випадку страхова компанія не проводить виплату страхового відшкодування за приховані дефекти.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин невиконання його обов'язків, передбачених ст. 33, 33-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне представник страховика, та забезпечення страховику можливості проведення огляду пошкодженого майна, враховуючи наступне.
Положеннями ст. 33, 33-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується, що позивач повідомив страховика про настання страхового випадку, надав для огляду пошкоджений транспортний засіб, таким чином позивачем було виконано свої обов'язки щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне представник страховика, та забезпечено страховику можливість проведення огляду пошкодженого майна.
Апеляційний суд звертає увагу, що законом не встановлено обов'язку потерпілого зберігати пошкоджене майно після проведення його огляду представником страховика, тому доводи апеляційної скарги з цього питання, з посиланням на п. 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, є безпідставними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ПрАТ СК «Провідна», що страхова компанія виконала свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.
Є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати, і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Такі доводи є безпідставними і такими, що не звільняють його як завдавача шкоди від обов'язку відшкодування шкоди у повному обсязі, в частині, яка не покривається страховиком.
За положеннями ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 757/33065/18-ц, у якій зазначено, що посилання апеляційного суду як на підставу відмови у стягненні шкоди у визначеному позивачем розмірі на те, що позивач не надала доказів на підтвердження факту проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, є помилковими; позивачем заявлено вимоги про відшкодування заподіяної відповідачем шкоди (збитків), до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила так і ті, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відчуження транспортного засобу ОСОБА_2 також не позбавляє позивача права, а відповідача не звільняє від обов'язку відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє безпідставні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що пошкоджений транспортний засіб був проданий його власником.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неможливість проведення судової автотоварознавчої експертизи, з огляду на те, що відповідачами взагалі не заявлялося будь-яких клопотань про призначення експертизи під час розгляду справи судом першої інстанції, тобто доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є припущеннями, а також оскільки проведення судової автотоварознавчої експертизи, якщо б таке клопотання було відповідачами заявлене, допускається в тому числі за матеріалами справи.
Крім того, є безпідставними і такими, що не підтверджуються будь-якими доказами, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, оскільки факт огляду транспортного засобу Renault Loganд.н.з. НОМЕР_2 підтверджується відповідним протоколом огляду від 12 грудня 2023 року та фотоматеріалами, які долучені у якості додатків до звіту про оцінку.
Не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд першої інстанції не врахував відсутність у складеному звіті застереження оцінювача щодо обізнаності про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, з огляду на те, що положення ч. 7 ст. 102 ЦПК України, якою передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, ч. 5 ст. 106 ЦПК України, якою передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, поширюються лише на висновок експерта і не застосовуються до інших письмових доказів.
Інші доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів та повторного викладення аргументів, кожному з яких було надано належної оцінки судом, і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду апеляційні скарги залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені відповідачами, покладаються на них і перерозподілу судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2025 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.